УКРАЇНА: ВІЙНА І МИР

Причини війни

Новий 2014 рік Україна зустрічає часами змін, жити в яких бажають лише ворогам, але без них, на жаль, не буває прогресу країн. На цей час уряд Януковича-Азарова вже продемонстрував розрекламований ним власний професіоналізм:

– визнав публічно те, що за чотири роки його неподільного панування він "фахово" довів країну до межі дефолту;

 – не менш "фахово" за тиждень до підписання вже парафованої угоди про асоційоване членство України в ЄС цей уряд спинив процес підготовки підписання зазначеної угоди, чим викликав суспільний протест з вимогою: "Янукович підпиши!";

– продовжуючи демонструвати власну фаховість уряд Януковича-Азарова не послав своїх очільників на перемовини в палатки протестувальників, як це мало місце під час "податкового Майдану", а не знайшов нічого кращого, ніж вдатися до силового розгону Майдану з побиттям учасників;

– побиття учасників Майдану викликало суттєве чисельне їх збільшення, але, на жаль, не призвело до негайного ухвалення вимог Майдану і формування делегації уповноваженої вести перемовини з можновладцями про задоволення тих вимог, чим була показана фаховість "опозиційних" партій;

– на дії (точніше, бездіяльність Майдану) "фаховий" уряд відповів тим, що відгородився від народу загонами міліції, від яких вимагав рішучих дій по розгону Майдану.

Подальше розгортання подій на початку 2014 року веде, на жаль, лише до загострення протистояння народу і уряду "фахівців" Януковича-Азарова, яке доходить до кровопролиття і завершується підписанням 21 лютого 2014 року Януковичем і лідерами "опозиційних" фракцій, як представників Майдану, в присутності міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини і Франції угоди про порядок виходу  із політичної кризи (http://espreso.tv/article/2014/02/21/uhoda_opozyciyi_z_yanukovychem_povnyy_tekst). 
Зрозумівши, що виконання підписаної ним з представниками "опозиції" угоди – це для нього прямий шлях у в'язницю на нари, Янукович, долаючи перешкоди громадян України (http://newsonline24.com.ua/gospogransluzhba-obyasnila-kak-yanukovichu-udalos-bezhat-iz-strany), таємно тікає з країни. В цей же час з країни таємно біжать всі вищі її керівники і навіть деякі депутати ВРУ, в наслідок чого втрачено керованість країни. Відновлюючи керованість країни, чинні депутати і чиновники призначають на посади тих, хто втік, тимчасово (до виборів або до повернення втікачів) виконуючих їх обов'язки. Цей абсолютно законний акт чинних можновладців України путлерівська пропаганда свідомо називає державним переворотом, незважаючи на те, що чудово знає, що державний переворот приводить до влади незаконним шляхом тих, хто її не мав до перевороту. І це був перший, але, на жаль, не останній "братній" акт держави РФ по відношенню до пост майданної України. За цим "братнім" актом РФ відбулися ще більш "братні" дії її керівництва: замість заспокоєння стурбованості долею росіян Криму і Донбасу за столом перемовин відбувається анексія Криму і утилізація на користь РФ бузи організованої на Донбасі його олігархами. В підсумку "братніх" дій керівництва РФ Україна отримала "по-братньому" анексований Крим і прояви "дружби" на Донбасі,

де проти урядового війська України воюють незаконні збройні формування = бандити. Вони воюють проти урядових військ за брудні корисливі інтереси керівництва РФ, зброєю РФ, під керівництвом офіцерів ГРУ і ФСБ РФ, за участю кадирівців і козачків засланих з РФ, а з серпня 2014 року і при безпосередній участі підрозділів армії РФ і найманців, завербованих і підготовлених в РФ та засланих в Україну з РФ. Звичайно, все це не є масовим вторгненням армії РФ в Україну, а саме його наявність є головною юридичною ознакою війни РФ проти України. Але з іншого боку, чим же ще є всі перелічені дії РФ, як не війною РФ проти України шулерськими засобами? Виправдовуючи власні ініціативу і ведення війни керівництво РФ з 18.11.2014 говорить про те, що "Russia would like to receive a guarantee that Ukraine will not join Nato, as they are fearful of the Nato-affiliated countries on their borders." (Россия хотела бы получить гарантии того, что Украина не будет вступать в НАТО) – Д. С. Песков: -http://www.bbc.com/news/world-middle-east-30104532.

Таким чином, причиною війни в Україні є імперські бажання путлера (http://inosmi.ru/politic/20160925/237913553.html), вони і лише вони, бо все інше ("фаховість" уряду Януковича-Азарова і "опозиційних" партій, Майдан, самовільне припинення виконання обов'язків частини можновладців, їх втеча з країни і навіть міжкланові розбірки олігархів України), лише полегшували виконання задачі задоволення бажання путлера відновити Російську Імперію = в'язницю народів.

Шляхи до миру

Очевидно, повне задоволення імперських бажань путлера може настати лише після того, як РФ поглине Україну, або внаслідок таких мирних пропозицій, які комплексно вирішують питання відносин України і РФ так, що путлер не зможе відмовитися від тих пропозицій, не втративши обличчя, а можливо й владу. Останнім часом не маємо підстав скаржитися на недолік пропозицій варіантів шляхів до миру в Україні. Але дивними видаються ті пропозиції шляхів досягнення миру, в яких переважає користь однієї із сторін війни або ті пропозиції враховують не всі складові відносин РФ – Україна. Тому шукачам шляхів до миру в Україні слід брати до розгляду всі аспекти відносин РФ –Україна і навіть використання РФ ідеологічного прикриття власних непорядних дій в міжнародних справах. Зокрема, слід врахувати і те, що РФ не визнала присутність її військ на Донбасі, а, відтак, присутні там збройні формування є незаконними, тобто бандитами. Отже, до шляхів комплексного мирного врегулювання відносин РФ – Україна, які не призводять до поступок України в сферах суверенітету, незалежності, безпеки і територіальної цілісності, належать наступні заходи:

– від імені України запропонувати укласти міжнародний "договір між Україною, НАТО та РФ: про звільнення Криму і сходу України від військ, поліцаїв та можновладців РФ; про позаблоковий статус України; про обов'язковість її захисту (аж до військового) кожним з учасників договору в разі будь-чиїх намагань порушити недоторканість і цілісність України." - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_49.html ;

– від імені України запропонувати перемовини про вдосконалення Мінських домовленостей, зокрема, про заміну створення на Донбасі територій з неоковирним окремим статусом вдатись до переселення в РФ та надання громадянства РФ бажаючим росіянам, які є громадянами України, здійснивши це за міжнародної фінансової підтримки;

– паралельно просуватися і силовим шляхом вирішення конфлікту, але не шляхом фронтального наступу військ України, а (на виконання Мінських домовленостей) заходами примусу бандитів до миру через оголошення їм і виконання ультиматуму: "У разі пострілів бандитів у бік військ України, останні будуть відкривати у відповідь вогонь не на враження, а на знищення бандитів і будуть займати звільнені від бандитів території" - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_155.html,

– запропонувати бандитам порядок їх капітуляції, з врахуванням того, що багато хто з них був введений в оману пропагандою путлера.

Висновки

Таким чином, оскільки пропоновані заходи врегулювання відносин Україна – РФ відомі публіці з 6 листопада 2014 року (http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post_49.html) і містяться в подарованій 24.08.2016 П. О. Порошенко брошурі "УКРАЇНО, ЧОМУ МАРШ НА МІСЦІ, ХОЧ Є КУДИ ЙТИ? (ДО 25-ої РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ) - http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html, то залишається лише дивуватися млявій міжнародній політиці України і кволій діяльності політичних партій України, нездатних організувати підписні листи і мітинги з вимогами до можновладців: "Активізувати міжнародну діяльність, аби наблизити мир в Україні"!

Вперше опубліковано: 23 січня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2017/01/blog-post_23.html