В частині І (http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/blog-post_21.html)
цієї статті ми зазначили, що витоком сьогоднішніх негараздів в Україні є
бюрократична система державного правління імені Сталіна, а її
прихильники сталіністи-капіталісти є єдиними, хто може здійснювати
реформування в країні, але їх небажання стати виключно капіталістами або
службовцями держави з демократичною системою правління призводить до
псевдо реформ, які зберігають і навіть посилюють виток негараздів в
Україні. З цього випливає необхідність або позбавитись таких
реформаторів і їх реформ, або примусити їх робити необхідне переважній
більшості громадян. Але і те, і інше буде ефективним, якщо добре
розуміти, що таке реформа, як визначити об’єктивну необхідність її
проведення і її зміст. Крім того, всі ці знання дозволять нам отримати
механізм для оцінки реформаторів і пропонованих ними реформ, зокрема,
доцільності запропонованих урядом Порошенка-Яценюка, реформ.
Реформою є комплекс заходів, виконання якого призводить щонайменше
до постійного приборкання негативних суспільних явищ, або навіть до їх
викорінення. І приборкання, і викорінення суспільних явищ відбудуться,
якщо реформувати (замінити) умови, в яких негативні суспільні явища
народилися й квітнуть, на умови, в яких вони не виживають. Умови ж в
яких негативні суспільні явища народилися або розквітли виявляються у
підсумку аналізу розвитку суспільства з часів, які передують народженню
або розквіту цих явищ. Отже, встановивши причини появи та розквіту
негативних суспільних явищ, можемо бачити, що необхідно проводити
реформи, якщо причинами є певні умови діяльності суспільства чи окремої
її сфери, а зміст реформ визначається необхідністю запровадити
відповідні нові умови. В разі встановлення того, що причиною появи або
розквіту негативних явищ не є умови діяльності суспільства або окремої
її сфери, не має необхідності проводити реформи, а достатньо вжити
заходи поточного реагування: наведення порядку, підвищення виконавської
дисципліни, усунення прогалин законодавства, …
Таким чином, для оцінки пропонованих реформ та відповідних дій
реформаторів можемо використовувати наступний еталон пропозиції
проведення справжньої реформи.
Така пропозиція має містити:
– аналіз розвитку суспільства від часів, які передують появі або розквіту негативних суспільних явищ, приборкати або викорінити які має на меті пропонована реформа;
– виявлені у підсумку аналізу умови діяльності суспільства чи окремої її сфери, які призвели до появи або розквіту негативних явищ, приборкати або викорінити які має на меті пропонована реформа;
– опис нових умов діяльності суспільства або окремої її сфери, які необхідно запровадити в життя, аби приборкати або викорінити відповідні суспільні явища;
– обґрунтування того, що запровадження в діяльність суспільства або окремої її сфери саме таких нових умов їх діяльності приведе до приборкання або викорінення відповідних негативних суспільних явищ;
– план виконання заходів, спрямованих на запровадження в життя визначених нових умов діяльності суспільства або окремої її сфери.
– аналіз розвитку суспільства від часів, які передують появі або розквіту негативних суспільних явищ, приборкати або викорінити які має на меті пропонована реформа;
– виявлені у підсумку аналізу умови діяльності суспільства чи окремої її сфери, які призвели до появи або розквіту негативних явищ, приборкати або викорінити які має на меті пропонована реформа;
– опис нових умов діяльності суспільства або окремої її сфери, які необхідно запровадити в життя, аби приборкати або викорінити відповідні суспільні явища;
– обґрунтування того, що запровадження в діяльність суспільства або окремої її сфери саме таких нових умов їх діяльності приведе до приборкання або викорінення відповідних негативних суспільних явищ;
– план виконання заходів, спрямованих на запровадження в життя визначених нових умов діяльності суспільства або окремої її сфери.
Маючи такий еталон пропозиції справжньої реформи не важко оцінити
будь яку пропозицію реформи, зокрема й ту, яка міститься в частині І
цієї статті. Аби це було робити легше наведемо тут перелік деяких
законів, положення яких розсипані по всьому проекту «Конституція
України», мова про який йшла в частині І цієї статті:
– закон про референдум;
– закон про форматування ЦВК шляхом обрання облрадами та радою АР Крим по два її члена (один від партій коаліції, а інший від опозиційних партій ВРУ) і формування інших комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних;
– закон про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;
– закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
– закон про обрання кожні п'ять років всіх суддів народом;
– закон про відкликання судді в будь-який час його виборцями;– закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва міліції, освіти та охорони здоров'я від райвідділу до міністра;
– закони про відкликання у будь-який час обраних керівників міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
– закон про скасування всіх існуючих та заборону введення нових посадових пільг і привілеїв;
– закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування фінансових коштів податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х – число, визначене законом;
…
– закон про референдум;
– закон про форматування ЦВК шляхом обрання облрадами та радою АР Крим по два її члена (один від партій коаліції, а інший від опозиційних партій ВРУ) і формування інших комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних;
– закон про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;
– закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
– закон про обрання кожні п'ять років всіх суддів народом;
– закон про відкликання судді в будь-який час його виборцями;– закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва міліції, освіти та охорони здоров'я від райвідділу до міністра;
– закони про відкликання у будь-який час обраних керівників міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
– закон про скасування всіх існуючих та заборону введення нових посадових пільг і привілеїв;
– закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування фінансових коштів податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х – число, визначене законом;
…
Окремо варто підкреслити , що створення нових бюрократичних органів
не є реформою і є марним витрачанням сил суспільства на створення
враження, що має місце бурхлива діяльність корисна суспільству. Не
меншою імітацією бурхливої діяльності є люстрація, бо цей захід в
обставинах, коли необхідно проводити реформу, а вона не проводиться, є
абсолютно нікчемним тому, що нові особи при збереженні старих умов
діяльності, дуже скоро мало чим будуть відрізнятися від старих.
Таким чином, підсумовуючи обидві частини статті можемо стверджувати: «Якщо здійснимо справжні реформи, то буде нам щастя»!
Вперше опубліковано: 15 января 2015, http://ru.espreso.tv/blogs/2015/01/15/pozbav_nas__bozhe__vid_cykh_reformatoriv_i_yikh_reform83
Комментариев нет:
Отправить комментарий