воскресенье, 17 июня 2018 г.

УКРАЇНА ЗА КРОК ДО БУРХЛИВОГО РОЗКВІТУ?




Питання заголовку мимоволі постало, коли вислухав 15.06.2018 програмний виступ Ю. В. Тимошенко на форумі «Новий курс України». Трохи раніше я написав в статті «УКРАЇНА ЗА КРОК ДО БУРХЛИВОГО РОЗКВІТУ», що «маємо достатньо підстав, аби стверджувати: "Україна сьогодні стоїть за крок до початку свого бурхливого розквіту і лише незрілість її політичних партій зможе відтермінувати початок цього розквіту"» - http://sociologiyau.blogspot.com/2018/03/blog-post_30.html. То, що ж згаданий програмний виступ ЮВТ продемонстрував відносно питання про зрілість ВО «Батьківщина»?
Головне враження: виступ не був презентацією програми розвитку країни, про що на його початку зауважила і ЮВТ. Найбільш точно відбивають зміст цього виступу слова – програмна заява, яка подальшою роботою над її змістом буде перетворена в повноцінну програму розвитку країни, що і пообіцяла ЮВТ. Аби це відбулося варто під час вироблення зазначеної програми взяти до уваги наступне.
Доповідь ЮВТ містить чимало помилкових думок і тверджень, які не мають однозначного розуміння, що також говорить і про рівень володіння оратором питаннями, з яких вона висловлюється. Закладним каменем, від якого розрослося ціле дерево помилок у програмній заяві, є твердження про те, що на сьогодні Україна не має суспільного договору (про це, останнім часом популярне серед непрофесійних соціологів словосполучення варто говорити окремо, але замінимо цю розмову посиланням на статтю, в якій роз'яснено його сенс: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_843.html). Якщо припустити, що Україна дійсно не має суспільного договору, то чим тоді є чинна Конституція України, якщо не ухваленим довіреними особами громадян (депутатами ВРУ) договором громадян про систему державного правління? Інше питання, що ця система, її невідповідність економічній системі України є головним витоком сьогоднішніх негараздів України: корупції, свавілля депутатів і чиновників, казнокрадства, зубожіння народу, відсутності тривалого економічного зростання, ... Згадка про головний виток негараздів України, має бути висновком в підсумку аналізу стану країни, а сам аналіз і його висновки повинні бути закладним каменем, від якого вибудовується справжній програмний документ. На жаль, в програмній заяві виголошеній ЮВТ аналіз стану країни замінено зазначенням сучасних негараздів України, а ця заміна є відступом від згадуваного раніше правила побудови програмних документів, а відтак, обговорювана програмна заяв потребує суттєвого доопрацювання.
Однією з гілок, яка виросла від зазначеного закладного каменя, є недостатня увага до об'єктивної необхідності суттєвого збільшення в Україні частини владних повноважень, які народ здійснює безпосередньо. А без такої уваги припинити дію витоків сьогоднішніх негараздів України не можливо. Це з одного боку. З іншого боку, зазначена увага буде достатньою, якщо пропоновані в програмі розвитку країни заходи ведуть до значного збільшення ступеню демократизму або, інакше кажучи, до суттєвого зростання безпосереднього народовладдя. Зазначена недостатня увага до об'єктивної необхідності проявилася:- в пропозиціях змінити виборчу систему не на гібридну і реорганізувати парламент заради вирішення невідомих проблем, хоча є проблеми і вони дійсно могли б бути вирішені певними реформами законодавчої гілки влади;- у відсутності пропозицій про відклик депутатів виборцями, про обрання і відклик народом суддів, прокурорів, керівництва міліції, освіти і охорони здоров'я ...
Всі ці відсутні в програмній заяві пропозиції, реалізація яких збільшує пряме народовладдя, в програмній заяві мають бюрократичні варіанти варіанти пропозицій: створити нові органи опосередкованої демократії. А це є напівзаходами, які за наслідками, як відомо, не набагато кращі за повну відсутність здійснення заходів, спроможних суттєво змінювати стан країни. Відтак, маємо величезну загрозу від того, що під димовою завісою напівзаходів країна продовжить втрачати час, який міг бути використаний на здійснення її переходу від багаторічного тупцювання на місці до жвавого маршу шляхом зростання, який здатен привести переважну більшість громадян країни до свободи від олігархічної деспотії, до заможності і впевненості у завтрашньому дні.
Таким чином, оскільки було обіцяно продовжити на підставі оголошеної програмної заяви роботу над творенням виборчої програми = програми розвитку країни, то маємо надію, що зазначені недоліки програмної заяви, яку виголосила ЮВТ, буде враховано, хоча вірогідність цього - 50 %. В разі врахування висловлених тут зауважень до програмної заяви виголошеної ЮВТ, невдовзі країна отримає першу в її новітньої історії програму власного розвитку, яка не менше ніж на 50 % задовольнятиме об'єктивну потребу України в умовах для її сталого зростання. Останнє дає підставу стверджувати, що пророцтво "УКРАЇНА ЗА КРОК ДО БУРХЛИВОГО РОЗКВІТУ" – справджується, і справдиться, якщо кожен, хто розуміється на об'єктивних закономірностях життя суспільства, вимагаючи програми суттєвого зростання ступеню демократизму, буде штовхати якусь з політичних партій до спільної перемоги всіх громадян України!

вторник, 5 июня 2018 г.

І ВІДБІРКОВИЙ КОМІТЕТ ОБРАВ «НОВИХ ЛІДЕРІВ» ЗІ СТАРИМИ БОЛЯЧКАМИ, АЛЕ НЕ ВСЕ ВТРАЧЕНО!

Я знаю, что грубая наша работа
Позволит потомкам увидеть восход!

"Смотрите: вот-вот солнце взойдет,
Забот через край, но все пройдет.
Видишь, вот-вот, смогли познать,
Все должны сделать много, а не только ждать!".

На минулому тижні стали відомими 50 учасників другого туру телепроекту «Нові лідери», яким надали перевагу виборці. Аналізуючи програмні документи цих «Нових лідерів», я прийшов до висновку, що застаріла хвороба виборців – голосування за лідерів суспільного життя не на підставі пропонованих ними програм розвитку суспільства, а у відповідності з особистими вподобаннями, «виносить на поверхню неспроможних змінити країну» чи хоча б запропонувати програму об'єктивно необхідних їй змін: http://sociologiyau.blogspot.com/2018/05/blog-post_27.html. Залишалася надія, що Відбірковий комітет не має застарілої хвороби виборців, але й ця надія, на жаль, не справдилася, що і демонструє аналіз «ПРОГРАМНА МЕТА» 50 лідерів, яких обрав цей комітет за принципом: «обирали мрійників, а не фантазерів». Після попередніх зауважень перейдемо до згаданого аналізу.
Чи можна було передбачити такі наслідки роботи Відбіркового комітету? Я не настільки добре знаю членів відбіркового комітету, аби прогнозувати їх поведінку, а здоровий глузд підказує, що не може бути пустеля оазисом, хоча в ній оазиси можуть бути, але і при цьому головною характеристикою такої місцевості буде - пустеля. Це я до того, що можна в окремих місцях країни ненадовго створити оазиси вирішених маленьких питань життя суспільства, але остаточне вирішення ті питання знаходять після утворення в масштабах всієї країни відповідних умов, в яких ті невелички питання вирішуються природно і назавжди. Якщо члени Відбіркового комітету не розуміють цього, то вони виявили величезну "сміливість", давши згоду бути членом Відбіркового комітету. А передбачити, що дорослі люди не розуміють елементарних закономірностей суспільного життя, це за межами моїх можливостей.
Якщо мрія не обмежена знаннями об'єктивних закономірностей життя суспільства, то вона є чистої води фантазією. Подивимось на «ПРОГРАМНА МЕТА» обраних Відбірковим комітетом лідерів, оскільки його вибір міг базуватися в першу чергу саме на відомості про зміст цього документу претендентів:
1. «Моя програмна мета: нова економічна стратегія України 2017 - 2030.
Поліпшення якості життя населення (вище, ніж середній показник по Європі і
сусіднім країнам).
Залучення інвестицій, довгострокове зростання економіки.
Інституційна незалежність України.
Увійти в КЛУБ країн із номінальним ВВП у розмірі 1 трлн. дол. США.». Очевидно, оскільки лідер не навів навіть натяку на те, як він цього досягатиме, то чим ще є його «програма», якщо не нічим не обмеженою фантазією?
2. «Моя програмна мета: створення проекту  "БЕЗПЕЧНА ДОРОГА".   За  безпеку авторуху та культуру паркування. Це всеукраїнська програма з безпеки дорожнього руху. Встановлення камер контролю швидкостей, фотофіксація порушень правил паркування, організація дорожньої розмітки. Прозорий механізм стягнення штрафів.».
Це гарний пункт урядової програми, який сам по собі (без уряду) є нічим не обмеженою фантазією.
3. «Моя  програмна  мета    заохотити  громади  самостійно  керувати  спільним
ресурсом – відходами, щоб вирішити проблему сміття і наповнювати бюджет громади за рахунок продажу цінних вторинних матеріалів. … я вірю, що він (мій проект – СОМ) може стати альтернативною моделлю існуючим світовим системам поводження з відходами.».
І це гарний пункт урядової програми, який сам по собі (без уряду або без іншої всеукраїнської організації для виконання одного завдання) є нічим не обмеженою фантазією, яка тримається на «надійному» фундаменті особистої віри автора в те, що ним запропоновано систему, конкурентоздатну «існуючим світовим системам поводження з відходами.»
4. «REAL   MINISTRY   OF   FOREIGN   AFFAIRS   (РЕАЛЬНЕ   МІНІСТЕРСТО
ЗАКОРДОННИХ СПРАВ) … Створити організацію, яка буде змінювати образ України у Світі: просувати релевантний контент про Україну, відслідковувати нерелевантний та працювати над тим, щоб змінювати його.
Реальні історичні факти, реальні новини.»
І це гарний пункт урядової програми, який сам по собі (без уряду або без іншої всеукраїнської організації) є нічим не обмеженою фантазією.
5. «Боротьба з екологічним забрудненням промислових міст України …
Крок № 1. Створення громадського моніторингу повітря житлових масивів та оприлюднення результатів вимірів ...
Крок № 2. Створення діючої системи державного моніторингу на межах санітарних зон підприємств забруднювачів та встановлення газоаналізаторів на кожному великому джерелі викидів ...
Крок № 3. Підключення українських та європейських фахівців у екологічній сфері для суспільного обговорення та втілення змін у нашому законодавстві.».
І це гарний пункт урядової програми, який сам по собі (без уряду) є нічим не обмеженою фантазією.
6. «ПРАВНИЧИЙ ХАБ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
Мета: підвищити рівень правової культури людей похилого віку.
Цілі проекту:
Збільшення кількості осіб пенсійного віку, які вирішують свої проблеми правовими інструментами.
Підвищення громадської активності людей похилого віку.
Утвердження критичного мислення серед людей похилого віку.
Зниження толерантних почуттів до популізму людей похилого віку.
Поширення кращих практик правозахисту серед людей похилого віку.
Зменшення правового нігілізму та політичного абсентеїзму серед людей похилого віку.
Шляхи реалізації:
Створення постійно діючого правоосвітнього хабу для людей похилого віку.
Розробка навчальної правоосвітньої програми.
Розробка та друк правоосвітніх матеріалів, зокрема буклетів, листівок тощо.
Розробка та поширення відео-матеріалів із правоосвітньої тематики для людей похилого віку.
Проведення інтерактивних правоосвітніх занять з людьми похилого віку, зокрема, шляхом залучення кращих членів правничих студентських клінік.».
І це гарний, якщо виправити недолугі положення, пункт урядової програми, який сам по собі (без уряду) є нічим не обмеженою фантазією.
7. «Моя програмна мета
Створення ефективної моделі сімейно-молодіжної політики в громадах малих міст та сіл в умовах децентралізації та деінституціалізації (реформа інтернатної системи) на прикладі одного району.
Завдання
Зробити в громаді такі послуги і умови, що сприятимуть гармонійному розвитку дітей та молоді, забезпечуватимуть дотримання їх прав та кращих інтересів, створюватимуть можливості та перспективи для самореалізації.».
Реформа – справа загальнодержавна і без парламенту і уряду не здійснюється. Вже цього зауваження і без зазначення тарабарщини про самореалізацію «в громадах малих міст та сіл в умовах децентралізації та деінституціалізації» достатньо, аби бачити нестриману нічим фантазію.
8. «Моя програмна мета: створити Центр соціальної адаптації, медичної та
психологічної реабілітації ветеранів "Дім ветерана".».
Очевидно всім, крім членів Відбіркового комітету, що це пункт урядової програми, який сам по собі (без уряду) є фантазією, про що красномовно свідчать і наступні положення проекту: «Налагодження діалогу між владою, громадянським суспільством та ветеранським середовищем.
Визначення основних проблем ветеранів та шляхів їх вирішення.»
9. «Моя  програмна  мета:   власним  прикладом  спонукати,   в  першу  чергу,
жінок та молодь, яка живе в маленьких містечках і селах нашої країни, повірити у свої сили та надихнути "маленьких людей", як ми часто про себе думаємо, на неймовірні, по-справжньому історичні, справи.
Розуміння того, що без системної, планової роботи наші зусилля не матимуть належний ефект сі(и)нергії та глибинно впливати на вирішення хронічних проблем, привело мене на пост голови Введенської селищної ради.».
Очевидно всім, крім членів Відбіркового комітету, що «надихнути … на неймовірні … справи» – ставати всім головами селищних рад є фантазією, яка нічим не обмежена і навіть тим, що селищ усім не вистачить.
10. «Програмна мета: створення інноваційної школи-хабу в Київській області, яка
вирішить проблему доступу до якісної середньої освіти для дітей одразу декількох населених пунктів і стане базою для розвитку креативної економіки для цілої агломерації у Києво-Святошинському районі.».
Очевидно всім, крім членів Відбіркового комітету, що не вирішуються суспільні проблеми освіти запровадженням нових технічних засобів її здійснення (діяльністю інноваційної школи-хабу).
Аналіз можна продовжувати з тим же успіхом і незмінним головним висновком, який вже видно: Відбірковий комітет виявився нездатним працювати на рівні проблем, відсутність вирішення яких поставила Україну на межу, за якою її небуття. Завдяки непрофесіоналізму членів Відбіркового комітету втрачено ще один шанс започаткувати перехід України від тупцювання на місці до жвавого маршу шляхом зростання. За цих обставин народ має знати своїх «героїв»:


Але не поспішайте поховати Україну, бо і без телепроекту «Нові лідери» та політичного ток-шоу «Кандидат» на 112 каналі буде продовжуватися боротьба за вдосконалення та втілення в життя програми розвитку України, зміст якої наведено в статті за першим посиланням цієї статті і виконання якої переведе Україну від тупцювання на місці до жвавого маршу шляхом зростання, що позбавить громадян України олігархічної деспотії та зробить їх заможними та впевненими у завтрашньому дні. Вже маємо і суттєві наслідки тої боротьби: виборча програма ВО «Свобода» все більш наближається до зазначеної програми розвитку України і навіть мерзотний Мураєв заговорив про те, що без плану будівництва України її існування і розбудова позбавлені сенсу. Тож, маючи настільки широкий політичний спектр прихильників програми розвитку України, не шкодуючи сил і часу наближаємо гарне життя, підштовхуючи всі політичні партії до створення справжніх програм розвитку країни: поширюємо зазначену програму розвитку України, вимагаємо від можновладців її втілення в життя, і не голосуємо за кандидатів політичних партій, виборчі програми яких не містять в собі зазначену програму розвитку України!


воскресенье, 27 мая 2018 г.

«НОВІ ЛІДЕРИ» ЗІ СТАРИМИ БОЛЯЧКАМИ



Не знаю, як кому, а мені очевидно, що одночасна поява на 112 каналі політичного ток-шоу «Кандидат» і телепроекту «Нові лідери» на телеканалі ICTV є наслідком безідейності в питанні про засоби здійснення Україною переходу від тупцювання на місці до жвавого маршу шляхом зростання. На жаль, перебіг подій в телепроекті «Нові лідери» не дає підстав сподіватися, що до другої частини проекту потраплять ті лідери, які є носіями вкрай необхідних Україні ідей про засоби здійснення Україною переходу від тупцювання на місці до жвавого маршу шляхом зростання. Головну причину цього бачу в застарілій звичці громадян України голосувати, коли мова йде про обрання шляху розвитку країни, не за програми такого розвитку, а за особистості, які подобаються, хоча ніякого шляху розвитку вони можуть і не пропонувати.
Організатори телепроекту «Нові лідери» запропонували змішану систему відбору: 50 учасників другого туру проекту визначить кількість голосів виборців поданих за кожного кандидата і ще 50 учасників буде обрано Відбірковим комітетом. Наче б то все розумно, якщо не брати до уваги застарілу болячку громадян України: голосувати, коли мова йде про обрання шляху розвитку країни, не за програми такого розвитку, а за особистості, які подобаються, хоча ніякого шляху розвитку вони можуть і не пропонувати. В цьому не важко переконатися, переглянувши розділ «Програмна мета» перших за кількістю голосів виборців нових лідерів (до завершення голосування залишилося трохи більше трьох діб):
1. Через залучення до спеціально створеної «У обхід системи» школи геніїв «найрозумніших школярів з усієї країни» та їх навчання в тій школі «буде сформована нова генерація лідерів державного управління», через що «Школа геніїв: виклик системі» є казкою, а не програмою. Але ж виборці за цього лідера голосують?!
2. «Мета: розвиток морально-етичної культури соціально вразливих верств населення шляхом регулярної зайнятості на соціальних підприємствах». Не входячи в обговорення такого змістовно «вишуканого» набору слів, як «розвиток морально-етичної культури», зверну увагу читачів на неможливість створити стійкі кращі умови життя для невеликої групи осіб. Але і за цього лідера голосують.
3. Таку ж мету ми вже тут обговорювали: «Наше завдання змінити ситуацію, добирати та підтримувати талановитих дітей ще зі шкільної парти та формувати нову еліту України.».
4. «НАЦІОНАЛЬНА ПЛАТФОРМА ПОЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ ЖІНОК» нічого не змінює у всій країни, бо набути політичну освіту  жінки і сьогодні мають де. Але і за цього лідера голосують.
5. «Менші ціни (завдяки зниженню податків та ліквідації штучних монополій).» – це ще одна команда від прапорщика, – «Потяг стій раз, два»,  бо потяг і ціни підкоряються об'єктивним законам, а не командам будь-кого, але лідер про це навіть не здогадується. Але і за цього лідера голосують.
6. «перетворення лікарні в Тростянецькій ОТГ в сучасну, з якісними умовами лікування хворих та відсутністю корупції» в окремо взятій лікарні. І хто в цю казку вірить? Але і за цього лідера голосують.
7. «створення умов для економічного дива в Україні завдяки впровадженню здобутків Четвертої індустріальної революції». Ще жодна «індустріальна революція» не вирішила жодної проблеми суспільного життя. Але і за цього лідера голосують.
8. «реалізація медійного проекту «Інвестор для громади», як механізму підвищення інвестиційної привабливості місцевих громад та України в цілому». Тобто в Україні все гаразд з умовами інвестування, а відсутність інвестицій зумовлена тим, що недопрацьовують медіа?! Але і за цього лідера голосують.
9. «рятувати українців в Україні, створивши дієву систему трансплантації органів». І як цю казку можна перетворити на дійсність серед зубожілих громадян?! Але і за цього лідера голосують.
10. «забезпечення публічності та прозорості у процедурі банкрутства та відновлення платоспроможності підприємств, захист малого та середнього бізнесу, та інвесторів в Україні». Це не програмний документ, а збірочка не відомо з чого народжених обіцянок, які не відомо як і коли, а тому й чи будуть виконані. Але і за цього лідера голосують.
Цей аналіз може бути продовжений і до п'ятдесятого лідера за кількістю голосів виборців, але, на жаль, з тим самим результатом: застаріла хвороба виборців виносить на поверхню неспроможних змінити країну. Крім того, багато в програмній меті лідерів є такого, що могло б бути пунктом урядової програми, але не має самостійної цінності. Дуже рідкими є програмні документи лідерів, які б відповідали вимогам програми розвитку країни (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/per-aspera-ad-astra.html, ст. 10), хоча є і такі, які більш-менш тим вимогам відповідають, наприклад, моя:
«Метою програми є здійснення переходу України від тупцювання на місці до жвавого маршу, в наслідок чого її громадяни позбудуться олігархічної деспотії і набудуть заможності та впевненості у завтрашньому дні. Для досягнення цієї мети необхідно подолати перепону позитивному розвитку країни. Такою перепоною і головним витоком негараздів України є протиріччя між її системами: економічною і державного правління.
Подолання цього протиріччя з позитивними наслідками відбувається шляхом демократизації державного правління, тобто шляхом передачі народу частини владних повноважень депутатів і чиновників. Ця передача здійснюється наданням чинності "Пакету законопроектів спрямованих на демократизацію державного правління України:
- закон про референдум, в якому втілено обов'язковість рівності агітації за і проти;
- закон про формування ЦВК шляхом обрання облрадами і радою АР Крим по два її члена (один від партій більшості у ВРУ, а другий від партій меншості) та формування окружних та дільничних комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних громадян;
- закон про скасування президентства;
- закон про вибори депутатів, в якому втілена гібридна виборча система;
- закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
- закон про обрання народом кожні п'ять років прокурорів і суддів всіх районних прокуратур і районних судів;
- закон про обрання районними прокурорами і суддями з власного складу відповідно прокурорів обласних прокуратур і суддів обласних судів, які обирають з власного складу прокурорів Генеральної прокуратури, суддів Верховного і Конституційного судів;
- закон про відкликання прокурора або судді в будь-який час його виборцями;
- закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва райвідділів міліції, освіти та охорони здоров'я;
- закон про обрання керівництвом райвідділів з власного складу керівництва обласних управлінь відповідно міліції, освіти, охорони здоров'я, і обрання  керівництвом обласних управлінь керівництва міністерств відповідно МВС, МО і МОЗ;
 - закони про відкликання у будь-який час обраних керівників міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
- закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податкова служба країни здійснює ведення реєстру доходів фізичних і юридичних осіб та формує податкові квитанції і надсилає їх платнику податків; податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування певної їх частини податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х – число, визначене законом.». Розлоге пояснення витоків і змісту цієї програми є за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html.
Таким чином, за три доби до закінчення голосування на телепроекті «Нові лідери» вже знаємо тих нових лідерів зі старими болячками, які увійдуть в 50 учасників другого туру проекту. Тому виборцям залишається лише одна можливість – власним голосуванням полегшити роботу Відбіркового комітету: до 31 травня проголосувати за вподобані програми розвитку країни. Для цього необхідно перейти за посиланням https://novilidery.com/user_register на сторінку реєстрації виборців та зареєструватися. Після реєстрації перейти на сторінку когось з лідерів, наприклад, на мою https://novilidery.com/lider/sokolov-oleksandr-0 натиснувши під фото клавішу «ПРОГОЛОСУВАТИ» і далі діяти згідно вимог, які з’являтимуться на екрані, аж до повідомлення про зарахування вашого голосу, після чого оновити сторінку, аби побачити збільшення кількості голосів. Вся процедура реєстрації і голосування займає не більше п'яти хвилин.
З надією на участь в другому турі і з повагою, СОМ.

воскресенье, 20 мая 2018 г.

ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, ЧОМУ БАЙДУЖІ ДО МАЙБУТНЬОГО?


Тиждень тому за адресою http://sociologiyau.blogspot.com/2018/05/blog-post.html оприлюднено відповідь на питання: "ЩО ЗАЛИШИМО НАЩАДКАМ?". Та відповідь пов’язала наше майбутнє з активністю кожного з нас, оскільки від неї залежить, що будемо мати в майбутньому: те, що маємо, чи свободу від олігархічної деспотії, заможність і впевненість в завтрашньому дні?
Тиждень минув і що ж маємо? Статтю "ЩО ЗАЛИШИМО НАЩАДКАМ?" прочитало 202 людини, а за програму здійснення переходу від того, що маємо, до свободи, заможності і впевненості в завтрашньому дні проголосувало всього 11 громадян?! Якщо це не байдужість, тоді що це? Незгода з програмою? Але не в моєму блозі, не на моїй сторінці в телепроекті "НОВІ ЛІДЕРИ" не має жодного зауваження до зазначеної програми і можливістю скористатися електронним листом, на надану в статті "ЩО ЗАЛИШИМО НАЩАДКАМ?" адресу, ніхто не скористався.
З іншого боку маємо понад 1800 голосів за програми учасників телепроекту "НОВІ ЛІДЕРИ", хоча їх програмний документ програмою не є, якщо взяти до уваги вимоги до змісту програми розвитку суспільства, та й раціональне мислення говорить, що мета і задачі – це ще не програма, як і нариси про вирішення суспільного питання, яке вже вирішено суспільством.
Таким чином маємо всі підстави вважати головним витоком того, що маємо, байдужість людей України до практичної відповіді на питання: "Що залишимо нащадкам"? Але є ж і не байдужі люди = громадяни України. Саме до них мій заклик: "Голосуйте за нашу програму, максимально поширюйте нашу відповідь на питання "ЩО ЗАЛИШИМО НАЩАДКАМ?" і агітуйте голосувати за програму здійснення Україною переходу від тупцювання на місці до швидкого маршу, оскільки її виконання дозволить нинішньому поколінню громадян України передати майбутнім поколінням країну вільну від олігархічної деспотії, громадяни якої заможні і впевненість у своєму завтрашньому дні!
З повагою, СОМ.

понедельник, 14 мая 2018 г.

ЩО ЗАЛИШИМО НАЩАДКАМ?

ТЕ, ЩО МАЄМО,      ЧИ   КРАЩЕ ЖИТТЯ?.

Доброго дня.
Нужна ваша посыльная помощь. Суть помощи:
С целью осуществления Украиной перехода от топтания на месте к быстрому маршу, в следствии чего её граждане избавятся от олигархической деспотии и станут зажиточными и уверенными в завтрашнем дне, участвую в национальном телепроекте "Нові лідери". Судьба предложенной мною в этом проекте программы осуществления указанного перехода зависит от ваших голосов. Чтобы ознакомится с этой программой и проголосовать за неё, необходимо выполнить следующие действия:
Зайти на сайт https://novilidery.com/.
В разделе "учасники" выбрать "виборці".
Пройти регистрацию.
Перейти по ссылке: https://novilidery.com/lider/sokolov-oleksandr-0.
Под моим фото щёлкнуть левой кнопкой мыши на клавише "ПРОГОЛОСУВАТИ" и далее следовать появляющимся инструкциям до зачисления вашего голоса. Иногда, для зачисления вашего голоса, после голосования необходимо обновить страницу.
Непонятное спросить у меня здесь или по адресу: a.n.sokolov@ukr.net.
Приветствую максимальное распространение этого текста и агитацию голосовать за программу осуществления Украиной перехода от топтания на месте к быстрому маршу, поскольку её выполнение позволит нынешнему поколению граждан Украины передать будущим поколениям страну свободную от олигархической деспотии, граждане которой зажиточные и увереные в своём завтрашнем дне!
С уважением, СОМ.

вторник, 8 мая 2018 г.

ПРИЙМАЮ УЧАСТЬ В ПРОЕКТІ "НОВІ ЛІДЕРИ" - https://novilidery.com/lider/sokolov-oleksandr-0


Головною митою моєї участі в проекті "Нові лідери" є припинення практики, коли кандидати у можновладці за виборчу програму видають збірочку не відомо з чого насмиканих обіцянок, які вони не відомо як і коли, а тому й чи будуть виконувати. За ради досягнення цієї мити за вказаною в назві цього повідомлення електронною адресою розміщено перший в незалежній Україні програмний документ – "ПРОГРАМНА МЕТА", який на сьогодні максимально відповідає вимогам до виборчої програми кандидата у можновладці: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/per-aspera-ad-astra.html, ст. 10.
Аби мені досягти вказаної головної мети необхідна підтримка голосами громадян зазначеного програмного документу. Проголосувати можна на сторінці, адреса якої є в назві цього повідомлення. Крім того, оскільки вирішення сьогодні питання примушення кандидатів у можновладці до того, щоб вони виходили на вибори зі справжніми виборчими програмами, це краще життя громадян завтра, то репост та інші засоби поширення цього повідомлення слід здійснити для надання як можна більшій кількості громадян можливості ознайомитись з документом "ПРОГРАМНА МЕТА" і проголосувати за нього. Тож, поширюйте і голосуйте, аби завтра жити краще!

пятница, 27 апреля 2018 г.

ЗА КОГО ЧИ ЗА ЩО ГОЛОСУВАТИ, КОЛИ ОБИРАЄМО МОЖНОВЛАДЦІВ?

   НА ТРИБУНІ ПРЕДСТАВНИК ДРІМУЧИХ ЗМІ  .


Наближення виборів в Україні цього разу, як і завжди, ознаменовано пожвавленням проведення опитувань, метою яких є виявлення популярності майбутніх кандидатів. Яке значення має та популярність для громадян? Лише одне: розставити покажчики, кого мають вподобати ті виборці, які ще не визначилися. Здавалося б, що все розумно: передова частина суспільства визначилася в своїх вподобаннях і через опитування подає іншій частині суспільства сигнали про те, за кого слід голосувати, коли обираємо можновладців.
Але є і інший бік у виборах можновладців. Розглянемо його, почавши з питання: "Навіщо ми обираємо можновладців"? Очевидна відповідь – "Аби вони спрямовували розвиток країни (області, району, населеного пункту) так, щоб життя громадян покращувалося". А відтак, перевагу представники передової частини суспільства мають надавати тим майбутнім кандидатам, виконання виборчої програми = програми розвитку країни (області, району чи населеного пункту) яких призведе на думку цих представників до найбільшого покращення життя переважної більшості громадян. Але про порівняння яких виборчих програм можна вести мову, коли ще не відбулася реєстрація кандидатів у можновладці і їх виборчих програм? Очевидна відповідь – "Лише про порівняння можливих виборчих програм". Ціна того порівняння в реальному житті, очевидно, дорівнює нулю. Тоді, що ж дозволяє представникам начебто передової частини суспільства надавати перевагу тому чи іншому майбутньому кандидату у можновладці? Чи може більш спроможними виявляти придатних бути можновладцями є представники тої частини суспільства, яка ще не визначилася з власним вподобанням когось з майбутніх кандидатів?
Таким чином, маємо щонайменше безглуздість проведення до реєстрації кандидатів опитування виборців з метою виявлення популярних претендентів стати можновладцями. Ще менше сенсу має ґвалт, який навколо підсумків опитування, проведеного до завершення реєстрації кандидатів, здіймають ЗМІ-пліткарки і такі ж самі експерти, які намагаються видати себе за аналітиків. Єдина робота під час виборів можновладців, яка достойна справжнього аналітика, – це аналіз виборчих програм з метою встановити ту з них, виконання якої найбільше покращить життя переважної більшості громадян.
А тепер спробуйте пригадати, коли ви останнього разу читали в або чули від ЗМІ аналітичний розбір якоїсь виборчої програми чи порівняльний аналіз виборчих програм? Надзусилля пригадати такий продукт ЗМІ привели мене до непохитної впевненості в тому, що ніколи не читав і не чув. То, що ж виховують у виборців наші ЗМІ? Єдине – невибагливість до кандидатів. А з невибагливості до кандидатів народжуються нікчемні можновладці, які так спрямовують розвиток країни, що її громадяни мають лише те, що мають. От настільки нешкідливою є діяльність ЗМІ, працівники яких скрізь і завжди скаржаться на погане власне життя?! Як тут не сказати: "Аби краще жити слід більше працювати краще"! Відтак гаслом всіх громадян має стати наступне:

                                                                                                                        .
"    СПОЧАТКУ ПРОГРАМА  ПОТІМ НАША ПІДТРИМКА!      "
                                                                                                                        .

     . – http://sociologiyau.blogspot.com/2018/03/blog-post_19.html