воскресенье, 29 января 2017 г.

УКРАЇНА: ВІЙНА І МИР


Причини війни
Новий 2014 рік Україна зустрічає часами змін, жити в яких бажають лише ворогам, але без них, на жаль, не буває прогресу країн. На цей час уряд Януковича-Азарова вже продемонстрував розрекламований ним власний професіоналізм:
– визнав публічно те, що за чотири роки його неподільного панування він "фахово" довів країну до межі дефолту;
 – не менш "фахово" за тиждень до підписання вже парафованої угоди про асоційоване членство України в ЄС цей уряд спинив процес підготовки підписання зазначеної угоди, чим викликав суспільний протест з вимогою: "Янукович підпиши!";
– продовжуючи демонструвати власну фаховість уряд Януковича-Азарова не послав своїх очільників на перемовини в палатки протестувальників, як це мало місце під час "податкового Майдану", а не знайшов нічого кращого, ніж вдатися до силового розгону Майдану з побиттям учасників;
– побиття учасників Майдану викликало суттєве чисельне їх збільшення, але, на жаль, не призвело до негайного ухвалення вимог Майдану і формування делегації уповноваженої вести перемовини з можновладцями про задоволення тих вимог, чим була показана фаховість "опозиційних" партій;
– на дії (точніше, бездіяльність Майдану) "фаховий" уряд відповів тим, що відгородився від народу загонами міліції, від яких вимагав рішучих дій по розгону Майдану.
Подальше розгортання подій на початку 2014 року веде, на жаль, лише до загострення протистояння народу і уряду "фахівців" Януковича-Азарова, яке доходить до кровопролиття і завершується підписанням 21 лютого 2014 року Януковичем і лідерами "опозиційних" фракцій, як представників Майдану, в присутності міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини і Франції угоди про порядок виходу  із політичної кризи (http://espreso.tv/article/2014/02/21/uhoda_opozyciyi_z_yanukovychem_povnyy_tekst). 
Зрозумівши, що виконання підписаної ним з представниками "опозиції" угоди – це для нього прямий шлях у в'язницю на нари, Янукович, долаючи перешкоди громадян України (http://newsonline24.com.ua/gospogransluzhba-obyasnila-kak-yanukovichu-udalos-bezhat-iz-strany), таємно тікає з країни. В цей же час з країни таємно біжать всі вищі її керівники і навіть деякі депутати ВРУ, в наслідок чого втрачено керованість країни. Відновлюючи керованість країни, чинні депутати і чиновники призначають на посади тих, хто втік, тимчасово (до виборів або до повернення втікачів) виконуючих їх обов'язки. Цей абсолютно законний акт чинних можновладців України путлерівська пропаганда свідомо називає державним переворотом, незважаючи на те, що чудово знає, що державний переворот приводить до влади незаконним шляхом тих, хто її не мав до перевороту. І це був перший, але, на жаль, не останній "братній" акт держави РФ по відношенню до пост майданної України. За цим "братнім" актом РФ відбулися ще більш "братні" дії її керівництва: замість заспокоєння стурбованості долею росіян Криму і Донбасу за столом перемовин відбувається анексія Криму і утилізація на користь РФ бузи організованої на Донбасі його олігархами. В підсумку "братніх" дій керівництва РФ Україна отримала "по-братньому" анексований Крим і прояви "дружби" на Донбасі,


де проти урядового війська України воюють незаконні збройні формування = бандити. Вони воюють проти урядових військ за брудні корисливі інтереси керівництва РФ, зброєю РФ, під керівництвом офіцерів ГРУ і ФСБ РФ, за участю кадирівців і козачків засланих з РФ, а з серпня 2014 року і при безпосередній участі підрозділів армії РФ і найманців, завербованих і підготовлених в РФ та засланих в Україну з РФ. Звичайно, все це не є масовим вторгненням армії РФ в Україну, а саме його наявність є головною юридичною ознакою війни РФ проти України. Але з іншого боку, чим же ще є всі перелічені дії РФ, як не війною РФ проти України шулерськими засобами? Виправдовуючи власні ініціативу і ведення війни керівництво РФ з 18.11.2014 говорить про те, що "Russia would like to receive a guarantee that Ukraine will not join Nato, as they are fearful of the Nato-affiliated countries on their borders." (Россия хотела бы получить гарантии того, что Украина не будет вступать в НАТО) – Д. С. Песков: -http://www.bbc.com/news/world-middle-east-30104532.
Таким чином, причиною війни в Україні є імперські бажання путлера (http://inosmi.ru/politic/20160925/237913553.html), вони і лише вони, бо все інше ("фаховість" уряду Януковича-Азарова і "опозиційних" партій, Майдан, самовільне припинення виконання обов'язків частини можновладців, їх втеча з країни і навіть міжкланові розбірки олігархів України), лише полегшували виконання задачі задоволення бажання путлера відновити Російську Імперію = в'язницю народів.

Шляхи до миру
Очевидно, повне задоволення імперських бажань путлера може настати лише після того, як РФ поглине Україну, або внаслідок таких мирних пропозицій, які комплексно вирішують питання відносин України і РФ так, що путлер не зможе відмовитися від тих пропозицій, не втративши обличчя, а можливо й владу. Останнім часом не маємо підстав скаржитися на недолік пропозицій варіантів шляхів до миру в Україні. Але дивними видаються ті пропозиції шляхів досягнення миру, в яких переважає користь однієї із сторін війни або ті пропозиції враховують не всі складові відносин РФ  Україна. Тому шукачам шляхів до миру в Україні слід брати до розгляду всі аспекти відносин РФ Україна і навіть використання РФ ідеологічного прикриття власних непорядних дій в міжнародних справах. Зокрема, слід врахувати і те, що РФ не визнала присутність її військ на Донбасі, а, відтак, присутні там збройні формування є незаконними, тобто бандитами. Отже, до шляхів комплексного мирного врегулювання відносин РФ  Україна, які не призводять до поступок України в сферах суверенітету, незалежності, безпеки і територіальної цілісності, належать наступні заходи:
– від імені України запропонувати укласти міжнародний "договір між Україною, НАТО та РФ: про звільнення Криму і сходу України від військ, поліцаїв та можновладців РФ; про позаблоковий статус України; про обов'язковість її захисту (аж до військового) кожним з учасників договору в разі будь-чиїх намагань порушити недоторканість і цілісність України." - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_49.html ;
– від імені України запропонувати перемовини про вдосконалення Мінських домовленостей, зокрема, про заміну створення на Донбасі територій з неоковирним окремим статусом вдатись до переселення в РФ та надання громадянства РФ бажаючим росіянам, які є громадянами України, здійснивши це за міжнародної фінансової підтримки;
– паралельно просуватися і силовим шляхом вирішення конфлікту, але не шляхом фронтального наступу військ України, а (на виконання Мінських домовленостей) заходами примусу бандитів до миру через оголошення їм і виконання ультиматуму: "У разі пострілів бандитів у бік військ України, останні будуть відкривати у відповідь вогонь не на враження, а на знищення бандитів і будуть займати звільнені від бандитів території" - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_155.html,
– запропонувати бандитам порядок їх капітуляції, з врахуванням того, що багато хто з них був введений в оману пропагандою путлера.

Висновки
Таким чином, оскільки пропоновані заходи врегулювання відносин Україна – РФ відомі публіці з 6 листопада 2014 року (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_49.html) і містяться в подарованій 24.08.2016 П. О. Порошенко брошурі "УКРАЇНО, ЧОМУ МАРШ НА МІСЦІ, ХОЧ Є КУДИ ЙТИ? (ДО 25-ої РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ) - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html, то залишається лише дивуватися млявій міжнародній політиці України і кволій діяльності політичних партій України, нездатних організувати підписні листи і мітинги з вимогами до можновладців: "Активізувати міжнародну діяльність, аби наблизити мир в Україні"!





Вперше опубліковано: 
23 січня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2017/01/blog-post_23.html


АБИ Я БУВ ПРЕЗИДЕНТОМ, ТО ЗАЯВА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗУСТРІЧІ З ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТОМ США ДЖО БАЙДЕНОМ МАЛА Б НАСТУПНИЙ ЗМІСТ:













Шановний Віце-президент Сполучених Штатів Америки, шановні пані і панове.
Я щиро радий вітати великого друга України і мого друга – Віце-Президента Джо Байдена.
Пане віце-президенте, Ви високо підняли планку авторитету співпраці із Сполученими Штатами Америки, передусім - на українському напрямку, за що ми вам щиро вдячні.
Ви – справжній друг України, який, починаючи з буремних часів Майдану, чимало зробив для відчутного прогресу України як в її внутрішніх справах, так і в міжнародній діяльності. Україна щиро вдячна вам за це.
Ваш сьогоднішній візит в Україну є дуже символічним кроком. Він дав нам можливість докладно підсумувати той героїчний шлях, який Україні і нам з вами довелося пройти за останні роки. І цей шлях по-справжньому вражає.
Сьогодні ми розбудовуємо нову, сильну, потужну, демократичну Україну. Це вже далеко не та держава, з якої ми починали на етапі втечі збанкрутілої і злочинної влади та початку російської військової агресії. Це Україна, яка має гідність і прагнення до демократичних реформ. Це Україна, яка більше ніколи не повернеться в стійло Російської Імперії. Це Україна, яка надійно боронитиме демократичні цінності, права і свободи громадян. Цінності, які є спільними для України і для Сполучених Штатів Америки. Це Україна, яка є гарантом неповернення до часів холодної війни. Це Україна, яка має нову, сильну, професійну, потужну, патріотичну і боєздатну армію. Це Україна, яка на початку боротьби з корупцією вже має нову антикорупційну інфраструктуру. Це Україна, яка має потужну політичну волю для здійснення реформ, які  ведуть Україну до миру, свободи, заможності і впевненості в завтрашньому дні.
Без реформаторських процесів, які щодня змінюють обличчя нашої держави, уявити собі нову Україну не можливо. Хочу наголосити, що в творенні нової України ми працюємо як єдина команда: Президент, парламент, уряд і наші стратегічні партнери в Сполучених Штатах Америки, Європейському Союзі й по всьому світу в рамках потужної проукраїнської коаліції, яка була створена в тому числі і вашими зусиллями, пане віце-президенте.
Децентралізація, яка вже успішно здійснюється і приносить певні плоди не є реформою, але вона торує шлях необхідним Україні реформам [1]. Судова реформа, підготовку до проведення якої здійснено внесеними змінами до Конституції і формуванням нового Верховного суду, створить в Україні незалежну судову гілку влади, яка гарантуватиме право громадян України на справедливість [2]. Зміни в податковій і адміністративній сферах в поєднанні з реформами суду, правоохоронних органів, галузей освітньої та охорони здоров'я  це потужні кроки, які суттєво приборкують корупцію в Україні і забезпечують стале позитивне зростання країни по всіх напрямках [3]. За короткий проміжок часу, наголошую, в умовах агресії, війни, незаконної анексії Криму і окупації сходу нашої держави ми, і це оцінки не лише мої і не лише внутрішні, зробили більше, ніж за всі попередні часи існування України.
Тому я хотів би ще раз висловити слова щирої подяки – подяки за поради, подяки за допомогу, доброму другу, віце-президенту Байдену і нинішній адміністрації Сполучених Штатів Америки і дуже розраховуємо на наступництво у нашій спільній роботі з боку нової адміністрації США.
Під час сьогоднішніх переговорів ми, безперечно, розглянули і питання агресії Росії проти України, і можливі нові мирні ініціативи України [3]. В цьому році виповнюється три роки, як Росія розв’язала справжню війну проти нашої держави. Це війна, в якій вбито десять тисяч українців – цивільних і військових. Війна ця триває і сьогодні. Лише за останні три дні наших військових продовжували обстрілювати більш як 250 разів. Хочу наголосити, що безкарність цієї стрілянини завершиться з новими мирними ініціативами України. Світ усвідомлює, що ми не є єдиний ворог для Москви. Усі, хто сповідує демократичні цінності, є ворогами Кремля. І тому сьогодні захист України є захистом цінностей і вільного світу.
Загрози залишаються. Росія прагне уникнути відповідальності. Вона, аби компенсувати військові невдачі, намагається дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні, спровокувати безлад. Вона прагне розколоти трансатлантичну і європейську єдність. І в наших силах протидіяти цим планам. В першу чергу, шляхом запуску дорожньої карти імплементації Мінських домовленостей і початком здійснення реформ.
Висловлюю вдячність пану Віце-президенту США за абсолютно чітку і послідовну позицію в цих питаннях і за нещодавнє рішення Вашингтона розширити санкції проти РФ. Наголошую на тому, що ці санкції мають залишатися чинними, поки не буде відновлено територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з Кримом. Вірю, що ми переможемо, бо правда - на боці України, а справедливість завжди сильніша за зброю.
Шановні пані та панове.
Сьогодні ми також докладно обмінялися з паном Віце-президентом США  думками щодо шляхів подальшої розбудови американо-українського стратегічного партнерства. Ми поважаємо демократичний вибір американського народу та готові до ефективної і плідної співпраці з новою Адміністрацією. Україна завжди користувалася підтримкою США, і я це відчув, шановний пане віце-президенте, під час мого виступу перед конгресменами та сенаторами США в 2014 році. Наголошую, що Україна продовжує мати двопартійну підтримку з боку американського Конгресу, Адміністрації та американського народу. Ми цінуємо цю підтримку та щиро на неї розраховуємо в подальшому. Сподіваюся, що й надалі Україна буде об'єднувати весь американський політикум і буде залишатися в його діяльності серед перших пріоритетів. Вітаю перші обнадійливі сигнали, виголошені під час сенатських слухань кандидатів на посади Державного секретаря та Міністра оборони США.
Так, нинішня агресивна Росія – це пріоритетна загроза і для США, і для України.
Так, Росія вторглася на територію України, окупувавши частину Донбасу та Крим. Крим – це Україна. І ми вдячні за те, що представники нової Адміністрації чітко стоять на цих позиціях.
Так, санкції не самоціль, а важливий інструмент тиску, впливу та мотивації для Російської Федерації бути за столом переговорів, імплементовувати Мінські домовленості, припинити агресію та окупацію і забезпечити територіальну цілісність нашої держави в рамках міжнародного права. Санкції – це інструмент примушення поважати  міжнародне право.
Так, відповідальність перед партнерами та союзниками – це дуже важлива ознака США як глобального лідера, яким завжди вони були, є і, впевнений, залишатимуться.
І на завершення хотів би сказати наступне. Шановний Віце-президент Сполучених Штатів Америки, це ваш останній візит в якості Віце-президента США, але точно не останній візит в якості доброго та надійного друга України і мого особистого. Активність, насиченість та відвертість нашого діалогу дуже ефективні. Десятки годин наших телефонних розмов та численних особистих зустрічей – це був дуже непростий, але дуже ефективний процес пошуку правильних рішень, які значно прискорили початок реформ і дозволили здійснити дії, від виконання яких залежали доля України, а інколи навіть її життя або смерть.
Шановний пане віце-президенте, відчуваю безмежну вдячність і гордість за те, що мені випала висока честь бути разом з вами в ці часи. Спільно творити історію успіху найбільшої країни Європи. Здобутий в цьому спілкуванні досвід є неоцінним. Нам з вами є чим пишатися.
Дякую всім за увагу.




Вперше опубліковано: 
18 січня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2017/01/blog-post.html

ОБЄКТИВНА ПРАВДА ПОТРІБНА ВСІМ! (АБИ НЕ БЛУКАТИ ЛАБІРИНТАМИ МРАКОБІССЯ)


На ці роздуми мене наштовхнула публікація одного з моїх ФБ френдів, в якій він закликав так званих "ватників" припинити спілкування з ним на його ФБ сторінці. Я той заклик не підтримав і не підтримую з наступних міркувань.
По-перше, серед "ватників" є багато тих, хто щиро блукає лабіринтами мракобісся, створеними пропагандою Кисельових. Вже це є достатнім підґрунтям для звернення до знавців об'єктивної правди із закликом: "Не шкодуйте сил роз'яснювати "ватникам" хибність думок навіяних Кисельовими"! А щоб ваші роз'яснення були більш професійними, майте на увазі наступне.
Олігарх - це особа, яка одночасно є і бізнесменом і можновладцем. Відтак, наприклад, Коломойський олігархом не є. Він мільярдер? Так. Бізнесмен? Так. Але не можновладець, а відтак, він і не є олігархом.
На жаль, в головній своїй негативній частині радянський Союз не помер: створена в його часи бюрократична система державного правління імені Сталіна, успадкована пострадянськими країнами від СРСР і майже не змінилася і по цей день. Більш того, її існування суперечить капіталістичній економіці, а невирішеність цієї суперечності є витоком головної перепони розвиткові цих країн і додатковим, в порівнянні з розвинутими країнами, витоком корупції. Саме наявність зазначеної перепони є витоком понад 20-тирічної стагнації розвитку України та більшого, ніж в розвинутих країнах рівня корумпованості суспільства. Тому, головним витоком бід тих, хто бажає повернення в СРСР, є не те, що радянський Союз помер, а те, що його найбільш отруйна частина, яка призвела до так званої "перестройки", жива і до цих пір існує в майже незміненому вигляді. Отже, в СРСР не має сенсу повертатися, бо країна з невблаганністю об'єктивного закону знов отримає "перестройку" і всі наступні за нею "принади". А от добити СРСР, змінити його бюрократичну систему державного правління імені Сталіна на демократичну систему державного правління – це реальний шлях більшості громадян отримати життя значно краще ніж вони мали його в СРСР. І це теж слід роз'яснювати "ватникам", які щиро блукають лабіринтами мракобісся, створеними пропагандою Кисельових.
Окремого роз'яснення для "ватників" потребують події, які відбулися останнього десятиліття в Україні. Аби не повторюватись з розлогим описом тих подій і їх рушійних сил, раджу зацікавленим читачам перейти за посиланням до моєї статті: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/08/25.html.
Підсумовуючи сказане, зазначимо наступне. На жаль, не перетинатися з "ватниками" іншим громадянам не можливо, бо, наприклад, ми з ними ходимо на одні й ті ж вибори, а там поряд з вже відомими пройдисвітами починають шикуватися нові політичні пройди: Мураєви, Бойки, Балашови, ... Тому, краще відкритий ідеологічний бій ніж страусяча політика, якщо бажаємо жити краще: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/11/blog-post_12.html. Вести відкритий ідеологічний бій  доцільно ще і тому, що зброя Кисельових – це брехня, а наша зброя – це об'єктивна правда, яка потрібна не тільки "ватникам", які щиро заблукали в лабіринтах мракобісся, а й багатьом іншим громадянам України, аби вони могли свідомо вести переможну боротьбу за краще життя більшості громадян країни. Саме повернувши голову більшості громадян країни ззаду (від темного совкового минулого) наперед (в світле демократичне майбутнє), отримаємо все необхідне і достатнє для здійснення народної за участю і демократичної за метою революції, якої Україна об'єктивно потребує від часу останнього набуття нею незалежності: http://a-n-sokolov.blogspot.com/2016/03/blog-post_24.html.  
Очевидно, що зазначені завдання (повернути голови більшості громадян країни і здійснити народно-демократичну революцію) здатна виконати лише політична сила, центром якої є політична партія певної якості. Але, на жаль, кожна з політичних партій України настільки незріла, що навіть не поставила метою власної діяльності здійснення народно-демократичної революції. Відтак, маємо починати ходу до свободи, заможності і впевненості у завтрашньому дні переважної більшості громадян України з приведення до тями політичних партій України:http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/12/blog-post.html. От до чого сьогодні варто докладати зусиль, а не розтринькувати сили на відганяння від себе "ватників"!



Вперше опубліковано: 
26 грудня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/12/blog-post_26.html

НАРОДЕ УКРАЇНИ, ЗРАДІЙ: МАЄМО БУЛЛУ ВІД «BENDUKIDZE FREE MARKET CENTER». А ЧИ Є ПРИВІД РАДІТИ?

ОТ «BENDUKIDZE FREE MARKET CENTER»

"Bendukidze Free Market Center" оприлюднено "План для України" (http://bendukidze.org/). На думку авторів Плану, він є програмою реформ, які слід здійснити в Україні. Здавалося б, що План творили науковці, опубліковано його на Інтернет ресурсі самого К. А. Бендукідзе, то чому ж громадянам України не радіти? Відповідь на це питання пошукаємо в тексті Плану.
На жаль, наші пошуки в тексті Плану відповіді на питання, - «Чому в Україні необхідно здійснювати реформи і реформи саме пропоновані цим  Планом?», - ці пошуки показали, що такої відповіді там не має. Але тоді з чого виходили автори Плану, коли його створювали і вважали, що створюють «ПРОГРАМИ РАДИКАЛЬНИХ РЕФОРМ»?
В науковців не викликає сумніву те, що в основу будь-якої програми суспільних змін, аби вона відповідала власній назві,  повинно бути покладено ретельний аналіз стану суспільства, в підсумку якого виявлено витоки об'єктивних перепон позитивному розвиткові країни. А відсутність зазначеного аналізу в Плані робить його пропозиції змін безпідставними вигадками, а, відтак, його виконання не гарантує позитивних наслідків. Додавши до цього зауваження про вкрай вільне вживання в Плані термінології (дебюрократизація, реформа, боротьба з корупцією, ...), маємо всі підстави вважати "План для України" фантасмагорією, яка має дуже мало спільного з життям українського суспільства!
Аби бути більш переконливим в останньому висновку, вдамося до аналізу того, що автори Плану назвали «принципи, якими мають керуватися автори, окреслюючи множину пропонованих рішень.»:
1. За інших рівних умов перевага надається «приватним», а не «державним» рішенням.
–  Цікаво, як автори Плану будуть керуватися цим принципом при виконанні «Головне завдання чергового етапу української історії – вийти на траєкторію швидкого та стійкого економічного зростання.»? Що стане головним: принцип чи завдання?
2.    В ситуації невизначеності вибираємо варіанти реформ, які створюють більше свободи для громадян.
–  Але в ситуації невизначеності краще визначитись з об’єктивними необхідністю проведення та змістом реформ і зробити це відомо як: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/blog-post_79.html.
3.     Всеохоплююча лібералізація – все, що не заборонено, дозволено. Найефективніша підтримка, яку держава може надати бізнесу, – ліквідація бар'єрів.
– Як бачимо, автори Плану не знають, що остаточне нищення бар'єрів відбувається не на шляхах лібералізації, а на шляхах демократизації, хоча про останню їх знання також бажають багато кращого.
4.     При виборі між швидкими і поетапними реформами перевага надається першим.
– В цьому пункті принципів автори демонструють незнання того, які зміни називають реформами. Можна сказати і мокра тінь, і швидкі чи поетапні реформи, і геніальне сонце, … але всі ці словосполучення є тарабарщиною = безглуздим набором слів, який виникає завжди, коли вживають слова невідомого змісту.
5.     Нульова терпимість до корупції.
– Ну, це вже зовсім не про людські справи реформування, а про «божі заповіді» і знов від незнання того, що є корупція. Перш за все, корупція – це суспільне явище, народження яких і самовідтворення відбувається не завдяки наявності чи відсутності терпимості в будь-якій кількості.
6.     Імпорт інститутів з розвинутих країн – найкоротший шлях до успіху.
– Більш яскравої демонстрації незнання авторами Плану закономірностей життя суспільства та невміння триматися самими же оголошених принципів годі й бажати. Очевидно, що цей принцип суперечить раніше виголошеному авторами Плану: «Щоб успішно відповісти на глобальний виклик, потрібні по-справжньому інноваційні рішення.». Більш того, «Окремо слід зауважити, що така гримуча суміш – олігарх-бюрократ-сталініст – унікальне явище, притаманне лише пострадянським країнам. Саме це явище є наочним проявом принципової різниці між країнами цього простору і розвинутими країнами світу. Розвинуті країни пройшли через сотні років розвитку від феодалізму до сучасного свого стану, в той час, як пострадянські країни ледь-ледь відійшли від сталінської бюрократичної системи, а перед тим не мали сторіч розвитку за капіталізму, бо в Російській Імперії лише в 1861 році видано царський Указ про відміну кріпацтва, а вже в 1917 році відбувається жовтневий переворот, яким розпочинається соціалістична революція, заміна ще незрілих капіталістичних суспільних відносин на соціалістичні. Це вказує на безглуздість бездумного пересадження окремих складових сучасного стану розвинутих країн на ґрунт пострадянських країн, хоча до таких запозичень частенько закликають політики і так звані експерти …» - http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/08/25.html.
7.     Цифрова держава – максимальне використання ІТ-рішень.
– Цей принцип знов демонструє мізерність соціологічних знань в авторів Плану. Соціологам  добре відомо, що ще жодна технічна новація не вирішила жодної суспільної проблеми.
Підсумовуючи аналіз оголошених в Плані «принципів, якими мають керуватися автори, окреслюючи множину пропонованих рішень.», маємо всі підстави запитати: «Який план суспільних перетворень можуть скласти настільки неосвічені в питаннях закономірностей життя суспільства особи? Тепер, вже, відповідаючи на це питання, на підставах зроблених в аналізі зауважень можемо стверджувати: "План для України" – фантасмагорія (= нагромадження химерних образів, ведінь, фантазій, …), яка має вкрай мало спільного з реальними потребами життя українського суспільства!
Але можливо, автори Плану випадково вгадали зміст реформ, які об’єктивно необхідно здійснити Україні, аби перейти від стану стагнації до стану сталого позитивного розвитку? Не чіпаючи ті зміни в Плані, які реформами не є, розглянемо пропозиції Плану, які повідомлені в розділі I. ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТА БЕЗПЕКА, зокрема, в пункті 1. СУДОВА РЕФОРМА. Не можливо не погодитися з авторами Плану в тому, що «Ухвалення низки законів стосовно "судової реформи" в 2014-2016 роках, включно зі змінами до Конституції в частині правосуддя, принципово не змінило ситуацію.». Більш того, маючи на увазі, що ключовим завданням для України є отримання дійсно незалежного суду, зазначені зміни ситуації і не могли відбутися (http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/06/335.html), а критерієм успіху судової реформи  не повинні бути «1) повне оновлення складу корпусу суддів та 2) суттєве скорочення чисельності суддів». Єдиним таким критерієм повинно бути  суттєве зростання довіри народу до судової гілки влади та набуття нею незалежності від інших гілок влади. Тому не вдаючись до шмагання авторів Плану за пропозиції дій віднесених ними до цього пункту, пропоную читачам самостійно порівняти ці пропозиції з пропозиціями справжнього реформування судової гілки влади:http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/httpblogspravdacomuaauthorsdatsuk563c6d.html.
Таким чином, оприлюднений «BENDUKIDZE FREE MARKET CENTER» "План для України" є булою в буквальному значенні цього слова (Бу́лла (від лат. bulla — букв. «бульбашка»), яка за найменшої критики виявилася мильною.



Вперше опубліковано: 19 грудня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/12/bendukidze-free-market-center.html

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ УКРАЇНИ – ПОРОДЖЕННЯ ПОРОКУ! АЛЕ …

ВИМАГАЙМО! НЕГАЙНО ЗДІЙСНИТИ
ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЮ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ
Головний зміст діяльності політичних партій – це творення ефективних програм розвитку суспільства, як партійних, так і на їх основі виборчих та урядових. Крім зазначеного, до того змісту також належать: пропаганда (поширення через роз’яснення) власних програм та агітація за їх втілення. На жаль, жодна з політичних партій України ще не створила зазначеної програми і не проводить її пропаганду та агітацію за її втілення так, як це робить справжня політична партія. То, чого можна очікувати від такої незграбної діяльності. Виключно лише те, що маємо: тупцювання на місці.
Як в краплині відбивається море, так в об’єднанні «Самопоміч» видно недоліки всіх політичних партій України. На жаль, не стала виключенням з цього правила оприлюднена на власному Інтернет ресурсі об’єднання «Самопоміч» програмова стаття, яка повідомляє про те, «Що зробила і зробить «Самопоміч» для очищення української політики від корупції» - http://samopomich.ua/kozhen-polityk-zobov-yazanyj-poyasnyty-svoye-majno-abo-jty-get/.
АЛЕ ЧИ Є ТЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРАВДИВИМ?
Дійсно, план "Самопомочі" конкретний, але чи дієвий? Який ефект матиме його виконання: той, що написано, чи суттєво інший? Розберемо за декількома пунктами плану:
Описание: https://www.facebook.com/images/emoji.php/v6/f9e/1/16/27a1.png «Самопоміч стверджує, що вибори за законом з відкритими списками унеможливлюють продаж місць в списку та «засівання» округів. Але навіть закон про вибори за повністю відкритими списками, тобто закон, в якому втілена гібридна виборча система, не унеможливлює продаж місць в списку та «засівання» округів, бо кожен округ це приблизно 70 000 виборців, що робить малою імовірність донесення протягом місяця до більшості виборців доказової інформації про шлях потрапляння кандидата в список. А про напіввідкриті, так звані "відкриті списки з преференціями", де округ складається з близько мільйона виборців і поготів не можливо знати більшості виборців про шлях потрапляння кандидата в список. Але виправити помилку допущену виборцями могли б самі виборці, аби мали право відклику депутата. Закон, який надає таке право виборцям, тільки за гібридної виборчої системи може бути прозорим і простим в застосуванні, а без нього закон про вибори за відкритими списками не змінить стан справ з продажу місць в списку та «засівання» округів;
*             Далі «Самопоміч» стверджує, що  заборона політичної реклами нівелює штучну перевагу віртуальних олігархічних проектів. Але це не так. Уявімо собі політичну партію, яка має справжню програму розвитку суспільства і постійно веде пропагандистську і агітаційну роботу. Чи зможе будь-який з олігархічних проектів протягом місяця агітації через політичну рекламу нівелювати ту постійну роботу? Очевидна відповідь – «Ні». Тож, не варто намагатися прикрити димовою завісою закону про заборону політичної реклами власну бездіяльність протягом міжвиборчого періоду та те, що за програму розвитку суспільства видаєте збірочку обіцянок, утворених на підставах популізму, і які не відомо коли і як, а тому й чи будуть виконуватися;
*             Далі маємо нагадування "Самопомочі" про вже набридле зняття депутатської недоторканості, наче б то воно робить мандат менш привабливим для корупціонерів і більш нічого. Але ж воно ще й  позбавляє захисту чесних депутатів. А запровадження відклику депутатів виборцями дає їм можливість позбавитись поганого депутата не зменшуючи захисту гарного депутата;
*             Далі маємо виголошення вірування "Самопомочі" в люстрацію, як в засіб здатний очистити політику від політичних пройдисвітів, охочих до дармових статків. Але доведено (http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/04/blog-post_82.html), що люстрація політиків без зміни умов діяльності їх, суддів та правоохоронних органів не очищує політику від політичних пройдисвітів, охочих до дармових статків, оскільки чинні умови діяльності політиків народять нових політичних пройдисвітів, охочих до дармових статків.
Тож, бачимо, що Об’єднання "Самопоміч" не має такого плану для очищення української політики від корупції, виконання якого веде до досягнення означеної цим об’єднанням мети. Таким планом могли б бути положення наступної статті: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/11/blog-post_12.html.
Нагадаємо, що наведений приклад з програмовою статтею Об’єднання "Самопоміч" не є демонстрацією виключного стану цього об’єднання серед політичних партій. Відсутність програм розвитку суспільства в політичних партій України є правилом без виключень, що є умовою їх надмірної чисельності, яка сьогодні перевищує 260. А з іншого боку, українське суспільство має об’єктивну потребу в програмі власного розвитку, аби перейти від тупцювання на місці до сталого позитивного розвитку. За цих умов, з метою їх зміни на кращі, зазвичай вживають перереєстрацію політичних партій. Цей захід буде достатньо дієвим, якщо поставити "умовою перереєстрації наявність в політичних партій ідеологічної партійної програми, відмінної від програм інших партій. Для партії з однаковою програмою дозволити злиття в одну, в якій припустимо існування фракцій. Нові партії реєструвати лише за умови наявності партійної програми, яка ідеологічно відмінна від вже зареєстрованих партій. В підсумку виконання зазначених заходів система політичних партій України максимально наблизиться до ефективно працюючої в сьогоднішніх умовах." - http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/08/25.html.
Таким чином, Україна зміну тупцювання на місці на жвавий марш може і повинна розпочати з проведення перереєстрації політичних партій на зазначених засадах. Відтак, оскільки для громадян України "Головна причина вашого злиденного життя – ваша бездіяльність." - http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/11/blog-post_12.html, то саме ви є найбільш зацікавленими в здійсненні перереєстрації політичних партій, і тому для перетворення вашої зацікавленості на реальність життя, маєте наполегливо вимагати від можновладців:  
"НЕГАЙНО ЗДІЙСНИТИ
ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЮ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ"!


Вперше опубліковано: 14 грудня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/12/blog-post.html

ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ! ГОЛОВНА ПРИЧИНА ВАШОГО ЗЛИДЕННОГО ЖИТТЯ – ВАША БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ.

НЕ СКИГЛІТЬ, А БОРІТЕСЯ!

И на весь мир излить всю желчь и всю досаду.
С кем был! Куда меня закинула судьба!
Все гонят! все клянут! Мучителей толпа,
В любви предателей, в вражде неутомимых,
Рассказчиков неукротимых,
Нескладных умников, лукавых простаков,
Старух зловещих, стариков,
Дряхлеющих над выдумками, вздором, -
Безумным вы меня прославили всем хором.
Вы правы: из огня тот выйдет невредим,
Кто с вами день пробыть успеет,
Подышит воздухом одним,
И в нем рассудок уцелеет.

Нещодавно в Інтернеті натрапив на такі слова: "Вот ведь интересно. Ищут противников реформ среди госаппарата и бюджетников. Правильно ищут.
Но обслуга госаппарата тоже участвует". Мимоволі подумалося: "І які маємо успіхи в пошуку "противников реформ", коли можновладцями ще навіть не визначено об’єктивні необхідність проведення та зміст реформ"? А те, що можновладці витворяють під галас про реформи і називають реформами абсолютно збігається з рухом в часи фальшивого соціалізму потягу в комунізм: "Завісимо вікна шторами, будемо розхитувати вагон і вважати, що ми їдемо".
Все, що відбувається в Україні під галас про реформи було б насправді смішно, аби не було так сумно від відсутності реформ в часи, коли країна через їх відсутність вже дійшла до межі життя і смерті. Важко, майже неможливо зрозуміти громадян України: їм вже і повідомлено зміст об’єктивно необхідних Україні реформ (http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/09/blog-post.html), і самі вони вже відчувають, що країна на грані життя і смерті, та все одно, а ні за холодну воду! Краще шукатимуть "противников реформ", коли можновладцями ще навіть не визначено, чи слід проводити якісь реформи, ніж вимагатимуть від можновладців здійснити, визначені науковцями, реформи.
Аби ще при цьому громадяни України боролися за краще власне життя, а не скиглили про те, як їм погано жити, та не тікали в інші країни, де громадяни тих країн вже налагодили умови пристойного життя, то можна було б і не побоюватись за те, що розсудок вціліє. Та й бог би з ним, зі здоров'ям мого глузду, але нащадків шкода та й тих, які сьогодні покірно злидарюють і при цьому нічого не роблять, аби прибрати причини їх злиднів.
Тож, шановні, громадяни України, припиніть склити про ваше злиденне життя, бо від скиглення воно кращим не стане. Аби наше життя стало кращим, необхідно здійснити об’єктивно необхідні країні реформи, тобто юридичними законами ввести в життя нові суспільні відносини. Відтак, особистими листами, підписанням петицій, ухваленням та спрямуванням до можновладців рішень зборів, мітингів, Віче, … вимагайте від можновладців того, щоб негайно набув чинності:
- закон про референдум, в якому втілено обов'язковість рівності агітації за і проти;
- закон про формування ЦВК шляхом обрання облрадами і радою АР Крим по два її члена (один від партій більшості у ВРУ, а другий від партій меншості) та формування окружних і дільничних комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних громадян;
- закон про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;
- закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
- закон про обрання народом кожні п'ять років всіх суддів районних судів та формування обраними суддями з власного складу методами самоврядування обласних, Верховного і Конституційного судів;
- закон про відкликання судді в будь-який час його виборцями;
- закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва прокуратури, міліції, освіти і охорони здоров'я відповідних райвідділів та формування  обраними з власного складу методами самоврядування керівництва обласних і центральних органів аж до генерального прокурора та відповідного міністра;
- закони про відкликання у будь-який час обраних керівників прокуратури, міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
- закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги,  але  збирач  податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування певної їх частини податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х – число, визначене законом;
...
А як не робите цього, то й не скигліть про ваше злиденне життя!


Вперше опубліковано: 10 листопада, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/11/blog-post_12.html

ТРАМП ПЕРЕМІГ, А НАМ СВОЄ РОБИТЬ

БЕЗГЛУЗДА СУПЕРЕЧКА НАВКОЛО ПЕРЕМОГИ ТРАМПА
НАМ БУДЕ КРАЩЕ, ОСКІЛЬКИ ... : ВАМ НЕ БУДЕ КРАЩЕ, ХОЧА ... 

Як і раніше, все, що буде відбуватися в Україні, набагато більше буде залежати від  дій громадян України ніж від дій громадян США, тобто від обрання Трампа. Як і раніше США не зможуть запропонувати українським можновладцям нічого, крім бездумного мавпування їх сьогоднішнього стану, до якого вони йшли сотні років. А Україна сьогодні об'єктивно потребує реформ, які здійснюються наданням чинності:
- закону про референдум, в якому втілено обов'язковість рівності агітації за і проти;
- закону про формування ЦВК шляхом обрання облрадами і радою АР Крим по два її члена (один від партій більшості у ВРУ, а другий від партій меншості) та формування окружних і дільничних комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних громадян;
- закону про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;
- закону про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
- закону про обрання народом кожні п'ять років всіх суддів районних судів та формування обраними суддями з власного складу методами самоврядування обласних, Верховного і Конституційного судів;
- закону про відкликання судді в будь-який час його виборцями;
- законам про обрання народом кожні п'ять років керівництва прокуратури, міліції, освіти і охорони здоров'я відповідних райвідділів та формування  обраними з власного складу методами самоврядування обласних і центральних органів аж до генерального прокурора та відповідного міністра;
- законам про відкликання у будь-який час обраних керівників прокуратури, міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
- закону, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги,  але  збирач  податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування певної їх частини податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х – число, визначене законом;
...
Отже, найбільше часу телевізійного ефіру, слід надавати вимогам громадян України до можновладців (негайно надати чинності зазначеним законам), а не пережовувати безкінечно обрання президента США. А якщо телеведучі цього не розуміють самі, то громадянам України варто таким ведучим нагадати для кого і за рахунок кого вони працюють!

Таким чином, успіх України пролягає через єдність ЗМІ і народу України в боротьбі за нову більш демократичну Україну. 
Д О   Є Д Н О С Т І !


Вперше опубліковано: 9 листопада, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/11/blog-post_95.html