ВИБОРЧА ПРОГРАМА І РІВЕНЬ ЖИТТЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

ЗАВЖДИ ОБИРАЛИ ЗА ВІДЧУТТЯМ, АЛЕ ВИЖИЛИ,
ОСКІЛЬКИ СВОЄЧАСНО ВИПРАВЛЯЛИ ПОМИЛКИ

27-ій річниці незалежності України присвячується

Не все те золото, що блищить! Не все те виборча програма = програма розвитку країни, що нею називають. На жаль, за всі роки незалежності України жодна з її політичних партій не спромоглася вийти на вибори з виборчою програмою. Кожного разу партії видавали за виборчу програму збірочку не відомо з чого насмиканих обіцянок, які навряд чи будуть виконуватись, оскільки ті збірочки не містили відомостей про те, як і коли записані в них обіцянки будуть втілюватися в життя. Причини цього чисельні і розмаїті: починаючи від того, що виборче законодавство для реєстрації кандидатів вимагає надати не виборчу, а передвиборчу програму, до змісту якої в законі не має ніяких вимог, і завершуючи необізнаністю партійців із загальними вимогами до змісту виборчої програми, хоча ще на початку 2012 року було оприлюднено статтю, в якій концентровано і різнобічно було розглянуто питання змісту виборчої програми і зроблено висновок: «Таким чином, виборна програма кандидата в депутати, аби відповідати своїй назві, повинна містити наступні розділи: аналіз стану країни і визначення чинників, що стримують розвиток країни; визначення необхідного нового стану країни і шляхів, які до нього ведуть; перелік принципів, виходячи з яких кандидат зобов'язується вирішувати питання під час його депутатської каденції; перелік дій, які зобов'язується кандидат виконати у визначений ним термін під час його депутатської каденції і прогноз наслідків виконання цих дій.» - https://blogs.korrespondent.net/blog/users/3240448-pro-vyborchu-prohramu.

Отже, починаючи щонайменше від 2012 року партії могли мати справжні виборчі програми = програми розвитку країни (регіону, району, населеного пункту, …). На жаль, справжніх виборчих програм не маємо і по цей день, хоча тенденції розвитку політичних партій (див., наприклад,  http://sociologiyau.blogspot.com/2017/10/1710-2017.html

і

http://sociologiyau.blogspot.com/2018/06/blog-post_17.html) вказують на те, що незабаром будемо мати.

Окремим питанням є таке: «Навіщо потрібні виборчі програми = програми розвитку»? Очевидно, що обрання депутатів відбувається за-для розвитку країни, який веде до покращення життя громадян. А чи можна змінити хоч щось на краще, якщо не мати і не втілювати певний план перетворень?! Очевидна відповідь – «Ні, оскільки, дії не за планом, а викликанні лише бажанням щось робити, крім хаотичних шарахань з боку на бік, більш нічого народити не можуть» –  і сьогоднішній стан України, і її багаторічне тупцювання на місці є тому прямим підтвердженням.

Однак, проти необхідності обирати депутатів за програмами кандидатів неодноразово висловлювалося заперечення: «Люди, які не мають відповідної освіти, є неспроможними усвідомлено обрати серед виборчих програм ту, виконання якої призведе до найбільшого покращання їх життя, і це матиме наслідком обрання депутатами популістів, діяльність яких далеко  не обов'язково веде до покращання життя навіть переважної більшості громадян». Але справою партій в агітаційний період є критика чужих і роз’яснення громадянам переваг власних виборчих програм. Це з одного боку. А з іншого боку, люди від давніх часів обирають на віру, тобто обирають за відчуттям те або того, про що або про кого не мають достатньо знань, аби зробити усвідомлений вибір. Звісно, що обрання за вірою може бути й помилковим, але людство вижило, бо своєчасно виправляло помилки, а в сучасних умовах цьому виправленню слугує право відклику обраних в будь-який час за прозорим і простим у застосуванні законом. Коли ж вибирають на віру особу, а не шлях розвитку країни, то цю помилку не виправити наступними виборами особи, а не правильно обраний шлях можна виправити наступними виборами. Та й гарна особа – це не професія, а депутата обирають для професійної роботи: для зміни стану суспільства.

З врахуванням всіх згаданих тут обставин, якщо і далі лише очікувати, коли політичні партії України дозріють, стануть спроможними створювати і втілювати в життя справжні виборчі програми, то це очікування буде злочином проти народу України, який в кримінальному праві визначають, як злочинна бездіяльність.

Все вже написане тут стало підставою для створення зразка справжньої виборчої програми, якої сьогодні об'єктивно потребує Україна, а її втілення призведе до суттєвого приборкання корупції, позбавить Україну від деспотії олігархату та й від самих олігархів і дасть переважній більшості громадян заможність і впевненість у завтрашньому дні. Маю надію, що оприлюднення цього зразка програми (мого дарунку народові України до 27-ої річниці її незалежності) прискорить визрівання політичних партій України і вони незабаром, а можливо навіть починаючи з виборів 2019 року, почнуть виходити на вибори зі справжніми виборчими програмами, а далі і заможне життя громадян України не примусить себе очікувати довго! А на питання, – «Чому втілення зазначеного зразка програми веде до зникнення олігархії та заможності і впевненості у завтрашньому дні переважної більшості громадян України?», - дамо відповідь в заключному розділі зразку програми: «Прогноз наслідків виконання програми».

 Зразок

ВИБОРЧА ПРОГРАМА ПАРТІЇ ХХХХХ

На межі 80-х і 90-х років наша країна здійснила перехід до ринкової економіки, але одночасно з цим не було здійснено більш ніяких перетворень в сфері суспільних відносин. Це з одного боку. З іншого боку, один із законів життя суспільства вимагає відповідності економічної системи і всіх інших систем суспільних відносин, оскільки в протилежному випадку країна буде перебувати в стагнації або у кризі, що і спостерігається у випадку України вже понад тридцять років. Наприклад, ринковій економіці найкраще відповідає демократична система державного правління, а Україна успадкувала від СРСР бюрократичну систему державного правління імені Сталіна, яка є путами вільному розвиткові ринкової економіки і додатковим витоком корупції у країні. Відомо, що витоком корупції, є приватна власність, а система бюрократичного державного правління імені Сталіна ще в часи СРСР сприяла зародженню і розквіту корупції. Поєднання цих двох витоків вивело Україну на перше місце в світі за рівнем корумпованості суспільства.

Відносно вже згаданих перепон позитивному розвиткові України слід зауважити, що на сьогодні не виявлено більш ніяких інших системних перепон позитивному розвиткові України.

Таким чином, єдиною виявленою на сьогодні системною перепоною позитивному розвиткові України є протиріччя між її системами: економічною і державного правління. Остання складається з трьох систем:

- системи розподілу владних повноважень між народом і можновладцями та між самими можновладцями;

- системи здійснення владних повноважень народом і можновладцями;

- системи контролю народу над можновладцями і контролю старших за посадою можновладців над підлеглими можновладцями.

Новий стан країни, в якому буде подолана виявлена перепона, може бути станом з іншою економікою і (або) з іншою системою державного правління. Оскільки сьогодні Україна не має тої політичної сили, яка в доступному для огляду майбутньому здатна спрямувати розвиток суспільства на зміну економічної системи, а сили, які можуть спрямувати розвиток суспільств в напрямку зміни системи державного правління вже є, хоча і в недостатньо розвинутому вигляді, то найближчий розквіт України може бути пов'язаний лише зі зміною, точніше, з реформуванням її системи державного правління, як в бік тоталітаризму, на що вказують позитиви розвитку країн СНГ, так і в бік демократії, на що вказує досвід інших країн. Об'єктивно зацікавлених в демократичному правлінні в Україні переважна більшість. Отже, в Україні є все необхідне і достатнє для досягнення нового її стану, який може і повинен мати наступні характеристики: ринкова економіка і демократична система державного правління.

Шляхом, який веде до визначеного нового стану України є демократизація державного правління, тобто передача народові і (або) хоча б наближення до безпосереднього виконання ним частини владних повноважень депутатів і чиновників. Це перетворення є зміною суспільних відносин, а відтак, є справжніми реформами, не здійснення яких вже поставило Україну на межу, за якою її небуття. Отже, головним змістом виборчої програми партії ХХХХХ і метою її виконання є демократизація державного правління України.

Втілюючи в життя цю програму партія ХХХХХ зобов'язується:

- триматися демократичних принципів при вирішенні всіх питань, оскільки розходження справи і слів про наміри і мету може суттєво перешкоджати виконанню програми;

- вжити всі необхідні заходи, аж до організації масових акцій з відповідними вимогами, аби здійснити реформування системи державного правління України шляхом законодавчого запровадження системи демократичного державного правління, тобто ми зобов'язуємось зробити все необхідне і достатнє для того, щоб у визначені нами терміни набули чинності:

протягом перших двох сесій ВРУ ІХ скликання:

- закон про референдум, в якому втілено обов'язковість рівності агітації за і проти;

- закон про формування ЦВК шляхом обрання облрадами і радою АР Крим по два її члена (один від партій більшості у ВРУ, а другий від партій меншості) та формування окружних та дільничних комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних громадян;

- закон про скасування президентства;

- закон про скасування всіх пільг і привілеїв можновладців;

- закон про вибори депутатів, в якому втілена гібридна виборча система;

- прозорий та простий у застосуванні  закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;

протягом другої і третьої сесій ВРУ ІХ скликання:

- закон про обрання народом кожні п'ять років прокурорів і суддів всіх районних прокуратур і районних судів відповідно;

- закон про обрання районними прокурорами і суддями з власного складу відповідно прокурорів обласних прокуратур і суддів обласних судів, які обирають з власного складу прокурорів Генеральної прокуратури, суддів Верховного і Конституційного судів відповідно;

- прозорі та прості у застосуванні закони про відкликання прокурора або судді в будь-який час його виборцями ;

- закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва райвідділів міліції;

- закон про обрання керівництвом райвідділів з власного складу керівництва обласних управлінь міліції і обрання  керівництвом обласних управлінь керівництва МВС;

- прозорий та простий у застосуванні  закони про відкликання у будь-який час обраних керівників міліції їх виборцями;

протягом третьої і четвертої сесій ВРУ ІХ скликання:

- закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва райвідділів освіти та охорони здоров'я;

- закон про обрання керівництвом райвідділів з власного складу керівництва обласних управлінь відповідно освіти та охорони здоров'я і обрання  керівництвом обласних управлінь керівництва міністерств відповідно МО і МОЗ;

- прозорі та прості у застосуванні закони про відкликання у будь-який час обраних керівників освіти та охорони здоров'я їх виборцями;

- закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податкова служба країни здійснює ведення реєстру доходів фізичних і юридичних осіб та формує податкові квитанції і надсилає їх платнику податків; податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування певної їх частини податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х – число, визначене законом;

протягом п'ятої і шостої сесій ВРУ ІХ скликання:

- нова Конституція України, проект якої розміщено за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/blog-post.html.

Розлоге пояснення витоків і змісту цієї програми є за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2017/01/25.html. Її виконання поставить депутатів, прокурорів, суддів, керівництво міліції, освіти і охорони здоров’я під виключний контроль народу, припинивши бюрократичний контроль і однонаправлену залежність відповідних державних структур по вертикалі з гори до низу і горизонтальну підпорядкованість одних іншим. Контроль буде здійснюватися за наслідками діяльності обраних можновладців: гарні наслідки приводитимуть до обрання винних в них на чергових виборах на наступний термін, а погані – до відкликання на дострокових виборах. Все це не може не привести до усунення із суспільного життя зловживання владою, бюрократичних і пов'язаних з ними корупційних обмежень підприємницької діяльності, що матиме наслідком розквіт ініціативи і творчості мільйонів громадян та суттєве збільшення іноземних інвестицій. А відтак, здійснивши перехід від бюрократичної системи державного правління імені Сталіна до системи демократичного державного правління, Україна одночасно суттєво приборкає корупцію і перейде від тупцювання на місці до жвавого маршу шляхом зростання, який приведе переважу більшість її громадян до свободи від олігархічної деспотії, до заможності та впевненості в завтрашньому дні.

І все у нас було б добре, аби не війна РФ проти України та млявість і безініціативність керівництва України в питаннях наближення миру. З огляду на це, в перший тиждень депутатської (президентської) каденції будуть оголошені наступні ініціативи України: "Україна пропонує НАТО і РФ укласти разом з нею угоду з наступними положеннями:

- дата припинення вогню на території України під контролем військової місії НАТО (ООН);

- дата відновлення контролю України над її кордоном;

- дата завершення визначення кордонів України і РФ на Азовському морі;

- всі підрозділи РФ, крім дипломатичних, і військові підрозділи миротворчої місії НАТО (ООН) виводяться з території України не пізніше ХХ.ХХ.ХХХХ і ця дата є датою початку дії Угоди в повному обсязі;

- Україна зобов'язується не вступати у військові союзи, а РФ і НАТО не приймати її в такі союзи; 
- НАТО і РФ зобов'язуються надати Україні за її проханням невідкладну допомогу, аж до військової включно у випадку порушення недоторканості і цілісності України;

- порядок відшкодувань збитків України, нанесених діями РФ;

- Україна, РФ і НАТО, утворюють з рівним представництвом спеціальну комісію з дотримання прав людини і сприяння переселенню росіян з України в РФ і українців з РФ в Україну.".

Розлоге пояснення витоків і змісту цих пропозицій є за адресою: http://sociologiyau.blogspot.com/2018/08/blog-post_7.html.

Звісно, що повна виборча програма  партії має не тільки пропоновані до втілення реформи і мирні пропозиції, а і інші зміни, до яких в першу чергу належать реорганізації у виробничому секторі, які буде здійснювати держава, як самий потужний учасник ринку. Хоча зазначені зміни відбуваються і без втручання держави в наслідок процесів переливу капіталу в умовах найбільш сприятливих для вільного розвитку ринку, але держава, як найбільш потужний учасник ринку, може суттєво прискорити зазначені процеси.

PS

Таким чином, громадяни України, ми маємо зразок виборчої програми і політичні партії, ідеологіям яких запропонований зразок відповідає повністю, а отже маємо все необхідне і достатнє, аби вимагати від політичних партій мати таку виборчу програму і голосуймо тільки за ті партії, які її мають! У випадку відсутності у всіх партій такої програми голосуємо проти всіх так, як дозволятиме закон: відміткою в графі не підтримую жодного з кандидатів; перекресливши бюлетень і написавши на ньому «Проти всіх»; не приймаємо участі у виборах! Голосування проти всіх за означених обставин є дієвою вимогою, спрямованою політичним партіям, мати окреслену в зразку виборчу програму. Отже, громадяни України, наша мета ясна і шляхи до неї визначені. До роботи заради щастя нашого!