вторник, 18 июля 2017 г.

ЧОГО ОЧІКУВАТИ ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ ВІД УРЯДУ?

__________ВИСТУП ЯЦЕНЮКА__________


Виступ Яценюка на урочистому засіданні Кабінету Міністрів України, присвяченому 100-річчю уряду України, дає розлогу відповідь на питання заголовку цієї статті, але не породжує оптимізму відносно покращання життя переважної більшості громадян України. Як відомо із статті, розташованої за адресою http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html, зазначене покращення відбудеться лише після здійснення народно-демократичної революції, тобто після швидкого значного підвищення ступеню демократизму державного правління. А що від імені домінуючих політичних сил країни пропонує здійснити Яценюк? Відразу скажу, що Яценюк пропонує втілювати зміни, які ведуть країну в зворотному напрямку і, відтак, матимуть протилежний вплив на стан життя громадян України. Якщо після здійснення народно-демократичної революції громадяни отримають свободу від олігархічної деспотії, заможність і впевненість в завтрашньому дні, то внаслідок втілення пропозицій Яценюка матимемо консервацію панування олігархів, злидні і впевненість в тому, що завтра жити стане ще гірше, ніж сьогодні.
Аби не бути голослівним, пропоную слухати сказане Яценюком, додавати до почутого мої коментарі і розмірковувати!
Яценюк (2:00 – 2:18 хвилини запису): "Ми знайшли в собі сили … поставити інтереси держави і нації вище, ніж особисті".
Коментар: "Об'єктивний інтерес країни полягає в здійснені народно-демократичної-революції, а особистий інтерес пануючих олігархів полягає в збереженні, в консервації існуючого стану, бо тільки він дозволяє олігархам безкарно збагачуватись надзвичайними темпами за рахунок узаконеного обкрадання громадян". Помічаємо, що Яценюк здатен пафосно брехати і не червоніти при цьому.
Яценюк (2:28 – 3:06 хвилини запису): "Треба відверто сказати, що рішення вищих державних посадових осіб не завжди отримують аплодисменти. Але так само відверто треба сказати: "Ми не для цього йшли в ці офіси". Ми не для того йшли щоб нам аплодували … і щоб дивитися на власні політичні рейтинги. Кожен з нас ішов для того, щоб зробити те, що він вміє, те, в що він вірить, і те, що потрібно для країни на цьому історичному етапі.".
Коментар: "Так само відверто треба сказати і про те, що не для того ми їх обирали, а вони давали згоду бути обраними, аби нам було кого лаяти. Ми з великим задоволенням аплодували б їм за позитивні наслідки їх діяльності навіть після пережитих негараздів, про які вони нас попередили і пояснили неминучість тих негараздів. Але не маємо, а ні серйозних з роз'ясненнями попереджень, а ні щонайменшого тривалого поліпшення життя переважної більшості громадян. Саме від того очікування урядом яценюків аплодисментів є безпідставним, а рейтинги не цікавлять їх, бо безпосередньо не впливають на життя можновладців: збагачувались і збагачуються не зважаючи на рейтинги і на те, в що вони вірять, і на об'єктивно потрібне для позитивного розвитку країни на цьому історичному етапі.
Яценюк (3:39 – 5:48): "Які зараз виклики стоять … я думаю, що треба більш глобально подивитися на ситуацію. Для України чітко визначено її місце. Це місце в єдиній європейські сім'ї. … Друге – це питання української безпеки. … І саме тому Україні необхідно продовжувати реформу збройних сил для того, щоб збройні сили повністю відповідали стандартам альянсу. І третє – те, що стосується управління державою.".
Коментар: "З глобального погляду можновладців України не видно, як ними взято до уваги те, що через невирішеність протиріччя між капіталістичною економікою і успадкованою від СРСР системою державного правління імені Сталіна маємо наслідками:
- неготовність України бути членом ЄС і відсутність через те бажання країн ЄС прийняти до свого складу Україну;
- неготовність України бути членом НАТО і відсутність через те бажання країн НАТО прийняти до свого складу Україну;
- недолугу управлінську діяльність держави, точніше – можновладців України.
Зазначене не взяття до уваги можновладців України є однією з причин відсутності справжніх реформ в країні, яка без них вже захлинається. А друга причина, яка за важливістю є першою, полягає в тому, що народно-демократична революція руйнує вщент теперішній стан можновладців: перетворює їх з панів над народом в його слуг.
Яценюк (3:39 – 5:48): "Я думаю, що мене тут більшість підтримує з колег. Кабінет Міністрів є вищим органом виконавчої влади в країні. Прем'єр-міністр є вища посадова особа виконавчої гілки влади. Настав час навести лад у системі управління державою. Дво- чи три- владдя в країні призводить до безвладдя і безвідповідальності. Зміни до чинної української Конституції є невідкладними. Уряд має нести всю повноту відповідальності перед народом і мати відповідні права для того, щоб реалізовувати державну політику. Міністри - це політичні фігури, які мають підтримку Парламенту і можуть реалізувати власну програму реформ.
Тому необхідна зміна системи адміністративного управління, яка би передбачала відновлення балансу влад у країні, формування інституту Президента як національного арбітра, котрий знаходиться над процесом. Виконавча гілка влади – це Кабінет Міністрів. Законодавча гілка влади – це Верховна Рада України. І судова гілка влади, яку ми щойно почали реформувати через зміни до Конституції і обрання нового складу Верховного суду України як найвищої судової інстанції країни. Це і є основа демократичної держави.".
Коментар: "Як з розподілу владних повноважень між можновладцями державних органів випливає те, що настав час навести лад у системі управління державою, знає лише Яценюк і більш ніхто. Не менш видатні знання має Яценюк про дво- чи три- владдя в країні. В Україні обирається один парламент, який утворює з власного складу одну коаліцію, яка обирає один уряд, для виконання програми розвитку країни, яку погодили учасники коаліції. Депутати ВРУ підзвітні і раз на п'ять років підконтрольні громадянам України, а уряд підзвітний і підконтрольний ВРУ постійно. Де тут розташуватися дво- чи три- владдю знає лише Яценюк, а більш ніхто. І з тих ексклюзивних знань Яценюка невідомим чином він виводить, що зміни до чинної української Конституції є невідкладними і полягають в наступному:
- "Уряд має нести всю повноту відповідальності перед народом"? (Як? Чому не потрібен парламентський контроль над урядом?);
- "Уряд має … мати відповідні права для того, щоб реалізовувати державну політику" (яку виробив хто? Очевидно, що все це заявка на збільшення владних повноважень уряду, але за чий рахунок?);
- "Міністри - це політичні фігури, які мають підтримку Парламенту і можуть реалізувати власну програму реформ." і плювати на те, за які програми голосували громадяни, обираючи депутатів ВРУ (от до чого доводить соціальне прожектерство, поєднане з бажанням панувати).
І якщо ви ще не зовсім збожеволіли від прожектів Яценюка, то висновок зроблений ним з тих прожектів вас доконає: "Тому необхідна зміна системи адміністративного управління, яка би передбачала відновлення балансу влад у країні, формування інституту Президента як національного арбітра, котрий знаходиться над процесом.". Іншими словами, повноваження президента передаємо урядові, а президента наділяємо повноваженнями судді.
Що це все означає, як не концентрацію владних повноважень в уряді з одночасним виведенням його з під ефективного контролю будь-кого?! Але щоб ви так не думали, Яценюк наллє вам щедрою рукою демагогічної води і все сказане ним підсумує так: "Це і є основа демократичної держави.". Оскаженілий від "сміливості" думок Яценюка народ мовчить. Завіса.
Цей акт з життя українського суспільства завершився, та продовжують жити громадяни і мають вирішити дилему: дозволити планам Яценюка і Ко здійснитися, а громадянам при цьому отримати життя гірше, ніж маємо, або здійснити народно-демократичну революцію і отримати свободу від олігархічної деспотії, заможність, впевненість в завтрашньому дні, бажання країн ЄС і НАТО того, щоб Україна долучилася до їх спільноти, …

Комментариев нет:

Отправить комментарий