УКРАЇНА: "Грядёт Эпоха Вождей"? НІ, НАБЛИЖАЄТЬСЯ ЕПОХА ДЕМОКРАТІЇ!

А ЩЕ БІЛЬШ СПРАВЖНЯ ДЕМОКРАТІЯ -

ЦЕ НАШ КОНТРОЛЬ ЗА ЧИНОВНИКАМИ

ЧЕРЕЗ НАШИХ ПРЕДСТАВНИКІВ І БЕЗПОСЕРЕДНЬО!

"Грядёт Эпоха Вождей" стверджує стаття з таким заголовком, розміщена на "Нацблоге" 26 жовтня 2017 р. На жаль, вона ще не мала адекватної критики, хоча ця стаття є суспільно злоякісною. Так, наприклад, "Демократический голем тает." могла написати людина, яка надто мало знає про об'єктивні закономірності життя суспільства і про закономірності зміни демократії з часом, зокрема.

З давніх часів будь-яке набуття хай навіть малесеньких владних повноважень народом або його суттєвою частиною стали називати демократизацією, а саме суспільство з таким надбанням – демократичним або демократією. Наприклад, кажуть – "американська демократія". Але з історії відомо, що старі демократичні здобутки час від часу поповнюються надбаннями народом нових владних повноважень, які він виконує безпосередньо. Тому аби розрізняти старі і нові демократичні суспільства стали говорити про ступінь демократизму суспільства.

А, історія демократичних суспільств має такий сценарій розвитку: з часом досягнутий суспільством ступінь його демократизму (обсяг владних повноважень, які народ або його суттєва частина здійснює безпосередньо) стає недостатнім і виникає невідповідність між ступенями демократизму: між наявним ступенем і потрібним для подальшого позитивного розвитку суспільства. Під час такої невідповідності суспільство, як це було, наприклад, в часи "великої депресії", мучиться в пошуках нових змістів організації власного життя, кидаючись від однієї крайності до протилежної: від анархії до диктатури. Але в кінцевому рахунку все завершується підйомом до нового ступеню демократизму, що дозволяє стверджувати: "Історія людства від часів безпросвітного рабства і по цей день є історією зростання ступеню демократизму суспільного життя".

Сьогодні і в Україні є умови для того, аби її суспільство почало кидатись в крайнощі, витрачаючи час на те, щоб на практиці переконатися в нежиттєздатності будь-яких організаційних форм суспільного життя, крім демократичних з новим більш високим ступенем демократизму.

Таким чином, не можемо не визнати статтю "Грядёт Эпоха Вождей" такою, яка містить суттєво помилкові твердження і не враховує досвід людства в повному обсязі. Обидва із зазначених недоліків статті привели її автора до помилкового висновку: "Грядёт Эпоха Вождей". Але лише в гіршому випадку, якщо переляк втратити частину владних повноважень штовхне олігархів України в обійми ідеології епохи вождів, а народ не стане тому на заваді, то Україна ще довго буде продовжувати тупцювання на місці з постійним зануренням у морок безвиході. З огляду на це обговорювану статтю не можливо не визнати суспільно злоякісною!

Інша справа, якщо Україна скористається сучасними досягненнями соціології (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/06/blog-post.html) і здійснить народно-демократичну революцію. Тоді досить швидко і безболісно для переважної більшості громадян України і майже безболісно для іншої їх частини країна перейде від тупцювання на місці до жвавого маршу. Наслідком того маршу стане свобода України від олігархічної деспотії, заможність і впевненість в завтрашньому дні переважної більшості її громадян. Тож, всі, хто бажає жити в той час прекрасний, вимагаємо від можновладців:

ЗДІЙСНІТЬ ЗМІНИ

НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ!

АБО ЙДІТЬ ГЕТЬ!