ЗАЯВА МЗС УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ГОЛОВИ МІД РФ (ЗАЯВА МОЖЛИВА І НЕОБХІДНА)

НЕ СПОДОБАЛАСЬ ЛАВРОВУ                 НАША ВІДПОВІДЬ

Як стало відомо, Сергій Лавров, голова МІД РФ, оголосив наміри РФ продовжити втручатися у внутрішні справи України. Зокрема ним сказано: "Наші зусилля й надалі будуть спрямовані на те, щоб не дозволити "гарячим головам" у Києві запустити на південному сході новий виток насильства. Жителів Донбасу в біді ми не залишимо" - https://gazeta.ua/articles/donbas/_lavrov-rozpoviv-chim-dopomozhe-bojovikam-na-donbasi/762104?utm_source=traqli&utm_medium=email&utm_campaign=423#comments.

МЗС України уповноважено заявити, що мешканці Донбасу потерпають виключно від дій незаконних збройних формувань = бандитів, які здійснюють протиправні дії відносно мешканців Донбасу і ЗСУ заради відродження Російської Імперії, зброєю РФ, під керівництвом офіцерів ГРУ і ФСБ РФ, за участю кадирівців і козачків засланих з РФ, а з серпня 2014 року і при безпосередній участі підрозділів армії РФ і найманців, завербованих і підготовлених в РФ та засланих в Україну з РФ. Все це є нічим іншим, як війною РФ проти України шулерськими засобами. МЗС України наголошує на неприпустимості таких дій РФ, які грубо порушують міжнародне право, усталені традиції міждержавних та добросусідських відносин.

МЗС України доводить до відома керівництва РФ, що в Києві не має жодної холодної чи "гарячої голови", яка впливає на активність бандитів Донбасу. Більш того, керівництво і народ України щиро зацікавлені в якнайшвидшому припиненні дій банд на Донбасі. Виходячи з цієї зацікавленості, МЗС України уповноважено запропонувати РФ:
- утворити спільну міждержавну комісію з перевірки наявності та викорінення утисків росіян, які є громадянами України, і українців, які є громадянами РФ;

- до  звільнення прикордонних територій  кордону Україна – РФ від банд спільними зусиллями охороняти кордон РФ – Україна;

- спільною заявою звернутися до світової спільноти про утворення Фонду Сприяння переселенню бажаючих росіян в РФ, а – українців в Україну.

Україна розраховує на швидкий і конструктивний розгляд цієї Заяви керівництвом РФ і недопущення ним в майбутньому висловлювань його членами думок, подібних до оголошених Лавровим.

ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, НАД НАМИ ЗНОВ "ЗДІВАЮТЬСЯ"!

ЯКИЙ НЕ ЗНАЄ, 

ЯКІ ЗМІНИ Є РЕФОРМОЮ

І в цьому легко переконатися переглянувши звіт про зустріч Порошенко з послами G7 та ЄС, наприклад, за адресою: http://glavcom.ua/news/poroshenko-z-poslami-g7-ta-jes-domovivsya-pro-prodovzhennya-tisku-na-rf-405739.html?utm_source=traqli&utm_medium=email&utm_campaign=traqli.

 Знов можновладці України і сімки "здіваються" над нами і здоровим глуздом:
- Знов лише продовження тиску і тільки на РФ. А де тиск на бандитів Донбасу через силове примушення їх до миру (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/02/blog-post_16.html)?
- Знов "скоординували подальші шляхи надання всебічної підтримки України у впровадженні реформ", для яких ще публічно можновладцями не встановлені об'єктивні необхідність здійснення саме реформ, а не якихось інших змін, та зміст тих реформ. І цей цирк відбувається в умовах коли країна вже захлинається без здійснення об'єктивно необхідних їй, для переходу в стан сталого позитивного росту, реформ (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html)!
- Знов "у разі необхідності, посилення міжнародних санкцій проти РФ", наче сьогодні такої необхідності не має?! А як же бути з недостатньою дієвістю чинних санкцій? Чи ця недостатність не є достатньою умовою посилення санкцій.

- Знов Порошенко вдався до відвертої брехні : "поінформував міжнародних партнерів про прогрес та перспективи у реалізації програми внутрішніх перетворень, зокрема в частині антикорупційної політики, судової реформи … та створення привабливого інвестиційного клімату.". Який прогрес і перспективи можуть бути у програми якої не існує. Будь-яка серйозна програма починається з аналізу стану і підсумку того аналізу, де зазначаються перепони позитивному розвитку. Всього цього не має в тому документі, який Порошенко, не соромлячись неправди, називає програмою внутрішніх перетворень, а посли роблять вигляд, що не помітили брехні. За цих обставин, як вдалося досягти того, що "Співрозмовники скоординували подальші шляхи надання всебічної підтримки України з боку «Великої сімки» та Євросоюзу у впровадженні реформ", залишається лише здогадуватись та питати себе: "А чи не завіваються вони над нами"?

Одним словом: все сталося за формулою: говорили, балакали - сіли та й заплакали. І поки ми будемо терпіти такі знущання? Доки не почнемо вимагати від можновладців України надати чинності законам, перелік яких є в статті за останнім посиланням.

ЩО ПОТРІБНО ЄС, АБИ ВИЖИТИ? (ПРАВИЛЬНО ОБРАТИ ШЛЯХ).

СОЦІАЛІЗМ

В МОГИЛУНА БОЛОТО

ЄС НА РОЗДОРІЖЖІ

Над цим питанням в ці дні розмірковують можновладці, експерти і журналісти. Маємо таке розмірковування і в спецтемі, присвяченій 60-літтю спільноти, Economist. Очевидно, що при всій повазі до "The Economist" зазначена стаття не дала вичерпної відповіді на поставлене питання. Відтак, додамо до написаного там те, що вважаємо необхідним додати.

Спочатку варто нагадати, що магістральним напрямком розвитку світової спільноти  є зростання обсягів і концентрації виробництва. До цього слід додати, що сама ідея союзу європейських країн є наслідком зазначених зростань, і, як гасло "Сполучених Штатів Європи", використовувалося в практичній роботі соціал-демократичного середовища ще на початку минулого сторіччя. Тоді, визначаючи стратегію і тактику соціал-демократів по відношенню до цього гасла і уособленої в ньому ідеї союзу європейських країн, В. І. Ленін писав: "Конечно, возможны временные соглашения между капиталистами и между державами. В этом смысле возможны и Соединенные Штаты Европы, как соглашение европейских капиталистов... о чем? Только о том, как бы сообща давить социализм в Европе, сообща охранять награбленные колонии против Японии и Америки, которые крайне обижены при теперешнем разделе колоний и которые усилились за последние полвека неизмеримо быстрее, чем отсталая, монархическая, начавшая гнить от старости Европа. По сравнению с Соединенными Штатами Америки, Европа в целом означает экономический застой. На современной экономической основе, т. е. при капитализме, Соединенные Штаты Европы означали бы организацию реакции для задержки более быстрого развития Америки. Те времена, когда дело демократии и дело социализма было связано только с Европой, прошли безвозвратно.

Соединенные Штаты мира (а не Европы) являются той государственной формой объединения и свободы наций, которую мы связываем с социализмом, – пока полная победа коммунизма не приведет к окончательному исчезновению всякого, в том числе и демократического, государства." - https://www.marxists.org/russkij/lenin/1915/08/10a.htm.

З того часу, як були написані В. І. Леніним процитовані слова, минуло більше сторіччя і багато, що змінилося, зокрема, союз європейських країн існує вже 60 років, але його сьогодні у повній відповідності з прогнозом В. І. Леніна лихоманить настільки, що актуальним є питання, яке встало вимагати негайного вирішення після 60 років існування Союзу  РСР: "Що потрібно ЄС, аби вижити"? Далі ми побачимо, що, як і у випадку з СРСР, ЄС має три принципово різні відповіді на це питання: продовжувати силовими заходами "накопичувати пару під кришкою"; реформуватися, зберігаючи капіталістичну економіку; перейти до соціалізму, що було б остаточним вирішенням всіх наявних протиріч.

На думку "The Economist" ЄС, аби вижити потрібні здатність до змін, багаторівневість і гнучкість, але "The Economist"не повідомляє, як цих якостей ЄС може досягти, якщо він своє шести десятиліття  зустрічає в стані перманентної кризи? Не виявивши причин цього стану, не можливо запропонувати ефективні заходи подолання кризи.

На думку одного з визнаних батьків ЄС Ж. О. М. Г. Моне, кризовий стан ЄС – найкращий шлях до «дедалі тіснішого союзу», хоча більш принципово було б вважати, що цей стан лише спонукає розвиток організаційних форм союзу в напрямку його ущільнення за одночасного зменшення примусової частини цього ущільнення. Іншими словами кризи союзів буржуазних держав спонукають керівництво цих союзів до запровадження норм взаємодії соціалістичних держав. Саме таким чином паростки соціалізму зароджуються в надрах капіталізму. Крім цього, також слід взяти до уваги наступне.

Теперішні внутрішні напруження в ЄС є найсерйознішими за весь час його існування. Визначальною причиною цього є відсутність суттєвих суспільних змін у всіх провідних країнах світу з часів реформ Ф. Д. Рузвельта. За цих обставин, як зазначав В. І. Ленін в раніше цитованій тут роботі, національні інтереси країн за капіталізму постійно руйнуватимуть союзи цих держав через накопичення проблем, які постійно виникають на ґрунті розбіжностей національних інтересів між державами, які утворили союз.

Магістральним напрямком долання зазначених напружень, як свідчить історія, є збільшення ступеню демократизму, тобто демократизація суспільного життя: процес передачі частини владних повноважень можновладців союзних органів національним і місцевим органам влади, а також народові. Напрямок такого збільшення практично показала Паризька Комуна, а деякі сучасні практичні рішення можемо знайти в статті за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html.

Таким чином, ЄС, аби вижити, слід вдатися до демократизації суспільного життя. Якщо цього не робити, то накопичення невирішених проблем здатне вщент розірвати ЄС, аби європейська спільнота отримала можливість заснувати новий союз на принципово інших засадах.

ЗНОВ ЗАПРЯГАЮТЬ ВОЗА ПОПЕРЕДУ КОНЯ (ПОРОШЕНКО АНОНСУВАВ ВЕЛИКУ РЕФОРМУ СБУ).

НЕВДАЛИЙ ЗАПРЯГАЧ

Ще ніхто не встановив, що СБУ потребує саме реформування , а не змін якогось іншого роду, а вітчизняні "великі" реформатори вже оголосили, що "Рада національної безпеки та оборони України незабаром розгляне Концепцію реформування Служби безпеки України". Не важко уявити, як довго працював би лікар, який ще не діагностував людину, а вже розглядає план проведення операції. І аби ж тільки так недолуго концепції розглядали, а тож таким чином отримані концепції вони ще й намагаються втілити.

Одним словом, наші "великі" реформатори, як діти малі, бавляться в реформи з пихатим виглядом в той час, коли країна вже захлинається без проведення об'єктив необхідних їй для переходу в стан сталого позитивного розвитку реформ (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html). Якщо не приведемо до тями або не змінимо цих горе-реформаторів на справжніх, то будемо жити так само погано, як живемо, або ще гірше!