воскресенье, 28 января 2018 г.

ЧОМУ ЕМІГРУЄТЕ? А ЧИ ВСЕ ЗРОБИЛИ, ЩОБ НЕ ЇХАТИ?


На ці питання шукали відповідь Київський міжнародний інститут соціології і журналісти «Дзеркало тижня». Підсумки їх пошуку підбито в статті «Кровотеча», розміщеній за адресою: https://dt.ua/internal/krovotecha-chomu-ukrayinci-pokidayut-svoyu-krayinu-267394_.html#
Не зважаючи на участь в формуванні змісту статті соціологів, в ній так і оголошені об'єктивні причини того, що "Кровотеча" є. Хоча статистика відповідей на окремі питання опитування впритул наближала соціологів до головного висновку: "Зазначена "Кровотеча" зумовлена в першу чергу відсутністю соціальної перспективи: жодна з політичних партій України не виявила об'єктивних перепон позитивному розвиткові українського суспільства та не запропонувала заходів з їх подолання. Цю недоробку соціологів журналісти заповнили поширеними міфами про недостатню суспільну активність громадян України, їх продажність на виборах, їх організаційну неспроможність, ...
"Але у поганого політика завжди народ не такий, не активний, не здатний на протест, ... А з якого приводу народ має проявляти активність? Безпредметна активність, то – метушня. Чи може предметом активності народу бути боротьба за певний розвиток країни? Може. Але народу ще навіть не запропонована програма такого розвитку. То якої активності від народу можна очікувати? Коли у 2004-2005 і у 2013-2014 був тільки натяк на таку програму, то народ без будь-чиїх спонукань проявляв активність. Тож не витрачайте даремно сил на спонукання народу, а, якщо спроможні, то створюйте дієві програми розвитку країни, виконання яких веде до покращання життя більшості громадян. Пропагуйте ті програми, агітуйте за їх втілення і ви матимете таку активність того самого народу, який ви сьогодні безпідставно звинувачуєте у пасивності, яку ви навіть і уявити не здатні." - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_540.html.
Тож, маємо принципову відповідь на питання – «ЧОМУ ЕМІГРУЄТЕ?»: «Бо невідомою є перспектива розвитку країни». Але ще не маємо відповіді на питання: «А ЧИ ВСЕ ЗРОБИЛИ, ЩОБ НЕ ЇХАТИ»? Для мене очевидною є відповідь: «Звісно, ні».
Почнемо з моральних аспектів. Справжній чоловік наводить бажаний йому порядок у власній хаті, а не їде в чужу, в якій вже наведено порядок, до якого він повинен призвичаїтись! Справжній чоловік вирішує проблему, а не залишає її вирішення дітям. І все це так, хоча на те ї розподіл праці щоб не кожен вмів безпосередньо сам наводити бажаний порядок в хаті. Але кожен здатен звернутися до відповідного фахівця, аби отримати відповідь на питання: «Який порядок слід навести в країні, щоб позбутися олігархічної деспотії і отримати заможність і впевненість у завтрашньому дні»? Кожен здатен, отримавши відповідь, вимагати від можновладців наведення в країні бажаного йому порядку або хоча б обирати лише тих депутатами, хто має виборчу програму = програму розвитку країни, виконання якої веде до наведення в країні бажаного йому порядку. Отже, бачимо, що зробити все, щоб їхати, можна лише навівши у власній країні бажаний тобі порядок. Але після цього зникає причина еміграції?!
Таким чином, тікати з власної хати в чужу ніколи не має сенсу тим більш, що відомо, що
«У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра».

пятница, 26 января 2018 г.

СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ЗМІН ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ


Оскільки саме життя суспільства ставить вимоги до фахових якостей учасників всіх його сфер, то між педагогами ведеться жвава дискусія з питання: "Як навчати, аби навчені задовольняли зазначеним вимогам"? Не стала виключенням з цієї закономірності і стаття ректор Національного Медичного Університету імені О. О. Богомольця професора К. М. Амосової: http://life.pravda.com.ua/columns/2018/01/24/228603/
Не можливо не погодитись з висловом Гаррі Ллойда Міллера, - "Читання лекцій – це такий чарівний процес, шляхом якого контент зошиту професора за допомогою ручки переноситься в зошит студента, не проходячи крізь мізки обох", - коли мова йде про лекцію, яку професор К. М. Амосова називає класичною і сутність якої складає в більш чи менш вдалий усний переказ змісту підручників.
Але ж є лекції оглядові, під час яких лектор проводить слухачів від початків вирішення наукових питань до їх сьогоднішнього стану. Крім того є лекції проблемні, коли лектор лише змальовує наукову проблему та позначає напрямки її можливого вирішення.
Інтелектуально активні Очевидно, що два останніх види лекцій, в порівняні з першим, переводять лектора і слухачів із так званого "стану магнітофону", в якому лектор відтворює раніше записане, а слухачі записують почуте, в стан суттєво більшої активності в спільному творенні учнями і педагогом нових знань у слухачів за допомогою лектора. Не викликає сумнівів і те, що ці два останні види лекцій необхідно поєднувати із семінарськими заняттями, які в цьому випадку є продовженням спільного творення нових знань в учнів за допомогою педагога, за активної участі обох учасників навчального процесу. Саме таке поєднання лекційних і семінарських прийомів навчання із засобами підвищення ефективності лекційного навчання, які зазначила в своїй статті професор К. М. Амосова, дає сьогодні найвищу якість засвоєння знань студентами усіх фахів і максимально сприяє формуванню творчої особистості учнів. А саме фахівці, які засвоїли знання до рівня володіння ними і здатні творчо вирішувати питання, які виникають в процесі їх фахової діяльності, є потребою сьогодення.
На жаль, суспільні відносини сучасної України не тільки не сприяють підготовці фахівців зазначеної якості, а максимально цій підготовці перешкоджають і в школах і у вишах. Тому зміна існуючих суспільних відносини України на ті, які б сприяли підготовці фахівців вищої якості для всіх сфер життя суспільства, є змістом реформи, якої об'єктивно потребує освіта України. На щастя, зміст зазначених реформ вже визначено: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_736.html. Одна біда – можновладці України ніяк не наважаться здійснити ті реформи. Відтак, громадяни, якщо бажають, щоб їх діти після навчання були конкурентно спроможними на ринку праці, то України мають надати її можновладцям імпульс достатній для здійснення об'єктивно необхідного реформування системи освіти країни!

воскресенье, 14 января 2018 г.

ПРО ЗВЕРНЕННЯ ЯВОРІВСЬКОГО ДО ПОРОШЕНКА



«АНТИКОР» — національний антикорупційний портал оприлюднив звернення Яворівського до Порошенка, в якому перший стверджує: «Вважаю, що здобув моральне право публічно говорити з вами» - https://antikor.com.ua/articles/214887-vvahaju_shcho_zdobuv_moraljne_pravo_publichno_govoriti_z_vami__javorivsjkij_napisav_vidkritij_list_p  Маю великий сумнів відносно правильності змісту цього твердження. І ось чому.
Моральне право публічно говорити з президентом має не той, хто на початку свого публічного звернення говорить, – "У Вас появляються можливість (і обов'язок!) після Майдану ... здійснити хоч дві-три фундаментальні реформи", – і завершує звернення питанням: "Чого ж іще бракує, щоб вивести Україну на твердь? Чого?". Президенту, Яворівському і ще, на жаль, дуже багатьом громадянам країни не вистачає знання змісту тих самих реформ, про який вони повинні були знати ще до рішення балотуватися на посаду президента або депутата ВРУ. Ці знання можна набути за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html