ІСТЕРИКА ПРОРОСІЙСЬКИХ
Чим більш вслухаюсь у вимоги проросійських людей в Україні, тим більш
переконуюсь у тому, що вимоги ті є політичними забаганками РФ, які
абсолютно шкідливі для України.
Ті, хто цього вимагає, нездатні дати визначення категорії державна мова і
тому з невідомих підстав вимагають рівноправ'я в Україні української і
російської мов. Аби виявити наявність підстав для такого рівноправ'я
звернемося хоча б до російської wikipedia (http://ru.wikipedia.org/wiki/%CE%F4%E8%F6%E8%E0%EB%FC%ED%FB%E9_%FF%E7%FB%EA): "Официальный язык —
язык, имеющий привилегированный статус в государстве или международной
организации. Применительно к официальному языку государства часто
используется термин государственный язык ...". Прийнявши до уваги право націй на самовизначення, можемо стверджувати, що державна мова — це мова нації, яка самовизначилася у
відповідній державі; мова державного правління, законодавства і
судочинства; мова, яка виконує інтеграційну функцію в межах певної
держави в політичній, соціальній і культурній сферах; мова, яка є одним
із символів певної держави. Отже, бачимо, що для введення в Україні
другої (російської чи руської) державної мови підстав не існує, оскільки
руські, нехтуючи правом на самовизначення багатьох націй, вже
скористалися цим правом для себе і в РФ мають власну мову в якості
державної. Більш того, майже всі мовні потреби руських громадян України
були задоволені в Законі "Про мови в Українській РСР", який набрав
чинності ще у 1989 році. Таким чином, вимога введення в Україні другої
(руської) державної мови є виключно політичною забаганкою, яка не має
ніяких не юридичних, не моральних підстав.
Про вимогу федералізації.
Тут знов проросійські люди вимагають того, про що не мають ясного уявлення. Прихильники
федералізації України, спробуйте довести власні твердження про
необхідність федералізації і її позитивні наслідки для України! Може хоч
це покаже вам їх безглуздість?! До відома здатних лише бездумно
повторювати абракадабру Гебельса. Федералізація - це ідеологія і
практика об'єднання князівств в одно національну країну з утворенням
центральних державних органів при збереженні деяких державних
функцій за князівствами. Україна, як одно національна країна з
унітарним державним правлінням вже давно існує, а причин для
перетворення її в союз князівств (здійснення дефедералізації) не існує,
крім політичних забаганок Кремля. Більш того, світова тенденція розвитку
країн полягає в згасанні князівств однієї країни, в унітаризації
державного правління і в подальшому згасанні самої держави. Тож, шановні
співвітчизники, перш ніж бездумно закликати Україну у вчорашній день,
наведіть лад у власних думках!
Вперше опубліковано: 10 апреля 2014, http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3347316/
Комментариев нет:
Отправить комментарий