СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ЗМІН ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Оскільки саме життя суспільства ставить вимоги до фахових якостей учасників всіх його сфер, то між педагогами ведеться жвава дискусія з питання: "Як навчати, аби навчені задовольняли зазначеним вимогам"? Не стала виключенням з цієї закономірності і стаття ректор Національного Медичного Університету імені О. О. Богомольця професора К. М. Амосової: http://life.pravda.com.ua/columns/2018/01/24/228603/

Не можливо не погодитись з висловом Гаррі Ллойда Міллера, - "Читання лекцій – це такий чарівний процес, шляхом якого контент зошиту професора за допомогою ручки переноситься в зошит студента, не проходячи крізь мізки обох", - коли мова йде про лекцію, яку професор К. М. Амосова називає класичною і сутність якої складає в більш чи менш вдалий усний переказ змісту підручників.

Але ж є лекції оглядові, під час яких лектор проводить слухачів від початків вирішення наукових питань до їх сьогоднішнього стану. Крім того є лекції проблемні, коли лектор лише змальовує наукову проблему та позначає напрямки її можливого вирішення.

Інтелектуально активні Очевидно, що два останніх види лекцій, в порівняні з першим, переводять лектора і слухачів із так званого "стану магнітофону", в якому лектор відтворює раніше записане, а слухачі записують почуте, в стан суттєво більшої активності в спільному творенні учнями і педагогом нових знань у слухачів за допомогою лектора. Не викликає сумнівів і те, що ці два останні види лекцій необхідно поєднувати із семінарськими заняттями, які в цьому випадку є продовженням спільного творення нових знань в учнів за допомогою педагога, за активної участі обох учасників навчального процесу. Саме таке поєднання лекційних і семінарських прийомів навчання із засобами підвищення ефективності лекційного навчання, які зазначила в своїй статті професор К. М. Амосова, дає сьогодні найвищу якість засвоєння знань студентами усіх фахів і максимально сприяє формуванню творчої особистості учнів. А саме фахівці, які засвоїли знання до рівня володіння ними і здатні творчо вирішувати питання, які виникають в процесі їх фахової діяльності, є потребою сьогодення.

На жаль, суспільні відносини сучасної України не тільки не сприяють підготовці фахівців зазначеної якості, а максимально цій підготовці перешкоджають і в школах і у вишах. Тому зміна існуючих суспільних відносини України на ті, які б сприяли підготовці фахівців вищої якості для всіх сфер життя суспільства, є змістом реформи, якої об'єктивно потребує освіта України. На щастя, зміст зазначених реформ вже визначено: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_736.html. Одна біда – можновладці України ніяк не наважаться здійснити ті реформи. Відтак, громадяни, якщо бажають, щоб їх діти після навчання були конкурентно спроможними на ринку праці, то України мають надати її можновладцям імпульс достатній для здійснення об'єктивно необхідного реформування системи освіти країни!