ЗУСТРІЧАЮЧИ ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ 2018 РОКУ

 ЩЕ НЕ ДОСЯГНУТИЙ УКРАЇНОЮ 
 РІВЕНЬ ДЕМОКРАТІЇ 

Незадовго до Дня Конституції України цього року, як і раніше, не має недоліку в оприлюднених позиціях політиків відносно необхідності укласти Суспільний Договір і прийняти нову Конституцію України. Шкода тільки, що захопленні питаннями Суспільного Договору і нової Конституції України майже нічого не говорять про причини, з яких випливає об'єктивна необхідність прийняття нової Конституції і обов'язковість її прийняття лише після укладання Суспільного Договору невідомого змісту. Не стали виключенням з цих правил і твердження Віталія Повха, висловлені ним в ефірі інтернет-телебачення Activetv.media: https://www.youtube.com/watch?v=S3G9de0YVKo&feature=share.

Аби збагнути з ким маємо справу достатньо прочитати одне речення: «На думку Віталія Повха, громадянське суспільство вже давно перетворилося на четверту гілку влади». От так політикан мимохідь стовбур влади перетворює в одну з її гілок, які він собі напевно уявляє як висячі сади Семіраміди, які не потребують стовбурів. А вся характеристика стану України ним зведена до займенника – «такий»: «ситуація в Україні дійшла такого стану». І на підставі такого «глибокого» аналізу стану України політикан робить висновок: «необхідно заново укласти новий суспільний договір». Не звертаючи увагу на тавтологію – «заново укласти новий», - зазначимо, що і інші пропозиції В. Повха про порядок укладання договору і схвалення нової конституції, обґрунтовані ним не більш ретельно, ніж визначення стану України. На жаль, у визначені стану України, і об'єктивної необхідності змінити його шляхом укладання суспільного договору і ухвалення нової конституції переважна більшість можновладців, експертів та журналістів недалеко пішли від В. Повха, чому маємо розлоге підтвердження всією передачею «Український формат» - https://www.youtube.com/watch?v=gySqr2Gz-FE&list=UU9oI0Du20oMOlzsLDTQGfug. Не кажучи про інші, одне тільки твердження Карасьова в цій програмі про неповноцінність суспільного договору в Конституції 1996 року вартує меси.

Насправді ж, сьогоднішній стан України характеризується і визначається невирішеністю протиріччя її систем: економічної і державного правління. Через зазначену невирішеність розвиток України вже третє десятиліття характеризується словами – тупцювання на місці, а вона сама займає провідне місце серед країн світу за рівнем корупції. Аби вирішити зазначене протиріччя, необхідно змінити хоча б одну із згаданих систем. Нагадаємо, що система державного правління складається з трьох систем: системи розподілу владних повноважень між можновладцями і народом, і між самими можновладцями; системи виконання владних повноважень; системи контролю виконання владних повноважень. Що стосується змісту економічної системи, то там ситуація набагато складніша, за щойно нагаданий зміст системи державного правління. К. Марксу знадобилося три чималі  томи, аби описати економічну систему капіталізму в його творі «Капітал». Отже очевидно, що вирішити згадане міжсистемне протиріччя легше, здійснивши зміни системи державного правління, наприклад, такі: http://sociologiyau.blogspot.com/2018/03/blog-post_30.html, ст. 5. З огляду на зміст магістрального шлях розвитку людства, а ним є зростання ступеню демократизму системи державного правління, зазначені зміни також має сенс здійснити.

Очевидно, що ці зміни є реформами, яких об'єктивно потребує Україна для суттєвого приборкання корупції та переходу власного розвитку від тупцювання на місці до жвавого маршу шляхом зростання. Це з одного боку. А з іншого боку, втілення цих реформ не можливе без відповідних змін Конституції України. Не менш очевидно, що дотриматись системності такої кількості змін конституції легше шляхом ухвалення нової конституції. Якщо до цього додати, що нова конституція може мати дві частини (дивись http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post.html), перша з яких має наступні розділи:  Преамбула,  Розділ I ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ, Розділ II ЗАСАДИ ДЕМОКРАТІЇ, Розділ IІІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯНИНА і ухвалюється всенародним референдумом, а друга містить всі інші розділи і приймається ВРУ, то отримаємо нову Конституцію України, перша частина якої за сутністю є Суспільним Договором, який ухвалений, на відміну від його аналога в чинній Конституції 1996 року народом безпосередньо. Отже, маємо необхідні і достатні підстави для зміни Конституції України, втілення яких суттєво приборкає корупцію в Україні, позбавить її олігархічної деспотії та перетворить українських можновладців з начальників над народом в його найманих слуг, а все це зробить переважну більшість її громадян заможними та впевненими у завтрашньому дні. Залишається без відповіді лише одне питання: «А як досягти зазначеного втілення»?

Оскільки ще ніякими шляхами не намагалися здійснити те втілення, то варто почати те втілення з добре відомих науці-соціології шляхів: одна або декілька політичних партій ставлять в центр власної діяльності питання про надання чинності зазначеним законам та відповідним змінам Конституції; через пропаганду (широке роз'яснення) необхідності і корисності для громадян зазначених тут раніше правових змін та через агітацію за втілення тих змін в життя така партія перетворюється на впливову політичну силу; для впливової політичної сили не є складним завоювання на виборах важелів влади; а їх використання дозволяє здійснити зазначене тут раніше втілення.

«А як же спонукати хоч одну політичну партію поставити в центр власної діяльності питання про надання чинності зазначеним законам та відповідним змінам Конституції»? Соціологія повідомляє, що для цього достатньо громадянам голосувати на виборах депутатів виключно за кандидатів тих партій, виборча програма яких містить план надання чинності зазначеним законам та відповідним змінам Конституції.

Таким чином, маємо все необхідне і достатнє для того, аби припинити недолугі балачки про укладання Суспільного Договору і схвалення нової Конституції України, та розпочати здійснення означених тут раніше практичних кроків до позбавлення від олігархічної деспотії та набуття переважною більшістю громадян України заможності та впевненості у завтрашньому дні!