МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ – ЦЕ ГЛУХИЙ КУТ ЧИ НІ?

ГЛУХИЙ КУТ - ЦЕ КОЛИ НЕ ШУКАЮТЬ ВИХОДУ

Багато хто вважає, що Мінські домовленості – це глухий кут і дотримуватися їх і надалі не має ніякого сенсу. Але ж ми самі себе загнали в той глухий кут, не визначивши правильно від початку, з ким ведуть бойові дії Збройні Сили України. Зокрема, ця невизначеність стала однією з визначальних причин виникнення  протистояння можновладців і ветеранів АТО на Донбасі. На жаль, те протистояння не є одним з негативних наслідків, які мала зазначена невизначеність. До тих наслідків відносяться втрати України в ідеологічному і юридичному протистояннях з РФ, як в самій Україні, так і серед громадян РФ та й на міжнародній арені.

Від початку і по цей день ЗСУ ведуть бойові дії проти незаконних збройних формувань = бандитів, тобто в Україні відбувається не АТО, а АБО. І те, що РФ не визнає присутності своїх військових на Донбасі означає лише одне, що ЗСУ продовжують воювати з бандитами, до яких РФ може мати відношення лише як захисник бандитизму або союзник України в її боротьбі з бандитами. Очевидно, що РФ не бажає такої публічної ганьби, як доведення власними діями наявності її захисту бандитизму.

Але проводячи АБО не слід забувати і того, що бандити на Донбасі воюють проти ЗСУ "за брудні корисливі інтереси керівництва РФ, зброєю РФ, під керівництвом офіцерів ГРУ і ФСБ РФ, за участю кадирівців і козачків засланих з РФ, а із серпня 2014 року і при безпосередній участі підрозділів армії РФ і найманців, завербованих і підготовлених в РФ та засланих в Україну з РФ. Звичайно, все це не є масовим вторгненням армії РФ в Україну, а саме його наявність є головною юридичною ознакою війни РФ проти України. Але з іншого боку, чим же ще є всі перелічені дії РФ, як не війною РФ проти України шулерськими засобами?" - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_179.html. Взявши це до уваги і враховуючи те, що Мінські домовленості не забороняють Україні примушувати бандитів до миру, можемо, наприклад, на виконання Мінських домовленостей оголосити бандитам і виконувати ультиматум: "У разі пострілів бандитів у бік військ України, останні будуть відкривати у відповідь вогонь не на враження, а на знищення бандитів і будуть займати звільнені від бандитів території". Крім того  ніякі документи не забороняють Україні просити допомоги військовими підрозділами в справі примушення бандитів до миру. Звернутися за такою допомогою Україна може до будь-якої країни, включаючи і РФ.

На жаль, замість здійснення зазначених дій, можновладці України і  "експерти" розпатякують про інші формати перемовин, наче мають для тих форматів пропозиції по мирному врегулюванню, які не можливо реалізувати в межах Мінських домовленостей. Насправді ж, від часу Мінських домовленостей і по цей день не можновладцями, не "експертами" не оприлюднено ніяких пропозицій, реалізація яких наближає мир в Україні без втрат нею територій, суверенітету або без зниження рівня її безпеки.

Таким чином, Мінські домовленості є глухим кутом виключно в головах Українських можновладців та "експертів", які неспроможні або заохочені не діяти, або ліниві відносно активних дій, які наближають мир в Україні! Відтак, всі, хто бажає наближати мир в Україні, мають вимагати від можновладців:

– визнати, що ЗСУ ведуть на Донбасі бойові дії проти бандитів і в Україні відбувається АБО;

– негайно вжити заходів, які наближають мир в Україні (до таких заходів належать пропозиції в статті за раніше наведеним посиланням та аналогічні до них).

Тож, очевидно, що швидкість наближення настання миру в Україні залежить лише від активності всіх і кожного з громадян України в діях, спрямованих на примушення можновладців виконати зазначені вимоги. До таких дій належать, особисті і колективні звернення громадян до можновладців із переліченими вимогами, підписання петиції за адресою: https://petition.president.gov.ua/petition/34037, спрямування до можновладців рішень зборів, мітингів, Віче, поширення (репост) цієї статті…