ЦЕ ГАСЛО
– приватизації, коли відбирають у всіх і розподіляють серед не багатьох;
– реприватизації, коли відбирають в не багатьох і віддають всім.
Повідомлялося, що "В Украине намечается реприватизация" - http://reukraine.blogspot.com/2015/03/blog-post_634.html Але варто чи ні навіть намічати реприватизацію? Відповідаючи на це питання варто враховувати наступне!
Після втечі Януковича ПееРівські
і КПУшні бізнесмени-можновладці півдня і сходу України з метою
захистити власне майно й посади від зазіхань нової більшості у владі
затівають в своїх регіонах бузу. Саме бузу, бо вимоги учасників подій (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3347316/)
не просто неадекватні їх діям, а безглузді: захоплення будівель МВС і
СБУ починається до відмови задовольнити вимоги бузотерів і продовжується
після згоди задовольнити і
часткового задоволення їх вимог. Але і наявність самої бузи і висунуті
бузотерами вимоги дозволяють путлеру скористатися ними для вирішення
питання про задоволення власних забаганок, зокрема, встановлення
бажаного йому правопорядку в інших (не в РФ) країнах. Пулером і Ко до
України спрямовуються із завданнями очолити бузу офіцери ГРУ і ФСБ і
буза швидко виходить з під контролю її організаторів і переростає у
збройне протистояння, яке путлерівська пропаганда всіляко намагається
видати за громадянську війну в Україні. А насправді, в нашій спільної
хати - Україна бандити воюють проти урядових військ за брудні корисні
інтереси керівництва РФ зброєю РФ, під керівництвом офіцерів ГРУ і ФСБ
РФ, за участі козачків засланих та при вогневій підтримці та за
безпосередньої участі військ РФ. Так, війна не притаманна природі
цивілізованої людини. Але як інакше позбутися бандитів в нашій хаті?
Тож,
як бачимо, питання зміні власника майна в сучасних українських умовах
може легко перерости у збройне протистояння, користі від якого
переважній більшості громадян України не має. Таким чином, питання
реприватизації сьогодні в Україні має лише одне позитивне рішення: вона
відбувається за добровільної згоди власника майна.
Вперше опубліковано: 1
квітня 2015, http://politiko.ua/blogpost124203
Комментариев нет:
Отправить комментарий