пятница, 13 октября 2017 г.

АБИ АРЕНА ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ НЕ СТАЛА ЦИРКОВОЮ (ПРО АКЦІЮ 17.10. 2017)

Коли арена політичної боротьби перетворюється на циркову, тоді
з'являється термінова новина

Якщо акція "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЗБІР" (https://vpr.org.ua/), яку мають намір провести ряд суспільних організацій і окремих депутатів ВРУ не стане Вічем, яке ухвалить одну вимогу, – "Негайно розпочати виконання плану М. Н. Саакашвілі "ДРУГАЯ УКРАЇНА" (https://www.youtube.com/watch?v=EEDXPMEvde0) з додатками до нього, які є в статті розміщеній за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/06/blog-post.html", – то приймати участь в безглуздій акції з її недолугими вимогами не має ніякого сенсу.
Організаторами оприлюднено три вимоги акції:
- ЗМІНА ВИБОРЧИХ ПРАВИЛ;
- СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ;
- СТВОРЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ.
Навіть швидкий перегляд цих вимог викликає сміх і питання: "В якій країні живуть організатори акції"? Україна через відсутність реформ опинилася вже на межі життя і смерті, а великі реформатори на чолі з Саакашвілі пропонують всеукраїнському зібранню куценький перелік всього з трьох напівзаходів?! О цирк?! І він веселий лише ворогам України!
Звісно, що перехід від змішаної виборчої системи до виборчої системи з напіввідкритими виборчими списками є значним кроком в підвищені ступеню демократизму виборчої системи України. Але навіщо крастися, маленькими крочками долаючи наявні недоліки чинної виборчої системи, коли вже відомо, що саме і як слід робити, аби отримати виборчу систему адекватну вимогам теперішнього стану України (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/per-aspera-ad-astra.html)?!
А що суттєво зміниться після скасування депутатської недоторканості при наскрізь корумпованих міліції(поліції), СБУ, прокуратурі і судах? Очевидна відповідь – "Майже нічого"! І це продемонструвала історія кількох депутатів, з яких було знято депутатську недоторканість.
Оскільки "корупція є одним з суспільних явищ, які зароджуються, квітнуть, відтворюються та в будь-який момент можуть відродитися на певному ґрунті" то "... боротьба з корупцією не може бути нічим іншим, як боротьбою за зміну ґрунту, в якому корупція народилася, на ґрунт, в якому вона не виживає." - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_390.html. Відтак, творення нової бюрократичної годівниці = антикорупційного суду є засобом, неадекватним меті боротися з корупцією, оскільки є засобом боротьби з корупціонерами, а не з корупцією.
Таким чином, аби не вляпатися в халепу, на акцію має сенс йти лише з наступними вимогами:
- перетворити акцію на Віче, а в разі відмови виконати цю вимогу – припинити власну участь в акції;
- ухвалити рішенням Віче, вимогу - "Негайно розпочати виконання плану М. Н. Саакашвілі з додатками до нього, які є в статті за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/06/blog-post.html", а в разі відмови виконати цю вимогу – припинити власну участь в акції;
- зобов'язати організаторів акції довести ухвалу Віче до можновладців (під розпис) і до народу України та прозвітувати про отримані від можновладців відповіді на вимоги на наступному віче, а в разі відмови виконати цю вимогу – припинити власну участь в акції!

среда, 11 октября 2017 г.

КВІТОЧКИ І ЯГІДКИ АВАКОВЩИНИ


Оскільки Порошенки, Авакови, Геращеннки, ..., не витримавши моєї аргументованої критики, забанили мене на ФБ, то я змушений повідомляти громадянам про їх витівки у власному блозі:
Вище розташовано фото, з якого дізнаємося, що Геращенно безпідставно впевнений в тому, що "С каждым годом таких позитивных историй будет все больше и больше.". На жаль, він і його патрон (Аваков) не дослухалися до моїх порад, наданих Авакову ще в липні 2015 року (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_396.html), і замість об'єктивно необхідних Україні реформ здійснили зміни міліції, які реформою не є. Відтак, квіточки аваковщини, як і передбачалося в 2015 році перетворилися на передбачені ягідки і тому не існує жодної об'єктивної підстави для впевненості в тому, що "С каждым годом таких позитивных историй будет все больше и больше.". Важливо, що Геращенко це чудово розуміє, а відтак, бреше свідомо.

Громадяни України, будьте пильними, доки Авакови з Геращенками за ваші кровні є можновладцями!

понедельник, 11 сентября 2017 г.

ПОВЕРНЕННЯ СААКАШВІЛІ І ДУМКИ "ПОЛІТИКІВ" І ПОЛІТИКІВ УКРАЇНИ

 ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ,  
  ЯК В ТЕАТРІ АБСУРДУ  

10.09.2017 Саакашвілі, як і обіцяв, повернувся в Україну. Звичайно, що це викликало потік висловлювань "політиків" і політиків України. Зокрема:
Лілія Григорович – "Про Краковець.
Там де FEMEN, там віє душком ФСБ. Факт ! Зацікавлені знають. Заангажовані - теж. А статисти ?
Невже немає розуміння проти кого в першу чергу спрямована ця політична інсталяція ? Де державники ?";
Марина Ставнійчук – "Не наш час. Зараз ще час пройдисвітів. Але все так не буде.";
Ірина Фаріон – "Кого обрали, того й мають. І саме на це заслуговують. Сліпі сліпців ведуть";
Петро Порошенко – "У правовій державі особа має право (і можливість – О. М.) оскаржити будь-який правовий акт в суді. Я як Президент виконаю будь-яке рішення суду (але Порошенко робив і робитиме все, аби того рішення не було. – О. М.). Пройшло більше півтора місяці, за які не було жодного подання в суд (бо Порошенко не дав Саакашвілі документальних підстав для такого подання – О. М.). Замість цього було скоєно злочин.
Перетин державного кордону – питання безпеки держави. Мені байдуже, хто порушує державний кордон – бойовики на Сході, чи політикани на Заході, – повинна бути юридична відповідальність (і за протиправні дії президента – О. М.).
...
Зараз цією справою мають займатись правоохоронні органи і вони почали діяти. Залишимо політику – політикам, а злочини – правоохоронцям, прокуратурі і суду. Це норми і формат, у яких має діяти правова держава. (А де ж в правовій державі Порошенка місце народові? Мовчати й слухати, що каже пан президент? - О. М.) 
Я сподіваюсь, що цей пан в належний час буде так само і з таким же завзяттям пробиватись у Грузію, як він намагався потрапити в Україну.";
Олександр Соколов – "Не буває там державників, де все, що не відбувається в політичному житті країни, є "політична інсталяція", а не природній політичний процес боротьби об'єктивних зацікавленостей політичних сил. Не буває там державників, де думка "політиків" не здіймається над планкою думок дрібного палацового інтригана.
Ніколи не було так, щоб щось, яке розпочалося дурнею, нею ж і не закінчилося. Обрали, Порошенка президентом без будь-якої програми розвитку країни  зробили дурню. Той запросив Саакашвілі без будь-якої узгодженої ними програми діяльності останнього  знов дурня. Порошенко позбавив Саакашвілі громадянства України під час його відсутності в країні і при цьому нікого з чиновників не покарав за надання на підпис президентові документів з недостовірною інформацією  чергова дурня ... І кінця краю дурні в діяльності українських "політиків" не видно, бо головну мету їх існування відбиває гасло: "Обгидь ближнього і не забудь про дальнього, а усунення витоків бід народу зачекає доки ми будемо інтригувати один проти одного"! Доки наші "політики" не піднімуться у власній діяльності над планкою дрібного палацового інтриганства, доти все, що вони роблять буде відповідати театру абсурду, де народ мовчить або не менш абсурдно обговорює те, що відбувається на політичній арені. Хоча деякі тенденції розвитку політичного і морального авангарду українського суспільства говорять, що недовго ще "політикам" країни, успадкованим від сталінської бюрократичної системи державного правління, буде вдаватися безкарно розважатися на арені, перетворюючи природно історичний політичний процес в Україні на клоунаду, павутиння з дрібних палацевих інтриг, яке є перепоною до кращого життя переважної більшості громадян України. Тому кожен, хто щиро бажає покращання власного життя має сприяти пришвидшенню загибелі "політиків"-сталіністів власною неучастю в публічних політичних заходах, мета яких не є повністю йому зрозумілою, не бути за гроші підставкою для прапора чи гасла, а тітушкою, так тим більш! Сьогодні гаслом мільйонів громадян має бути: "Я не лялька в руках "політиків"-сталіністів"!

пятница, 8 сентября 2017 г.

ПРО УХВАЛЕНУ ВРУ ОСВІТНЮ "РЕФОРМУ"

ДЕПУТАТИ ВРУ "РЕФОРМ" НЕ БОЯТЬСЯ


Ухвалення депутатами ВРУ "реформи освіти" – це той самий випадок, коли застав дурнів богу молитися, так вони всій країні лоби розіб'ють ("Венгрия жестко раскритиковала новый закон Украины об образовании" - http://www.segodnya.ua/politics/pnews/vengriya-zhestko-raskritikovala-novyy-zakon-ukrainy-ob-obrazovanii-1053893.html?utm_source=newsletter_08_09&utm_medium=email&utm_campaign=%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%BA%D0%B0) і реформою освіти назвуть те, що не містить жодної реформи. Терпіти надалі безумство ВРУ громадянам країни, яка вже захлинається без об'єктивно необхідних їй, для для переходу в стан сталого зростання, реформ – це навіть не пиляти гілку, на якій сидиш, це з власної волі кидатись в провалля вниз головою. Єдиний вихід з ситуації, яку маємо: вимагати від ВРУ "негайно зробити чинним:

- закон про референдум, в якому втілено обов'язковість рівності агітації за і проти;
- закон про формування ЦВК шляхом обрання облрадами і радою АР Крим по два її члена (один від партій більшості у ВРУ, а другий від партій меншості) та формування окружних та дільничних комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних громадян;
- закон про вибори, в якому втілена гібридна виборча система; 
- закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями; 
- закон про обрання кожні п'ять років всіх суддів народом; 
- закон про відкликання судді в будь-який час його виборцями; 

- закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва прокуратури, міліції, ..." -http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html.
А після набрання чинності зазначеними законами негайно розпочати проведення дострокових виборів ВРУ!

Відносно ж освітньої реформи в Україні необхідно зауважити наступне. Єдина реформа освіти в Україні, якої вона об'єктивно потребує, аби позбутися власних негараздів і досягти значного покращання стану освіченості переважної більшості громадян України, полягає в наступному:
- запровадити регулярне (раз на п'ять років) обрання громадянами керівництва райвідділів освіти та формування керівництва обласних управлінь і міністерства освіти обраними керівниками районних відділів освіти з власного складу методами самоврядування;
- надати право виборцям відкликати в будь-який час обраних ними керівників освіти.
Всі інші зміни в системі освіти після здійснення зазначеної реформи і навіть оптимізація закладів освіти відбудуться набагато більш природним шляхом, ніж те пропонує уряд неуків під керівництвом Гройсмана.

вторник, 5 сентября 2017 г.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР УКРАЇНИ ЮРІЙ ЛУЦЕНКО РОЗВАЖАЄТЬСЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ РОБОТИ ЗАПУЩЕНОГО НИМ ВІЧНОГО ДВИГУНА.


Юрій Луценко опублікував на власній ФБ сторінці (https://www.facebook.com/LlutsenkoYuri/posts/80990272254223) подробиці того, як він за рахунок платників податків розважається, спостерігаючи за роботою лічильника корупційних злочинів та кількості переданих до суду відповідних справ. При цьому він має "сміливість" настільки не поважати громадян України, що ці розваги називає працею: "Лічильник хабарників крутиться, ми працюємо!" - стверджує Генеральний прокурор України Юрій Луценко. Мишко в зоопарку колоду качає, але нікого навіть не цікавить ККД тої роботи.
А зазначена "сміливість" Юрія Луценка була б хоч якось зрозумілою, аби він не знав того, що "корупція є одним з суспільних явищ, які зароджуються, квітнуть, відтворюються та в будь-який момент можуть відродитися на певному ґрунті. Відтак, боротьба з корупцією не може бути нічим іншим, як боротьбою за зміну ґрунту, в якому корупція народилася, на ґрунт, в якому вона не виживає. Будь-які інші дії, метою яких є протидія корупції, в житті будуть боротьбою з корупціонерами, а не з корупцією. Одне не заперечує і не виключає іншого, але вони мають різні наслідки: боротьба з корупціонерами є безкінечною і не веде до знищення корупції, а боротьба з корупцією веде до зникнення самої корупції і корупціонерів." - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_390.html. Але це означає, що запущений Луценком лічильник, оскільки в Україні нічого не робиться для боротьби з корупцією і його дія аж ніяк не впливає на корупцію, то лічильник Луценка матиме, що рахувати, вічно.
Із статті за наведеним посиланням Луценку також відомі дієві заходи боротьби з корупцією, але він нічогісінько не робить для втілення тих заходів. Чому? Тому, що не тільки Васько, а і Юрко "слухає та їсть". Але ж баснописець на цей випадок дав слушну пораду:
"Чтоб там речей не тратить по-пустому,
Где нужно власть употребить."!
В нашому випадку, владу відносно Генерального прокурора може, аби не страждати від корупції, і народ застосувати: примусити його діяти і в напрямку боротьби з корупцією або домогтись його відставки!

понедельник, 4 сентября 2017 г.

ШАБУНІН & Ко ТА МІФИ ПРО Е-ДЕКЛАРУВАТТЯ

«НІКОЛИ НЕ БРЕШУТЬ ТАК БАГАТО, ЯК
ПЕРЕД ВИБОРАМИ, ПІД ЧАС ВІЙНИ І
ПІСЛЯ ПОЛЮВАННЯ» НА КОРУПЦІОНЕРІВ.

2.09.2017 відомий "борець" з корупцією Шабунін розмістив на власній ФБ сторінці рекламний ролик про е-декларування відверто брехливого змісту: https://www.facebook.com/vitaliy.shabunin/posts/10154960900424537. Починаючи від слів "Антикорупційна реформа", які є очевидною, але не для Шабуніна & Ко, тарабарщиною і до заключного кадру з текстом (див. малюнок вище), глядача на протязі всього ролика намагаються переконати в тому, що е-декларування є інструментом боротьби з корупцією і Шабунін & Ко ведуть професійно цю боротьбу. В дійсності, не існує ніякої окремої "антикорупційної реформи", оскільки "корупція є одним із суспільних явищ, які зароджуються, квітнуть, відтворюються та в будь-який момент можуть відродитися на певному ґрунті. Відтак, боротьба з корупцією не може бути нічим іншим, як боротьбою за зміну ґрунту, в якому корупція народилася, на ґрунт, в якому вона не виживає": http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_390.html. А ґрунтом суспільних явищ є відповідні суспільні відносини, які не змінюються від того, що паперове декларування замінити електронним, але змінюються при зміні правил діяльності визначених законодавством. Тому для приборкання корупції потрібно законодавчо змінити відносини між суспільством і депутатами, суддями, прокурорами, міліцією, … з тих, які маємо, на ті, в яких корупція не  виживає.
Шкода, що Шабунін & Ко цього не розуміють і тому витрачають багато слів і енергії, а ККД тих витрат майже нульовий. Якщо ж їх бажання приборкати корупцію в Україні є щирим, то їм слід припинити займатися міфотворенням і замислитись над тим, чи те, що потрібно, і чи так, як треба, вони роблять!

среда, 30 августа 2017 г.

ГРОЙСМАН ПРОДОВЖУЄ ЗНУЩАТИСЯ НАД ЗДОРОВИМ ГЛУЗДОМ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, А ВОНИ НАВІТЬ НЕ ОБУРЮЮТЬСЯ!


Як повідомляє "Сегодня" - "Пять приоритетных реформ осени: Гройсман рассказал, чем должна заняться Рада после каникул". З цього приводу маю декілька питань:
Та невже ж Гройсман нарешті вивчив, які зміни є реформами? Якщо ж ні, то навіщо було його питати про "Пять приоритетных реформ осени"? Аби переконатися в тому, що ще не вивчив і називає реформою таки зміни, які реформою не є, і робить це в то час, коли країна вже захлинається без реформ, достатньо в Вікіпедії прочитати статтю "Реформа"! Ну, переконалися, а де ж реакція хоч когось з "Сегодня" на чергове знущання Гройсмана над здоровим глуздом громадян України? Чому й до цього часу жодна з політичних партій не підняла гасло: "Геть уряд Гройсмана!"? І доки будемо терпіти знущання над нашим здоровим глуздом?

пятница, 11 августа 2017 г.

ОБСЄ СХВАЛИЛО "РЕФОРМУ" СУДУ УКРАЇНИ, АЛЕ НЕ МАЄМО З ТОГО ПРИВОДУ РАДІТИ!

           Не всяке твоє досягнення          
            робить тебе щасливим.            
                           Пупкин,                         
  треба було бажати чогось іншого!  

Як 10 серпня 2017 року повідомив "Главком" (http://glavcom.ua/news/obsje-v-cilomu-shvalila-zakon-pro-reformuvannya-sudiv-430384.html?utm_source=traqli&utm_medium=email&utm_campaign=traqli) "ОБСЄ в цілому схвалила закон про реформування судів". Мова йде про реформування судової системи України, а повідомлення містить і сам документ ОБСЄ. На підставі цих фактів команда Порошенка може радісно галасувати: "Боже, яке щастя, що ОБСЄ в цілому схвалила закон про реформування судів"! І дійсно, чому б їм не радіти: створений ними документ хоч і в цілому, хоча і не без зауважень, але схвалила ОБСЄ. Але чи має підстави радіти народ України? Чи будуть виправдані його очікування одержати в наслідку реформування судової системи незалежний і некорумпований суд, рішення якого вмотивовані виключно чинним законодавством в повному обсязі, а самі судді поводять себе з учасниками судового процесу не як пан з кріпаками, а як рівний серед рівних? На жаль, слідом за Т. Г. Шевченком змушені казати:
"Добра не жди,
Не жди сподіваної волі —
Вона заснула: цар Микола
Її приспав. А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду Божого страшного!
А панство буде колихать,
Храми, палати муровать,
Любить царя свого п'яного,
Та візантійство прославлять,
Та й більше, бачиться, нічого.".
Написано більше 150-ти років тому, а наче про сьогодення, про сьогоднішнє панство, що заколисує свідомість народу, мурує храми і палати, ревно слугує президентові та безоглядно прославляє захід. Але ж і там далеко не все гаразд і я вже не кажу про бездумне перенесення вікових надбань заходу в умови сьогоднішньої України, яка має свої, несхожі на західні, надбання.
Але все ж таки, що саме в законі порошенків про реформування судів є такого поганого, про яке не сказали експерти ОБСЄ? Перше і головне погане в законі порошенків про реформування судів – це, як не дивно, відсутність реформи, але і поршенки просили ОБСЄ "здійснити аналіз Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а не "закону про реформування судів", як пишуть українські журналюги, найняті панами за 30-ть срібняків.
Тож, люди, будьте пильними! Сучасне панство на чолі з президентом за допомогою жуналюг заколисують вашу свідомість, аби впарити вам під виглядом реформи те, що нею не є, а тому і не здатне мати тих наслідків, до яких призводить здійснена реформа.
Ще раз наголосимо – "Закон України «Про судоустрій і статус суддів» відповідає міжнародним стандартам" – такий висновок оприлюднило Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ/БДІПЛ).". І тому ми не маємо підстав радіти, оскільки ОБСЄ/БДІПЛ не перевіряло той закон на відповідність об'єктивним потребам України мати дійсно незалежний, не корумпований, без зловживань посадою судді, ... суд. Єдина реформа судової системи України, якої вона об'єктивно потребує, аби судова гілка влади України стала дійсно незалежною, не корумпованою і здійснювала судочинство виключно правочинно, полягає в наступному:
- запровадити регулярне (раз на п'ять років) обрання громадянами суддів районних судів та формування Вищого, Конституційного та обласних судів обраними суддями районних судів з власного складу засобами самоврядування;
- надати право виборцям відкликати в будь-який час обраних ними суддів.
Всі інші зміни судової системі після здійснення зазначеної реформи відбудуться набагато більш природним шляхом, ніж те пропонують порошенки. Тоді навіщо було ухвалено Закон України «Про судоустрій і статус суддів»? Виключно для симуляції бурхливої діяльності, здійснення якої можновладці намагаються видати за проведення реформ. Такі витівки можновладців в часи, коли країна вже захлинається без реформ є кримінальним злочином: бездіяльністю, яка призводить до зубожіння, хвороб і вимирання громадян. Якщо не бажаємо собі такої злої долі, то
"щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду Божого страшного!".

PS
Більш докладно про об'єктивно необхідне реформування судової системи України читаємо за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/httpblogspravdacomuaauthorsdatsuk563c6d.html.

понедельник, 24 июля 2017 г.

ПРИЧИНА БАГАТОРІЧНОГО ЗАСТОЮ УКРАЇНИ

Перш, ніж буде неспростовно виявлено дійсну причину застою України, має сенс довести наявність самого застою в більшості сфер суспільного життя і повідомити ті значення термінів, в яких вони будуть вживатися в статті. Відразу вибачаюсь перед тими читачами, для кого наведення значень термінів є надмірною ретельністю.
Життя суспільства складається з декількох його сфер: економічної, політичної, правової, культурної, … Всі можливі зміни в часі стану суспільства або окремої його сфери можуть бути охарактеризовані трьома словами: падіння, застій і зростання. Падінню відповідає зменшення кількісних показників стану суспільства або його сфери, застою – незмінність кількісних показників, а зростанню відповідає збільшення тих показників. Характеризуючи стан суспільства, варто пам'ятати про діалектичний характер цих характеристик: вони є лише приблизно встановленими кількісно. Так, наприклад, до застою економіки відносять і той стан, за якого відбуваються незначні коливання обсягів ВВП.
З врахуванням зроблених тут попередніх зауважень розглянемо зміни, які відбулися  з 1991 року в перелічених раніше сферах суспільного життя, аби, підсумувавши результати розгляду, отримати загальну характеристику змін життя українського суспільства.
Почнемо розгляд з економічної сфери. Як відомо, інтегральним показником стану економіки країни є валовий внутрішній продукт (ВВП). Динаміка ВВП України з 1990 року по 2016 рік за даними Світового банку представлена на малюнку:


Як бачимо ВВП України з 2004 року і по цей день знаходиться в коридорі: 350 ± 50 мільярдів доларів США, що є ознакою застою економіки.
Характеристики стану інших сфер життя суспільства розвиненістю соціології найменше  підготовлені до кількісного аналізу, хоча грубе порівняння в термінах падіння, застою і зростання є можливим. Так, в політичній сфері суспільного життя маємо з 1991 року:
- коливання державного устрою в межах президентсько-парламентська – парламентсько-президентська форма управління;
- панування олігархів – осіб, які одночасно є можновладцями і бізнесменами;
- політичну боротьбу між олігархічними угрупуваннями і майже повну її відсутність між будь-якими різними прошарками суспільства;
- надмірну кількість політичних партій;
- олігархічну спрямованість майже всіх політичних партій і відсутність антиолігархічних політичних партій;
- суттєва кількісна перевага громадських організацій олігархічного спрямування в порівнянні з громадськими організаціями іншого спрямування.
Все це означає застій політичної системи України протягом близько двадцяти років.
Характеризуючи розвиток правової сфери життя суспільства, варто зазначити, що динаміку того розвитку визначає не кількість ухвалених законів і не те, що ухвалюванні закони називають реформаторськими, коли вони такими не є, а вплив нових законів на правовий стан держави, регіонів, господарюючих суб’єктів, суспільних організацій і громадян. Чи маємо суттєві зміни хоч для одного з перелічених підрозділів суспільства? Так, маємо децентралізацію і стійку тенденцію зі збільшенням прав держави за рахунок зменшення прав всіх інших підрозділів суспільства. Але й ця тенденція виявляє себе лише в змінах на протязі років і десятків років. Відтак, маємо підстави говорити про застій в правовій сфері життя українського суспільства.
Ну, а відсутність суттєвих змін в культурі виробництва, спілкування чиновник – громадянин і між громадянами, в мистецтві, … є очевидною кожному громадянину України.
Таким чином, маємо підстави констатувати наявність застою українського суспільства.
Аби виявити причини цього застою звернемось до думок експертів. Частенько експерти говорять, що корупція в Україні є джерелом її негараздів, але вона сама має джерела свого зародження і існування. Тож, закономірно постає питання: "Сама корупція безпосередньо веде до застою суспільства чи те роблять  її джерела"? До тих джерел відносять приватну власність, усталені відносини між можновладцями і громадянами та систему державного правління, яка складається з трьох систем: системи розподілу владних повноважень між народом і можновладцями, а також між самими можновладцями; системи здійснення владних повноважень; і системи контролю над можновладцями. Що стосується приватної власності, то вона є і в країнах зі значно меншою корумпованістю суспільства. Відтак, корупція в Україні має ще самостійні, не породжені приватною власністю, джерела, чим і пояснюється вичерпно відмінність корумпованості України і розвинутих країн.
Очевидно, що рівноправні відносини громадян не народжують та не підтримують корупцію. А от відносини пан – кріпак завжди породжуватимуть і підтримуватимуть корупцію. Але й самі ці відносини є наслідком, зокрема, системи державного правління.
Відносно системи державного правління слід зауважити, що Україна успадкувала від СРСР і залишає в майже в незмінному стані бюрократичну систему державного правління імені Сталіна, яка сьогодні має олігархічну форму. За сталінської системи корупція існувала і без приватної власності, що однозначно говорить про те, що вона є самостійним витоком корупції. Відтак, маємо визнати що корумпованість України в значній мірі обумовлена чинною системою державного правління, а поєднавши це визнання з твердженням експертів, доходимо до висновку: "Застій України викликаний її системою державного правління". Аби посилити аргументацію цього висновку, звернемо увагу на ще однин малюнок:


Як видно з цього малюнку лише Україні притаманний застій, але і лише їй притаманні менш жорсткі відносини пан – кріпак між можновладцями і між ними і громадянами. Цією ж причиною вичерпно пояснюється різниця в темпах зростання економіки Польщі і країн СНГ. Отже маємо вже три факти, які вичерпно пояснюються однією причиною: станом системи державного правління. Звертає на себе увагу і той факт, що відхилення від стану державного правління України і вбік диктаторського державного правління олігархів, і в бік демократичного правління веде від застою до зростання економіки країни, а між двома більшими значеннями функції завжди існує мінімум. Отже, ще два факти знайшли вичерпне пояснення твердженням: "Невідповідна потребам суспільства система державного правління призводить до застою".
Але найчастіше причиною негараздів України експерти вважають відсутність в Україні реформ, хоча мені не відомо, щоб хтось, крім мене, довів (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html) об'єктивну необхідність здійснення саме реформ, а не якихось інших змін. Ми будемо використовувати визначення реформи, яке міститься у Вікіпедії за адресою: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0. Зокрема, в тому визначені написано: "Процес реформування суспільства або окремої його сфери відбувається за умови неможливості при існуючому стані суспільства мати позитивний розвиток країни або сфери суспільної діяльності.", а тут вже доведено багаторічне існування застою України, причиною якого є стан її системи державного правління. Відтак, аби подолати той застій слід змінити систему державного правління. Але така зміна є реформою саме в тому значені, яке наведено у Вікіпедиі. Підсумувавши сказане, можемо стверджувати: "Якщо причиною негараздів України є відсутність здійснення реформ, а необхідність їх здійснення обумовлена станом системи її державного правління, який характеризується словом застій, то причиною застою є сам стан системи державного правління України".
Таким чином, доведено наявність застою українського суспільства, причиною якого є стан його системи державного правління.

вторник, 18 июля 2017 г.

ЧОГО ОЧІКУВАТИ ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ ВІД УРЯДУ?

__________ВИСТУП ЯЦЕНЮКА__________


Виступ Яценюка на урочистому засіданні Кабінету Міністрів України, присвяченому 100-річчю уряду України, дає розлогу відповідь на питання заголовку цієї статті, але не породжує оптимізму відносно покращання життя переважної більшості громадян України. Як відомо із статті, розташованої за адресою http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html, зазначене покращення відбудеться лише після здійснення народно-демократичної революції, тобто після швидкого значного підвищення ступеню демократизму державного правління. А що від імені домінуючих політичних сил країни пропонує здійснити Яценюк? Відразу скажу, що Яценюк пропонує втілювати зміни, які ведуть країну в зворотному напрямку і, відтак, матимуть протилежний вплив на стан життя громадян України. Якщо після здійснення народно-демократичної революції громадяни отримають свободу від олігархічної деспотії, заможність і впевненість в завтрашньому дні, то внаслідок втілення пропозицій Яценюка матимемо консервацію панування олігархів, злидні і впевненість в тому, що завтра жити стане ще гірше, ніж сьогодні.
Аби не бути голослівним, пропоную слухати сказане Яценюком, додавати до почутого мої коментарі і розмірковувати!
Яценюк (2:00 – 2:18 хвилини запису): "Ми знайшли в собі сили … поставити інтереси держави і нації вище, ніж особисті".
Коментар: "Об'єктивний інтерес країни полягає в здійснені народно-демократичної-революції, а особистий інтерес пануючих олігархів полягає в збереженні, в консервації існуючого стану, бо тільки він дозволяє олігархам безкарно збагачуватись надзвичайними темпами за рахунок узаконеного обкрадання громадян". Помічаємо, що Яценюк здатен пафосно брехати і не червоніти при цьому.
Яценюк (2:28 – 3:06 хвилини запису): "Треба відверто сказати, що рішення вищих державних посадових осіб не завжди отримують аплодисменти. Але так само відверто треба сказати: "Ми не для цього йшли в ці офіси". Ми не для того йшли щоб нам аплодували … і щоб дивитися на власні політичні рейтинги. Кожен з нас ішов для того, щоб зробити те, що він вміє, те, в що він вірить, і те, що потрібно для країни на цьому історичному етапі.".
Коментар: "Так само відверто треба сказати і про те, що не для того ми їх обирали, а вони давали згоду бути обраними, аби нам було кого лаяти. Ми з великим задоволенням аплодували б їм за позитивні наслідки їх діяльності навіть після пережитих негараздів, про які вони нас попередили і пояснили неминучість тих негараздів. Але не маємо, а ні серйозних з роз'ясненнями попереджень, а ні щонайменшого тривалого поліпшення життя переважної більшості громадян. Саме від того очікування урядом яценюків аплодисментів є безпідставним, а рейтинги не цікавлять їх, бо безпосередньо не впливають на життя можновладців: збагачувались і збагачуються не зважаючи на рейтинги і на те, в що вони вірять, і на об'єктивно потрібне для позитивного розвитку країни на цьому історичному етапі.
Яценюк (3:39 – 5:48): "Які зараз виклики стоять … я думаю, що треба більш глобально подивитися на ситуацію. Для України чітко визначено її місце. Це місце в єдиній європейські сім'ї. … Друге – це питання української безпеки. … І саме тому Україні необхідно продовжувати реформу збройних сил для того, щоб збройні сили повністю відповідали стандартам альянсу. І третє – те, що стосується управління державою.".
Коментар: "З глобального погляду можновладців України не видно, як ними взято до уваги те, що через невирішеність протиріччя між капіталістичною економікою і успадкованою від СРСР системою державного правління імені Сталіна маємо наслідками:
- неготовність України бути членом ЄС і відсутність через те бажання країн ЄС прийняти до свого складу Україну;
- неготовність України бути членом НАТО і відсутність через те бажання країн НАТО прийняти до свого складу Україну;
- недолугу управлінську діяльність держави, точніше – можновладців України.
Зазначене не взяття до уваги можновладців України є однією з причин відсутності справжніх реформ в країні, яка без них вже захлинається. А друга причина, яка за важливістю є першою, полягає в тому, що народно-демократична революція руйнує вщент теперішній стан можновладців: перетворює їх з панів над народом в його слуг.
Яценюк (3:39 – 5:48): "Я думаю, що мене тут більшість підтримує з колег. Кабінет Міністрів є вищим органом виконавчої влади в країні. Прем'єр-міністр є вища посадова особа виконавчої гілки влади. Настав час навести лад у системі управління державою. Дво- чи три- владдя в країні призводить до безвладдя і безвідповідальності. Зміни до чинної української Конституції є невідкладними. Уряд має нести всю повноту відповідальності перед народом і мати відповідні права для того, щоб реалізовувати державну політику. Міністри - це політичні фігури, які мають підтримку Парламенту і можуть реалізувати власну програму реформ.
Тому необхідна зміна системи адміністративного управління, яка би передбачала відновлення балансу влад у країні, формування інституту Президента як національного арбітра, котрий знаходиться над процесом. Виконавча гілка влади – це Кабінет Міністрів. Законодавча гілка влади – це Верховна Рада України. І судова гілка влади, яку ми щойно почали реформувати через зміни до Конституції і обрання нового складу Верховного суду України як найвищої судової інстанції країни. Це і є основа демократичної держави.".
Коментар: "Як з розподілу владних повноважень між можновладцями державних органів випливає те, що настав час навести лад у системі управління державою, знає лише Яценюк і більш ніхто. Не менш видатні знання має Яценюк про дво- чи три- владдя в країні. В Україні обирається один парламент, який утворює з власного складу одну коаліцію, яка обирає один уряд, для виконання програми розвитку країни, яку погодили учасники коаліції. Депутати ВРУ підзвітні і раз на п'ять років підконтрольні громадянам України, а уряд підзвітний і підконтрольний ВРУ постійно. Де тут розташуватися дво- чи три- владдю знає лише Яценюк, а більш ніхто. І з тих ексклюзивних знань Яценюка невідомим чином він виводить, що зміни до чинної української Конституції є невідкладними і полягають в наступному:
- "Уряд має нести всю повноту відповідальності перед народом"? (Як? Чому не потрібен парламентський контроль над урядом?);
- "Уряд має … мати відповідні права для того, щоб реалізовувати державну політику" (яку виробив хто? Очевидно, що все це заявка на збільшення владних повноважень уряду, але за чий рахунок?);
- "Міністри - це політичні фігури, які мають підтримку Парламенту і можуть реалізувати власну програму реформ." і плювати на те, за які програми голосували громадяни, обираючи депутатів ВРУ (от до чого доводить соціальне прожектерство, поєднане з бажанням панувати).
І якщо ви ще не зовсім збожеволіли від прожектів Яценюка, то висновок зроблений ним з тих прожектів вас доконає: "Тому необхідна зміна системи адміністративного управління, яка би передбачала відновлення балансу влад у країні, формування інституту Президента як національного арбітра, котрий знаходиться над процесом.". Іншими словами, повноваження президента передаємо урядові, а президента наділяємо повноваженнями судді.
Що це все означає, як не концентрацію владних повноважень в уряді з одночасним виведенням його з під ефективного контролю будь-кого?! Але щоб ви так не думали, Яценюк наллє вам щедрою рукою демагогічної води і все сказане ним підсумує так: "Це і є основа демократичної держави.". Оскаженілий від "сміливості" думок Яценюка народ мовчить. Завіса.
Цей акт з життя українського суспільства завершився, та продовжують жити громадяни і мають вирішити дилему: дозволити планам Яценюка і Ко здійснитися, а громадянам при цьому отримати життя гірше, ніж маємо, або здійснити народно-демократичну революцію і отримати свободу від олігархічної деспотії, заможність, впевненість в завтрашньому дні, бажання країн ЄС і НАТО того, щоб Україна долучилася до їх спільноти, …

пятница, 14 июля 2017 г.

ПРО ПРОВАЛИ І СУСПІЛЬНУ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ


Як повідомила «Європейська правда», маємо «Безперспективний саміт: як Євросоюз заблокував європейську мрію України». Очевидно, що це є суттєвим провалом в діяльності уряду Порошенка-Гройсмана. Спрацювало футбольне правило: "Не забиваєш ти, заб'ють тобі". Квола і безініціативна внутрішня і зовнішня політика урядів Порошенко-Яценюк і Порошенко-Гройсман не могла не привести і привела до безперспективного саміту Україна – ЄС 2017 року.
Відомими Поршенку, Яценюку, Гройсману і багатьом депутатам ВРУ є об'єктивно необхідні Україні реформи (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html), здійснення яких здатне крім всього іншого ще й суттєво приборкати корупцію в ній, навіть не започатковані. Зовнішньо політичні ініціативи України, виконання яких наближає мир в Україні (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_179.html), її урядами навіть ще не почали розглядатися. Відтак, ніякого іншого наслідку такої урядової бездіяльності не варто було і очікувати громадянам України.
Отже, українці, аби небезпідставно сподіватися на краще життя, маємо вирішити дилему: або будемо вимагати від уряду початку здійснення зазначених реформ та ініціатив, або будемо домагатися дострокових виборів президента і ВРУ та оберемо таких, які почнуть виконання тих реформ та ініціатив з дня, наступного після їх обрання. В протилежному випадку, тобто не зробивши зазначений вибір і не втілюючи його в життя, продовжуючи суспільну бездіяльність за наявності більше 260 політичних партій, українці будуть плентатись шляхом провалів в будь-якому напрямку!
Таким чином, громадяни України, сьогодні, як ніколи наше щастя  в наших руках: знаємо хто і що має зробити, аби ми мали щастя.
ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, ДО РОБОТИ!