PER ASPERA AD ASTRA (ВСЕ ПРО ВИБОРИ)

Не встигли в Україні обрати п’ятого президента, як тема виборів знов стала актуальною і питання – кого обирати? – як обирати? – … знов стали актуальними. Перед виборами ВРУ 2012 році я в ряді публікацій ретельно розглянув поставлені питання. На жаль, до цього дня з тих публікацій збереглася лише заголовна (http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3248395-mistse-i-rol-vyborchoi-systemy-u-suspilnykh-vidnosynakh). Але з часом не тільки втрачається надбане, а ще й з’являються нові надбання. Все це створило той грунт, на якому виросла ця брошура:

ЧЕРЕЗ ВИБОРИ
ДО СВОБОДИ, ЗАМОЖНОСТІ ТА ВПЕВНЕНОСТІ
У ЗАВТРАШНЬОМУ ДНІ

Харків 2014

ЗМІСТ

ДІАЛОГ ………………………………………..………………..… 2
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБЛИЧЧЯ ВИБОРІВ ………….…….......... 4
МІСЦЕ І РОЛЬ ВИБОРЧОЇ

СИСТЕМИ В СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ ……………....… 5 
   а) АНАЛІЗУЮЧИ ПІДСУМКИ ОПИТУВАНЬ ……….……….. 5 
.. б) ЗАВДАННЯ, ВИРІШЕННЯ
       ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНО З ВИБОРАМИ …………..…….……... 6
…в) ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ …....... 7
    г) ВПЛИВ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА
        ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ ….... 9
…д) СЬОГОДНІШНЯ ВИБОРЧА СИСТЕМА
        – ЦЕ ЗАВТРАШНІЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ
        КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА ............................................ 9
ПРО ВИБОРЧУ ПРОГРАМУ …………………………………... 10
ПАРТІЇ І ВИБОРИ ……………………………………………….. 11
ЯКОГО ВИБОРЧОГО ЗАКОНУ ПОТРЕБУЄ УКРАЇНА …… 12
P. S. ………………………………………………….………….…. 13

1

ДІАЛОГ

Колись у мене відбувся діалог приблизно такого змісту:

Константин Моченко

«Крик души!……..В Украине огромное количество грамотных и экономически талантливых людей!!!

Так почему мы не можем попросту собрать их и сделать мозговой штурм, и заработать в страну столько денег, сколько нам надо...

Читаю новости с полным негативом, у каких-то слоев населения что-то отобрать, льготы отменить, акцизы поднять, налоги поднять, не заплатил за воду-квартиру забрать, что-то не так...

Повторюсь наверное, в стране много талантливых людей которые могут созидать, а не разрушать. Отнимать и делить - это не признак большого ума нации!!!

На продаже картофеля и металла миллиардов для выплаты внешних долгов не заработаешь... нужны более серьезные экономические деяния, а возможно даже и внешне экономические интервенции, чтобы изменить ситуацию в экономике!

А у нас как в анекдоте - имею возможности, но не имею желания, а те кто имеют желание, не получают возможности!!! А с таким настроем, как говорится, - слона не продашь!

Так не приятно чувствовать себя беспомощным в стране с такими возможностями!!!

Я думаю в стране есть люди, без политических амбиций, которым за Державу обидно, может пора им объединиться и помочь стране выйти из состояния просящих, к статусу дающих!!!

Надеюсь найдутся и такие... которым не всё равно!

Удачи нам всем!».

2

Олександр Миколайович

«Шановний, Костянтин ... (на жаль, не знаю, як вас по батькові), "почему мы не можем попросту собрать их и сделать мозговой штурм, и заработать в страну столько денег, сколько нам надо?" – питаєте ви. Тому, що в інших країнах теж є "огромное количество грамотных и экономически талантливых людей" та й не тільки наявністю таких людей визначається багатство народу.

А щоб не було у "нас как в анекдоте - имею возможности, но не имею желания, а те кто имеют желание, не получают возможности", необхідно провести демократизацію суспільного життя, бо тоді країною керуватимуть, слонів продаватимуть, картоплю вирощуватимуть, ... ті, хто до відповідної праці найбільш придатний.

Прийти до цього українцям, поєднавши сили, із-за відомого, – де – два українці, там – три гетьмана, – майже не можливо. Але це не означає, що рух – неможливий. Мета визначена, тож необхідним залишається визначення черговості кроків.

На мою думку, першими кроками повинні бути запровадження: гібридної виборчої системи; відклику депутатів; обрання і відклику суддів народом. Перші два поставлять під дієвий контроль громадян всіх депутатів, що стане об'єктивною гарантією набуття чинності законодавства, необхідного для позитивного розвитку України. А на сторожі вибору громадян і чинного законодавства стоятимуть народом обранні судді, до яких в подальшому не важко буде додати і народом обраних керівників міліції, освіти і охорони здоров’я.

Як бачимо, аби зробити ці перші кроки не потрібне будь-яке об'єднання. Достатньо обирати депутатів виборчі програми яких мають зобов'язання протягом першого року їх депутатської каденції прийняти всі необхідні закони для виконання зазначених запроваджень. У разі невиконання зазначеного зобов'язання депутатів, через рік від початку їх каденції починаємо кампанію за проведення дострокових виборів. Все це разом здатне «помочь стране выйти из состояния просящих, к статусу дающих!!!».

Таким чином, мета - ясна, завдання - визначені, до роботи громадяни!

P. S.
         Очевидно, що не всі питання, яких торкнувся цей діалог, вже роз’яснені, але деякі з них ми розглянемо в наступних розділах.

3

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБЛИЧЧЯ ВИБОРІВ

Аби вибори в Україні набули європейського обличчя, її громадянам слід припинити ставити "азійське" питання: "За кого голосувати"?

Е. С. Бхакті Вігьяна Госвамі Махарадж: "Мудрі люди вважають кращим те, що приносить їм благо, а дурні – те, що їм подобається". Мудрі голосують за те, що принесе їм благо, а дурні – за тих, хто їм подобається. Годі йти за тими, які ведуть нас на війну за чи проти когось! Доки ми на виборах будемо воювати проти чи за когось, а не будемо боротися проти чи за щось таке, що визначає рівень нашого життя, доти той рівень залишатиметься непристойно низьким. А те, що визначає рівень життя громадян, європейські кандидати записують у своїх виборчих програмах. А наші кандидати намагаються за виборчу програму видати збірочку обіцянок, які вони невідомо як, коли, а тому й чи будуть виконувати?

      Таким чином, було б більш адекватно європейському обличчю виборів, аби учасники різних громадських організацій ("Майдан", "Чесно", "Ми-європейці", "Спільна справа", …) представляли б виборцям перш за все не кандидатів, а аналіз їх виборчих програм або того, що кандидати за виборчі програми намагаються видати.

Можна заперечити, що більшість наших громадян не цікавляться виборчими програмами. Так, у своїй більшості наші громадяни не цікавляться виборчими програмами, бо не створена традиція цікавитись ними. Колись і в Європі не було такої традиції, а сьогодні є. Тож, якщо маємо намір надати нашим виборам європейського обличчя, то слід позбавитись традиції змагання на виборах лише особистостей і започаткувати традицію змагання на виборах в першу чергу виборчих програм.

Але самої традиції змагальності виборчих програм недостатньо, аби почати йти до свободи, заможності і впевненості в завтрашньому дні. Потрібна ще й об’єктивно необхідна країні для цього виборча система.

4

МІСЦЕ І РОЛЬ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ

В СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ

Почнемо виявляти місце і роль виборчої системи в суспільних відносинах,

а) АНАЛІЗУЮЧИ ПІДСУМКИ ОПИТУВАНЬ

На протязі жовтня і листопада 2011 року в Україні було проведено декілька опитувань, що мали на меті з'ясувати: "Яку із виборчих систем громадяни України вважають кращою".  Нижче наведено підсумки трьох опитувань: проведеного серед експертів в жовтні 2011 року Суспільним консорціумом виборчих ініціатив; проведеного  серед громадян України з 27 жовтня по 7 листопада 2011 року компанією Research & Branding Group; проведеного серед користувачів соціальної мережі facebook з 23 по 30 листопада 2011 року мною.

В опитуванні проведеному Суспільним консорціумом виборчих ініціатив встановлено наступне
(http://korrespondent.net/url.hnd?url=http%3a%2f%2fwww.golosua.com%2fmain%2farticle%2fpolitika%2f20111028_vsego-5-ekspertov-podderjali-nyineshnyuyu-sistemu-vyiborov-opros):
ПРОПОРЦІЙНА .............................................................. 5 %,
ПРОПОРЦІЙНА З ПРЕФЕРЕНЦІЯМИ ......................... 38 %,
МАЖОРИТАРНА ........................................................... 14 %,
ЗМІШАНА ....................................................................... 21 %.

В опитуванні проведеному Research & Branding Group встановлено наступне
(http://korrespondent.net/url.hnd?url=http%3a%2f%2fwww.golosua.com%2fua%2fmain%2farticle%2fpolitika%2f20111110_bolshinsvu-ukraintsev-nravitsya-majoritarnaya-izbiratelnaya-sistema-opros):
ПРОПОРЦІЙНА .............................................................. 10 %,
МАЖОРИТАРНА ……………………………....………….. 44 %,
ЗМІШАНА ........................................................................ 24 %;

"17% українців байдуже, за якою системою пройдуть парламентські вибори"; "42% в цілому позитивно ставиться до проведення парламентських виборів в Україні 2012 року за змішаною пропорційно-мажоритарною системою, тоді як протилежне ставлення сформувалося у 24% респондентів"; "47% українців важлива партійна приналежність кандидатів, що обираються за мажоритарними округами, тоді як приблизно стільки ж опитаних (43%) не вважають її важливою"; 52% вважають, що кандидат-мажоритарник може висуватися як від політичної сили, так і шляхом самовисування, тоді як 28% опитаних вважають, що кандидат по мажоритарному округу повинен висуватися виключно від політичної сили".

5

В опитуванні проведеному мною встановлено наступне:
ПРОПОРЦІЙНА З ПРЕФЕРЕНЦІЯМИ …………..………. 45 %;
ПРОПОРЦІЙНА ................................................................ 20 %;
ГІБРИДНА ........................................................................... 9 %;
МАЖОРИТАРНА ................................................................ 8 %;
ВИПАДКОВИЙ ВИБІР З ЧИСЛА БАЖАЮЧИХ …..….….... 5 %;
ЗМІШАНА ............................................................................ 2 %;
ІНШІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ .......................................... 11 %.
     Отже, бачимо, що розмаїття вподобань як в межах групи опитування, так і між групами таке, яке не можливо пояснити тільки досконалістю проведених опитувань. Очевидно, аби виявити місце і роль виборчої системи у суспільних відносинах, необхідно ретельного з'ясувати зміст самих виборчих систем та їх вплив на підсумки виборів і подальше життя суспільства. Саме таке з’ясування  і стане змістом наступних розділів.

б) ЗАВДАННЯ, ВИРІШЕННЯ ЯКИХ ПОВ'ЯЗАНО З ВИБОРАМИ

Всі завдання, які вирішує закон про вибори, знаходяться в межах:  або представництво в органах влади максимально відповідне волі народу, або представництво в органах влади максимально не відповідне волі народу. При цьому головні завдання, які об'єктивно необхідно вирішити виборцям, аби їх життя покращувалося, – це обрання шляху розвитку країни і тих, хто на думку виборців здатен найкращим чином представляти їх інтереси в органах влади. Перше відбувається через вибір з пропонованих кандидатами виборчих програм, а друге – через вибір з самих кандидатів.

Про важливість вибору за виборчими програми кандидатів ми вже говорили в зв'язку з необхідністю надати виборам європейського обличчя і в одному з наступних розділів докладно розберемо вимоги до змісту виборчих програм. А зараз зауважимо лише те, що шлях розвитку країни у виборчій програмі кандидата можна визначити, зокрема, за законами, прийняття яких він бере зобов'язання домагатися.

Обрання ж особи депутата має відбуватися за здатністю кандидата бути представником в органах влади ваших інтересів і повинно враховувати його моральні та ділові якості. І якщо про останні два говорить життєвий шлях кандидата, то про перший – його соціальний стан. Бізнесмен не зможе повноцінно представляти інтереси найманих робітників і навпаки.

Крім зазначених завдань, вибори тою чи іншою мірою вирішують ще ряд завдань. Особливе місце серед них належить сприянню розвитку системи політичних партій і громадських організацій, тобто громадянського суспільства. Про не просту взаємодію виборів і політичних партій ми будемо говорити в окремому розділі. Зараз же зазначимо, що вибори за певної їх організації можуть сприяти розвиткові політичних партій і громадських організацій аж до існування осередків в селах, а можуть бути демократичною ширмою, яка приховує існування бюрократичного правління, керованого єдиною в країні політичною партією, як це мало місце в СРСР.

6

З митою всебічного виявлення місця і ролі виборчої системи необхідно також враховувати спроможність виборчої системи поєднуватись з прозорим і простим в застосуванні законом про відклик обраних. Вже визначених завдань достатньо, аби в наступному розділі можливо було, врахувавши зазначені якісні показники виборчих систем, порівняти їх.

в) ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ.

Порівнювати виборчі системи будемо за наступними суспільно значущими якісними показниками:

– важкість реалізації права бути обраним;
– можливість мати прозорий і простий в застосуванні закон
   про відклик депутата;
– сприятливість розвитку політичних партій;
– відповідність обраних депутатів об'єктивним потребам
   суспільства.

Перед порівнянням пригадаємо складові основних виборчих систем: мажоритарної, пропорційної і гібридної. До нашого розгляду долучимо і змішану систему, яка не є одною з основних, бо є механічним поєднанням двох перших основних виборчих систем, в той час як гібридна виборча система є органічним поєднанням їх складових частин і тому є самостійною виборчою системою класу основних виборчих систем.

МАЖОРИТАРНА СИСТЕМА:

ВИСУВАННЯ. Можливе само висування, висування не політичними колективами (суспільними організаціями, підприємствами, зборами за місцем мешкання, …) і осередками політичних партій.

БАЛОТУВАННЯ. На засадах формального рівноправ'я кандидатів одного округу та змагальності виборчих програм і ділових та особистих якостей кандидатів.

ОБРАННЯ. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більше виборців у першому турі серед всіх кандидатів або у другому турі серед двох кандидатів, за яких в першому турі серед всіх кандидатів проголосувало більше виборців. Можливе існування прохідного бар’єру (від 50 % + 1 голос) для обрання.

ПРОПОРЦІЙНА СИСТЕМА:

ВИСУВАННЯ. Виключно через затвердження на з’їзді політичної партії списку, яким встановлюється черговість кандидатів. До списку можуть бути включені і позапартійні громадяни.

БАЛОТУВАННЯ. На засадах формального рівноправ'я всіх політичних партій та змагальності їх виборчих програм.

ОБРАННЯ. Ораними є кандидати, які мають номер у списку з першого по той, який встановлюється пропорційно голосам поданим за партійний список. Можливе існування прохідного бар’єру (визначеної законом мінімальної кількості голосів поданих за список кандидатів партії, аби кандидати списку мали право на участь в пропорційному розподілі місць в органі влади, до якого обираються).

ГІБРИДНА СИСТЕМА:

ВИСУВАННЯ. Виключно через затвердження на з’їзді політичної партії списку, яким встановлюється кожному з кандидатів округ в якому він буде балотуватися. До списку можуть бути включені і позапартійні громадяни.

БАЛОТУВАННЯ. На засадах формального рівноправ'я кандидатів одного округу і всіх політичних партій та змагальності виборчих програм політичних парті і ділових та моральних якостей кандидатів.

ОБРАННЯ. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більше виборців у першому турі серед всіх кандидатів або у другому турі серед двох кандидатів, за яких в першому турі серед всіх кандидатів проголосувало більше виборців. Можливе існування прохідного бар’єру (від 50 % + 1 голос) для обрання.

7

Таким чином, нами означено три основні виборчі системи і чотири суспільно значущі якісні показники, за якими ми станемо ці системи порівнювати. При цьому ми розглянемо і змішану виборчу систему, яка не належить класу основних виборчих систем.

Відносно можливості реалізації права бути обраним мажоритарна система серед основних виборчих систем надає найширші можливості, але реалізувати їх зможуть лише представники тих команд, які є більш потужними фінансово і організаційно, що далеко не завжди збігається з об’єктивними потребами суспільства обрати саме таких представників.

Пропорційна і гібридна системи, хоча й мають вужчі можливості реалізації права бути обраним, але сама реалізація від початку здійснюється через політично детерміновані команди, потужність яких за певних обставин (наприклад, рівного фінансування з бюджету та встановлення загального для всіх політичних партій обсягу членського внеску) визначається масовістю підтримки виборцями, що в більшому числі випадків в порівнянні з мажоритарною системою збігається з об’єктивними потребами суспільства. У випадку змішаної системи можливість бути обраним для тих, в кого вона була більше 50 %, збільшується, а для тих, в кого вона була менше 50 %, зменшується за рахунок зменшення обсягу списку і збільшення виборчого округу.

Отже, мажоритарна і змішана виборчі системи лише створюють враження широти можливості реалізувати право бути обраним, а пропорційна і гібридна системи хоча і мають дещо менші можливості реалізації права бути обраним, але більш придатні формувати депутатський корпус, який відповідає об'єктивним потребам суспільства.

Основи права вимагають того, щоб порядок відклику депутата відповідав порядку його обрання. Отже, можливість існування прозорого і легкого в застосуванні закону про відклик депутата, визначається законом про вибори депутатів, тобто уособленою у ньому виборчою системою. Так, у випадку мажоритарної і гібридної систем прозорий простий в застосуванні закон про відклик депутата є майже очевидним: ініціативна група, збір підписів, агітація і голосування. У випадку пропорційної системи про відклик обраних можна говорити лише, як про кошмарний сон, а не реальність з прозорою і легкою у застосуванні процедурою. Очевидно, що змішана система, від початку спрямована на народження депутатів двох сортів, а відтак, і матиме всі вже означені «за» і «проти» у відповідному їй законі про відклик депутатів. Отже, лише мажоритарна і гібридна виборчі системи можуть мати прозорий і простий в застосуванні закон про відклик депутата.

Сприятливість виборчої системи розвиткові політичних партій, очевидно, напряму пов'язана з можливостями партій (виключно чи ні) висувати кандидатів в депутати та супроводжувати балотування висунутих кандидатів, як ідеологічно так і матеріально. З огляду на ці можливості бачимо, що найменш здатною сприяти розвиткові політичних партій є мажоритарна виборча система, і далі в порядку зростання сприятливості розвиткові політичних партій: змішана, пропорційна і гібридна.

Отже, маємо в порядку зростання сприятливості розвиткові політичних партій: мажоритарна, змішана, пропорційна і гібридна виборчі системи.

Таким чином, порівнявши три основні виборчі системи за чотирма суспільно значущими показниками, бачимо, що єдина тільки гібридна виборча система має позитивну оцінку по всім чотирьом ознакам, а змішана система є гіршою за будь-яку з основних виборчих систем.

8

г) ВПЛИВ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ НА ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ

Порівнюючи виборчі системи, було зазначено, що не кожна з них надає однакові можливості бути обраним. Відтак, кожна виборча система є своєрідним фільтром, спрямованим на відбір депутатів тільки з певними характеристиками. Крім того, відклик депутата, як елемент виборчої системи, є ще одним чинником, який визначає якість депутатів, оскільки сама наявність та прозорість і легкість в здійсненні відклику депутата впливають на бажання бути обраним.

Очевидно, що здатність ефективно працювати і співпрацювати в раді визначається й тим, чи належали депутати до одного колективу до обрання і чи був той колектив політичною партією. А здатність ефективно працювати і співпрацювати в раді також є одним з елементів характеристики депутатів. Але кожна виборча система по різному сприяє обранню, наприклад, членів політичної партій, через що і впливає на якість депутатського корпусу.

Є ще чинники, через які кожна виборча система має свій вплив на якість депутатів, але вже згаданих достатньо, аби бачити наявність впливу виборчої системи на якість депутатів. Крім того, слід зазначити, що антидемократичні елементи виборчої системи (збір підписів, грошова застава, прохідний бар’єр, …) не сприяють покращанню якості депутатів, оскільки, як і замок, стають перепоною лише людям порядним.

д) СЬОГОДНІШНЯ ВИБОРЧА СИСТЕМА

– ЦЕ ЗАВТРАШНІЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА

Юридичний закон, його зміст і спрямованість завжди є втіленням усвідомленого законотворцем правильного вирішення суспільних питань. Але саме усвідомлення законотворця залежить від багатьох чинників, важливішими з яких є ті, що характеризують самого депутата. А раніше ми вже відзначали, що характеристика тих, кого обирають депутатами, залежить від виборчої системи, за якою їх було обрано. Тож, бачимо, що виборча система визначає характеристику тих, хто буде обраний депутатом, а їх характеристика впливає на зміст і спрямованість законодавства, якому вони надають чинність. Отже, маємо підстави стверджувати, що на зміст і спрямованість чинного законодавства вливає виборча система, за якою обрано депутатів. Але чинне законодавство визначає умови життя суспільства, а відтак, і завтрашній рівень життя кожного громадянина.

Таким чином, встановлено місце і роль виборчої системи в суспільних відносинах: сьогоднішня виборча система – це завтрашній рівень життя кожного громадянина.

9

ПРО ВИБОРЧУ ПРОГРАМУ

Крім виборчої системи на завтрашній рівень життя кожного громадянина має вплив і виборча програма, через яку кандидати в депутати демонструють виборцям умови їх життя у завтрашньому дні і шлях, яким будуть втілюватися ті умови. Але не зважаючи на таку важливість виборчої програми тільки останнім часом в Україні спостерігається стійка тенденція до підвищення її ролі, що надає впевненості, що вона нарешті займе відповідне їй місце у виборчому процесі. На жаль, в масовій свідомості ще не склалися стійкі уявлення щодо поняття виборча програма, її зміст і наповнення. Враховуючи зазначене, розглянемо питання, які стосуються поняття і змісту виборної програми.

Очевидно, що тільки спираючись на зміст виборної програми виборець може зробити свідомий вибір такого слуги народу, діяльність якого приведе до покращання життя самого виборця. З цього можна зробити висновок, що виборча програма – це перелік дій, які зобов'язується виконати кандидат під час своєї депутатської каденції. Але, очевидно, що дієвість контролю виборців за діяльністю депутата потребує визначення термінів, в які буде виконана та чи інша дія. З врахуванням цього можна сказати, що виборча програма кандидата – це план дій депутата, в якому зазначено дії, які будуть здійснені за час його каденції, і терміни їх здійснення.

Але, очевидно, що такий план своїм змістом не відповідає на питання: "Чому саме ці дії необхідно здійснити і що від їх здійснення матиме виборець"? Саме тому, аби дати відповіді на ці питання, виборча програма повинна містити також аналіз стану країни, у підсумку якого будуть виявлені перепони позитивному розвитку країни і зроблені визначення необхідного нового стану країни, в якому визначені перепони відмиратимуть. Все це зробить можливим визначення шляхів, які ведуть до обраного нового стану країни, а також дозволить прогнозувати наслідки виконання плану дій.

Не менш очевидним, ніж попередні моменти, є і те, що не можливо у всіх деталях передбачити всі дії, які повинен буде виконати депутат протягом терміну його каденції. З цього випливає необхідність виборцю знати: "Виходячи з яких принципів депутат буде вирішувати питання, які не містяться в його плані дій".

Таким чином, виборна програма кандидата в депутати, аби відповідати своєму призначенню, повинна містити наступні розділи: аналіз стану країни і виявлені у його підсумку перепони позитивному розвитку країни; визначення необхідного нового стану країни і шляхів, які до нього ведуть; перелік принципів, виходячи з яких кандидат зобов'язується вирішувати питання під час його депутатської каденції; перелік дій, які кандидат зобов'язується виконати у визначений ним термін під час його депутатської каденції, і прогноз наслідків виконання цих дій. Ці вимоги до змісту виборчої програми депутатів центрального органу влади країни не важко приземлити до виборчих програм депутатів місцевих органів влади.

10

ПАРТІЇ І ВИБОРИ

З наближенням виборів, завжди частіше лунають питання про роль політичних партій у виборах, та і в житті суспільства взагалі. З одного боку зазначається, що існуючи в Україні партії є профанацією поняття політична партія, а з іншого - намагаються довести необхідність позбавитись будь-яких партій. Очевидно, що такі заяви є непослідовними і нелогічними.

Поглиблення і поширення розподілу праці є магістральним напрямком розвитку людства. З огляду на це та враховуючи сумну партійну історію часів СРСР, нам і необхідно розуміти профанаційний стан сучасних партій, як обов'язковий тимчасовий платіж за демократію, який вже майже сплачено. Саме тому вже настав час справжніх, а не профанаційних партій. Настав час політичних партій спроможних творити та втілювати в життя програми розвитку суспільства. Очевидно, що створити, а, тим більш, втілити в життя таку програму одноосібно – не можливо.

Але, як і все в суспільстві, так і справжні партії самі, без свідомих дій людей, не з'являться. Для їх появи і стійкого існування слід створити відповідні умови, тобто змінити систему взаємодії партія - суспільство. Шукаючи зазначені умови, слід мати на увазі наступне.

Партія - політична організація, що політичними засобами, наприклад, набуттям влади шляхом перемоги на виборах, домагається спрямування розвитку суспільства у напрямку, визначеному її членами. Останні належать до партії на підставах спільності світогляду. І нарешті, не будь-який напрямок розвитку суспільства веде до покращення життя більшості його громадян.

З урахуванням всього сказаного, умовами стійкого існування справжніх партій є їх жорсткий зв'язок із суспільством, як в прямому, так і в зворотному напрямку. Пропорційна виборча система забезпечує прямий вплив партій на громадян, але зворотній зв'язок, зокрема відклик депутата, може бути реалізовано за цієї системи лише на чергових виборах. За мажоритарної системи легко і в будь-який час може бути реалізованим вплив суспільства на партію через її депутатів, аж до їх відклику, але вплив партії на суспільство стає не виразним, розчиняється у впливах інших громадських організацій і окремих громадян.

І тільки гібридна виборча система, висування кандидатів виключно партійними списками, кожного у одномандатний мажоритарний округ дозволяє реалізувати обидва напрямки взаємодії партія - суспільство однаково повноцінно.

Таким чином, підняті у першому абзаці цього розділу питання, мають більш раціональне рішення, а ніж позбутися партій. І це рішення лежить у руслі магістрального шляху розвитку людства. Саме тому сьогодні слід зосередити свою увагу на діях, спрямованих на запровадження гібридної виборчої системи. Додавши до цього запровадження обрання та відклик суддів народом, матимемо все необхідне і достатнє для виходу на шлях позитивного сталого розвитку України, а отже, і покращання життя більшості її громадян.

11

ЯКОГО ВИБОРЧОГО ЗАКОНУ ПОТРЕБУЄ УКРАЇНА?

Відомо, що юридичний закон завжди своїм змістом відбиває зацікавленість автора певним справедливим, на його погляд, чином врегулювати суспільні відносини. Здавалося б, що за таких умов не можливо відповісти на поставлене питання інакше як, - Україна потребує такого виборчого закону, якого бажає більшість її громадян. А чи завжди бажання більшості громадян суспільства співпадають з його (суспільства) об’єктивною необхідністю? Очевидна відповідь – ні.

На щастя для виявлення об’єктивної необхідності зовсім не обов’язково знати бажання більшості, а достатньо аналізуючи стан, у якому знаходиться країна, враховувати усі, без виключення, чинники і розглядати їх зміну у часі.

Рух у напрямку сучасного розвитку України було розпочато за часів реформ так званої "перебудови". Кінцевою метою тих реформ була побудова в Україні сучасного капіталістичного суспільства: утворення двох основних класів капіталізму (буржуазії і пролетаріату) та формування відповідної держави.

Слід зауважити, що сучасна буржуазна держава, як і будь-яка інша, уособлена в системі установ, які здійснюють державну владу. Але посадовці цих установ в сучасній буржуазній державі є такою суспільною силою, яка сьогодні найменш пов’язана з будь-яким із класів суспільства і тому найкращим чином виконує своє головне призначення: не допустити того, щоб класи пожерли один одного.

Оскільки сьогодні головною складовою суспільного життя в Україні є, визнана всіма необхідність реформування існуючої системи, тобто заміни існуючої на іншу, то правомірно поставити питання: "Чи досягнуто цілей реформ "перебудови"?

На жаль, відбулося тільки те, що могло відбутися. Незалежна Україна успадкувала від Союзу РСР бюрократичну систему і саме бюрократи союзних часів, залишаючись бюрократами, стали ще й капіталістами. Сьогодні ці бюрократи-капіталісти своїм небажанням розлучитися не з одним із витоків своїх статків силою утримують Україну у проміжному стані, стані незавершеності переходу до капіталізму, коли державні посадовці є одночасно ще і капіталістами. Яскравим проявом незавершеності переходу до капіталізму є хід реформ.

Дійсно, і сьогодні, і вчора уся влада належить бюрократам-капіталістам, а реформи ідуть сяк так мляво, якщо взагалі ідуть. Наприклад, начебто проведена судова реформа звелась до посилення впливу бюрократії (призначених, а не обраних чиновників) на призначення суддів. І так відбувається з усім. Що не візьметься реформувати влада, виходить тільки посилення бюрократизму, його впливу на суспільні процеси. А ці процеси, як свідчить досвід історії, вимагають для завершення переходу до капіталізму, всебічної і глибокої демократизації суспільного життя. Якщо ж залишимось у проміжному стані, який, як відомо, є нестійким і схильним до криз, то посилення бюрократизму може попервах мати невеличкі позитивні наслідки в економіці, але накопичення пари під кришкою через "податковий майдан" і ті, що вже відбулися або невідворотно відбудуться, і врешті решт зметуть і бюрократичну систему і тих, хто її уособлює.

12

Таким чином, маємо всі підстави стверджувати, що Україна для свого позитивного розвитку потребує сьогодні такого виборчого закону, який що найширше відкриє шлях всебічній демократизації усіх сфер життя суспільства. Тільки відтепер, після цього визначення виборчого закону, якого потребує Україна, має сенс пошук його змісту, бо до того будь-яке висловлювання відносно скорочення чисельності депутатів, двох палат ВРУ, виборчої системи, наявності та величини прохідного бар'єру, можливості участі у виборах блоків політичних партій і т. п. є позасистемним і зумовленим бажанням уловлювати голоси легковірних виборців, а не намірами просувати Україну до свободи, заможності і впевненості в завтрашньому дні.

Як було зазначено раніше, найбільш демократичною виборчою системою є гібридна, суть якої полягає в наступному. Депутати обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування із кандидатів у депутати висунутих шляхом затвердження їх списків вищими керівними органами (з'їздами або конференціями) політичних партії. Кожна партія має право висунути не більше одного кандидата в кожен із одномандатних округів з однаковою чисельністю виборців, де кандидати балотуються за правилами мажоритарної виборчої системи. Якщо такий порядок обрання депутатів доповнити конституційною вимогою, згідно якої визначено обов’язок депутатів, обраних від однієї партії, належати відповідній депутатській фракції, то зазначений порядок обрання депутатів здатен припинити безпідставні суперечки між прихильниками мажоритарної і пропорційної виборчих систем тому, що такому порядку притаманні характерні позитивні риси і однієї, і другої системи. Це з одного боку. З іншого боку, зазначеному порядку обрання депутатів не притаманні негативні риси змішаної виборчої системи, яка збільшує середню чисельність виборців округу з 80 000 на 160 000, що робить майже неможливим обрання безпосереднього представника найбільшої верстви виборців, людей з малими і середніми статками.

Крім того, гібридна виборча система не має нічого спільного з таким бюрократичним запобіжником, як прохідний бар'єр, для списку партії і дозволяє мати прозору і просту в застосуванні систему відклику депутата: зібрано підписи, наприклад, 15% виборців округу, ЦВКУ негайно оголошує і розпочинає проведення дострокових виборів.

Окремо слід сказати про партійні блоки. Очевидно, що партії, які здатні утворити передвиборчий блок, а, отже, створити спільну програму, в переважній більшості випадків існують нарізно, не об’єднуються в одну тільки із-за амбіцій їх лідерів. То чи слід потурати таким партіям, надаючи їм право виступати на виборах у блоці? Ні, і ще раз ні, бо цим ми створюємо додаткові умови продовження існування багатьох однакових партій лідерського типу, а цього для свого позитивного розвитку сучасні суспільні процеси в Україні не потребують.

Таким чином, бачимо, що Україні для свого позитивного розвитку об’єктивно необхідно мати виборчий закон, який своїм змістом найкращим чином, порівняно з іншими, відповідає вимогам  такого розвитку. Саме таким  є закон, в якому втілена гібридна виборча система.

13

Але не слід вважати, що сучасні сталіністи – нащадки і послідовники створеної при активній участі і під безпосереднім проводом Сталіна, бюрократичної системи СРСР – без спротиву погодяться на пропоновану виборчу систему, яка підточує саме існування бюрократів-капіталістів. Навіть, якщо вдасться довести до розгляду у Верховній Раді відповідний законопроект, вони і тоді, пам’ятаючи настанови свого вчителя (важно как считать, а не как голосовать), будуть намагатися втопити такий проект в морі бюрократичних поправок, які дозволять їм вести підрахунок голосів виборців второваним від часів Сталіна шляхом фальсифікацій.

Давно вже слід на цьому шляху утворити нездоланий заслін. Таким заслоном міг би бути, як вже зазначалося, незалежний суд, який можливий лише при обранні і відклику суддів народом. Посилить цей заслін наступний порядок формування виборчих комісій

Центральна Виборча Комісія України (ЦВКУ) складається з її членів, обраних обласними радами у кількості двох осіб від кожної ради і від автономної республіки Крим (одна особа – від партій парламентської більшості, а друга – від партій парламентської меншості). Всі інші (обласні, районі, окружні та дільничні) виборчі комісії утворюються ЦВКУ шляхом найму на роботу із позапартійного загалу тих, хто виявив бажання. Всі партії мають рівні права контролю роботи виборчих комісій. Будь-який тиск на роботу виборчих комісій є кримінальним злочином, покарання за який визначається Законом.

Остаточно. Маємо всі підстави для того, щоб в Україні, застосовуючи гібридну виборчу систему, почати рух у напрямку завершення переходу до капіталізму і припинення для більшості народу нескінчених страждань, викликаних занадто довгим перебуванням суспільства у перехідному періоді. Очевидно, що застосування зазначеної виборчої системи залишає бюрократам-капіталістам можливість зберегти себе в якості чиновника або капіталіста, а спротив її застосуванню позбавляє їх цієї можливості … 

ПРО ШАХРАЙСТВА НА ВИБОРАХ 

Очевидно, що будь-яке шахрайство на виборах (підкуп виборців, участь кандидатів у виборах без виборчої програми, фальшування підрахунку голосів та протоколів, …) спотворює волю виборців, а сама наявність шахрайства на виборах народила величезний обсяг міфологем про його безмежні можливості. Але, як встановлено науковими дослідженнями, шахрайство з великими числами може бути майже непомітним, якщо воно менше 10 % і стає очевидним, якщо перевищує 10 %. Як приклад, перевищення обсягу фальшування підсумків голосування понад 10 % від дійсного стану справ у 2004 році стало очевидним для багатьох виборців, що призвело до подій "помаранчевої революції" без будь-яких зусиль з якого б то не було центру впливу.

Як і будь-яка міфологізація, міфологізація впливу шахрайства на виборах спотворює дійсний стан справ. Наприклад, сьогодні серед багатьох громадян і навіть серед політиків вважається  майже доконаним фактом, що мажоритарна система є найбільш придатною для виборчих шахрайств, хоча ніхто і ніколи не проводив порівняльного аналізу виборчих систем на придатність до шахрайства. Сам міф про те, що мажоритарна система є найбільш придатною для виборчих шахрайств, виріс на врахуванні в аналізі фактів виграшу виборів в мажоритарних округах більш заможними людьми і не врахуванні фактів програшу такими ж кандидатами в таких самих округах. В дійсності відповідь на питання виграшу виборів в мажоритарному окрузі може бути дано лише практично, бо теоретично врахувати весь обсяг чинників, які впливають на підсумок виборів, практично не можливо.

Таким чином, оскільки шахрайства на виборах були, є і будуть і вони не притаманні якійсь з виборчих систем більше за інші, то питання боротьби з шахрайствами на виборах не пов'язано з пріоритетністю застосування якоїсь з виборчих систем. Питання зменшення впливу шахрайств на підсумки виборів вирішується через:– постійність застосування виборчої системи, що дозволяє набувати і не втрачати досвід боротьби з шахрайствами;– вдосконалення роботи виборчих штабів, спрямованої на виявлення і покарання шахрайств;– вдосконалення виборчого і карного законодавства, спрямованого на приборкання шахрайств на виборах;– втілення в життя суспільства дійсно незалежного суду;…

P. S.

Здавалося б, що дано розлогу і ретельно аргументовану відповідь на питання з приводу шляху «ЧЕРЕЗ ВИБОРИ ДО СВОБОДИ, ЗАМОЖНОСТІ І ВПЕВНЕНОСТІ У ЗАВТРАШНЬОМУ ДНІ», але відповідь дано одну, а скільки людей, стільки ж і думок. З окремими з них можна познайомитись за наступними адресами:

http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3249488-hibrydna-vyborcha-systema-za-i-proty

http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3238607-khto-chy-scho-ne-ye-takym-yak-treba

http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3236919-proty-temnykh-chasiv

http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3236804-pro-tse-hovoriat

Вперше опубліковано: 23 июня 2014, http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3382242/