воскресенье, 14 мая 2017 г.

УКРАЇНО, ЯКЩО БАЖАЄШ СОБІ ПРОГРЕСУ, ТОБІ НАЛІВО!

    ЗАЖИВЁШЬ, ЕСЛИ БЕЗ КПРФ И КПУ   

Вчора відомий бізнесмен і політичний діяч (з 2.03.2014 по 3.02.2015 — голова Харківської обласної державної адміністрації) Балута І. М. поділився враженнями від участі в обговоренні теми «Розвиток України. Суспільно-економічні інструменти змін», яке відбулося в Києві в "Інституті Майбутнього": https://www.facebook.com/balutai/posts/846255075529608. Реагуючи на ті його висловлювання, які мають програмовий характер, слід зауважити наступне. Ігор Миронович, вибачте, але одне з трьох: або ви свідомо виконуєте замовлення далеко не порядних осіб, або взялися обговорювати питання, з яких не маєте відповідної освіти.
Питання земельної реформи і змін пенсійної системи можуть бути пов'язані правими партіями, але зовсім не так, як ви про це написали. Першим кроком ці партії, знаходячись при владі, в супереч чинному законодавству запровадять ринок землі. В супереч чинному законодавству, бо чинною є Стаття 13 Конституції України, згідно з якою земля України належить її народу і він її нікому у власність не передавав, а ринок землі можливий лише між багатьма, а не єдиним власником землі! Більш докладно про необхідність і можливість України мати ринок її землі читаємо за посиланням: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/05/blog-post.html.
Крім того, ринок землі потрібен виключно для зиску власників землі від її продажу та перепродажу, а тому, якщо цей ринок і додаватиме в пенсійний фонд щось, то лише через пенсійні внески працівників суспільно непотрібних закладів: земельний банк, управління кадастру, управління ведення обліку земель та дозволів на їх продаж, ... Відтак, і ваші аргументи на суспільну користь запровадження ринку землі є доволі сумнівними і, як побачимо далі, навіть суспільно шкідливими. Отже, таке реформування земельних відносин буде дійсно болісним переважній більшості громадян і вкрай радісним нікчемній купці бізнесменів, яка буде законно збагачуватись на продажі землі.
Так звана "пенсійна реформа" правими партіями бачиться лише, як збільшення пенсійного віку і запровадження накопичувальної пенсійної системи. Але і збільшення, і запровадження є не реформою, а, в кращому випадку, – реорганізацією, користі від якої для переважної більшості громадян не має. Зокрема, підвищення пенсійного віку дає лише тимчасове вирішення питання балансу пенсійного фонду за рахунок відтермінування почату отримання пенсії для частини громадян. А запровадження накопичувальної пенсійної системи в реальному житті позбавить державу обов'язку вирішення питання пенсійного забезпечення, переклавши це рішення на плечі майбутніх пенсіонерів, але не передавши їм ті, кошти, які сьогодні надходять до пенсійного фонду. Тож, як бачимо, і ці зміни є болючими для переважної більшості громадян, та не сприяють на зміні стану України в напрямку виходу її на шлях сталого позитивного розвитку.
З огляду, на сказане, переважна більшість громадян України не має підстав для того, щоб терпіти згадувані тут болісні зміни, на здійснені яких наполягають праві партій, оскільки зазначені зміни лише погіршать життя цих громадян. 
Але покращання життя переважної більшості громадян України є об'єктивно необхідним, якщо бажати існування України та її розквіту! А чи може таке покращення відбудеться через реалізацію сьогоднішніх пропозицій лівих партій? На жаль, ні, бо їх пропозиції не мають суттєвих відмінностей від пропозицій правих партій і на додаток ще й пересичені популістськими закликами, які, як відомо, на хліб не намажеш. 
Тож, на жаль, але всі політичні партії України самі потребують значних змін, аби стати спроможними формувати справжні програми розвитку суспільства, виконання яких виведе його на шлях сталого позитивного зростання: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_53.html.
Але поряд з усім цим безпросвітнім мороком, який оповив Україну, маємо програмові засади (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html), які, якщо їх поставити в центр діяльності лівої партії, можуть бути здійснені, що безболісно приведе переважну більшість громадян України до свободи від олігархічної тиранії, до заможності і впевненості у завтрашньому дні. Тож, справа лише за тим, щоб зазначені програмові засади перетворилися в програму лівої партії, яка буде ту програму наполегливо і професійно виконувати ...

1 комментарий:

  1. Этот комментарий был удален администратором блога.

    ОтветитьУдалить