Важко не
помітити, як швидко розвивається політична думка в Україні. Не пройшло й пів століття, як від
примітивного – "За кого голосувати" – активісти України перейшли до виявлення
бажаних алгоритмів дій виборців на
виборах. Наприклад, відомий в певних колах київський активіст Богуславський на
сторінці ФБ пише наступне:
"Представляю вашему вниманию желаемый мною алгоритм действий на выборах
любого человека понимающего то, что понимаю я
:) :
Итак: Я ПОНИМАЮ, что в этой
Системе все возможные, даже радикальные реформы по сути ничего не поменяют.
Останемся в вертикалях, которые будут всё более изощрённее скрывать свою задачу
- обеспечивать одних за счёт других. А это значит: опять надо встраиваться в
вертикали, как можно ближе к очагу принятия решений. А места там мало :) А
значит: снова локтями, опять зубами... Путь в никуда! И многим, во всём
думающем мире, это уже понятно! И Майдану было понятно: Он требовал Новую
Систему! Итак: те, кто не говорит о необходимости изменения Системы - сразу
нет! Остаются те, кто так или иначе об этом весьма чётко говорит.
Что ещё я понимаю? Мне конечно
как бы по фиг как, но я ПОНИМАЮ, что наиболее качественным инструментом,
позволяющим получить наиболее желаемую, продуманную и осознанную Новую Систему
является "Договор". Конкретнее: Социальный Договор. Ну вот и второй
критерий отбора согласно моего понимания: те, кто хоть как то внятно говорит об
Договоре. Ну и третья часть понимаемого мною ценза для искомого мною сейчас
Претендента: место Договора в объявленных приоритетах. Три вышеуказанных
пересечения выводят в полуфинал ...
...Вам решать! :) ...
Що поганого у
"алгоритм действий (избирателя - СОМ) на выборах", запропонованого Богуславським?
1. Він
висловлюється власними, а не загальновживаними термінами, і тому сказане ним не
можливо розуміти всім однаково. Наприклад, він вживає слово "Система"
без предикатів (виборча, дихальна, суспільна, ...). Скоріш за все він веде мову
про суспільну систему, але яку саме з сотень її видів, читачі знов вимушені
здогадуватись. Такі ж самі зауваження і до вживання ним словосполучень "радикальные реформы" і "Социальный Договор" та інших термінів
соціології.
2. Запропонований Богуславським алгоритм є одноразовим і однонаціональним, тобто придатним для використання лише в сьогоднішніх умовах України.
Відтак, однакове практичне застосування мільйонами виборців різних країн запропонованого Богуславським алгоритму не є можливим.
Цих недоліків
позбавлений наступний принцип: "Голосувати тільки за того кандидата,
виконання виборчої програми якого вважаємо для себе доцільним! Коли ж такого не
має, то голосуємо проти всіх, оскільки це голосування краще від будь-якого
іншого хоча б тому, що є дієвим заходом від тупцювання країни на місці, в якому, наприклад, Україна, дякуючи минулим безглуздим голосуванням за менше зло, перебуває вже
третє десятиліття! При цьому також варто брати до уваги, що політичні
пройдисвіти видають за виборчу програму збірочку невідомо з чого насмиканих
обіцянок, які вони не відомо як і коли, а тому й чи будуть виконувати.
Аби відрізняти
збірочки обіцянок від справжніх виборчих програм слід мати на увазі план
написання виборчої програми:
1. Аналіз
стану країни і виявлення у його підсумку перепон її позитивному розвиткові.
2. Визначення
необхідного нового стану країни і шляхів, які до нього ведуть.
3. Перелік
принципів, виходячи з яких кандидат зобов'язується вирішувати питання під час
його каденції.
4. Перелік
дій, які кандидат зобов'язується виконати під час його каденції у визначені ним
терміни.
5. Прогноз
наслідків виконання програми.
Очевидно, що відсутність у
виборчих програмних документах кандидата будь-якого з пунктів плану її
написання, а особливо першого, який є фундаментом для інших, говорить про те,
що документ є збірочкою обіцянок, а не виборчою програмою. Не менш очевидним є
і те, що будь-хто від президента країни і до домогосподарки аналізуючи
програмні документи кандидатів на відповідність плану написання виборчої
програми легко зможе відповісти собі на питання: "Виконання якої з
виборчих програм є для нього (неї) найбільш доцільним"? А відповівши на це
питання, отримає відповідь на питання: "За кого йому (їй)
голосувати"? Очевидно, що участь у виборчій кампанії політичних партій,
кандидатів, ЗМІ, експертів і активістів допоможе кожному виборцю з визначенням, про яке йде мова.
Таким чином, є
необхідні і достатні підстави вважати, що виборцю, аби не припуститися помилки
під час голосування, слід діяти під час виборчої кампанії за наступним
алгоритмом:
- знайомитись
з виборчими документами кандидатів, з метою в подальшому проаналізувати
вподобані;
-
проаналізувати вподобані виборчі програмні документи на їх відповідність плану
написання виборчої програми;
- встановити
рейтинг проаналізованих виборчих програм за доцільністю для себе їх виконання;
- визначити
остаточно кандидата, виконання виборчої програми, якого вважаєте для себе
найбільш доцільним, та проголосувати за нього, а у випадку відсутності виборчої
програми, виконання якої вважаєте для себе доцільним, проголосувати проти всіх
кандидатів.
Останнє можна
здійснити навіть тоді, коли не має відповідної строчки в бюлетені, вписавши її
туди і перекресливши текст бюлетеню. Так слід вчиняти, аби надзвичайна
кількість зіпсованих бюлетенів говорила обраним про кількість тих, хто не
полінувався проголосувати проти них!
Виконуючи
означений в загальних рисах алгоритм, переважна більшість виборців обираючи
можновладців буде визначати напрямок і зміст суспільних змін країни, що єдине
спроможне найшвидше подолати будь-які перепони її позитивному розвиткові. А
само таке подолання для України сьогодні означатиме набуття переважною більшістю
її громадян свободи від олігархічної деспотії, заможності та впевненості у
завтрашньому дні. За ради досягнення цього має сенс громадянам під час виборів
можновладців попрацювати трохи більше звичайного за повідомленим тут
алгоритмом.
ПРАЦЮЙМО!
І буде нам щастя.
