_______ Бедность не напасть. _______
____ Как в бедности не пропасть? ___
На таке ж питання 30 жовтня 2015 сайт BusinessViews дав наступну відповідь: «Бо дурні» (http://businessviews.com.ua/ru/economy/id/chomu-bidni-bo-durni-kratkij-analiz-faktorov-vlijajuschih-na-blagosostojanie-naselenija-890/). Хто ж насправді є дурнем побачимо в підсумку аналізу тої відповіді сайту, якій він дав підзаголовок: «Краткий анализ факторов, влияющих на благосостояние населения».
Одразу зазначимо, що, цураючись наукової соціології, не можливо знайти правильну вичерпну відповідь на питання проблем життя соціуму. Саме соціологія, науково виявляючи перепони позитивному розвитку суспільства, визначає шляхи, якими може відбутися подолання виявлених перепон. Так, зокрема, ще в 1989 році методами наукової соціології була передбачена можливість виникнення протиріччя в розвитку суспільства СРСР, яке поставило метою свого розвитку перехід до капіталістичної економіки: http://a-n-sokolov.blogspot.com/2016/03/blog-post_24.html, с. 24. В публікації за цим же посиланням були окреслені шляхи подолання зазначеного протиріччя.
Але повернемося до аналізу публікації сайту BusinessViews. Відкинувши наслідки чинників, які з невідомих причин сайт відніс до чинників, перелічимо всі інші зазначені сайтом чинники:
- «Война — не отговорка: богатый Израиль воюет со дня основания» (хоча ще не відомо наскільки був би багатшим Ізраїль, аби не вів війни);
- «Дело в том, что у нас маленький ВВП» (тобто ми мало виробляємо. Чому?);
- «Украина — страна, не приспособленная для бизнеса», (Чому?);
- «Украина — плохая страна для инвестиций»,(Чому?);
- «Нужный нам капитал "утекает" из страны»,(Чому?);
- «Умные люди предпочитают уезжать из Украины. На родине у них нет возможности реализовать себя — на должности "расставляют" родственников и друзей», (Чому?);
- «Ещё одна причина бедности — экспорт сырья»,(Чому?);
- «Мы тратим зря слишком много энергии»,(Чому?);
- «Сельское хозяйство — гордость Украины — тоже страдает от неэффективности» (– це тарабарщина, а правильно казати, що сільське господарство теж не ефективне. Чому?);
- «Государство платит огромные деньги толпе неэффективных чиновников», (Чому?);
- «Несправедливые тарифы на железнодорожные перевозки уничтожают целые отрасли», (Чому тарифи несправедливі?);
- «Огромные социальные расходы "съедают" необходимые для развития деньги», (Чому?);
- «затраты на инфраструктуру у нас больше, чем в Польше и Турции», (Чому?);
- «Украина — одна из самых коррумпированных стран мира», (Чому?);
- «Где налоги, спросишь ты? Они "ушли в тень"»,(Чому?);
- «Государство содержит не народ, а крупный бизнес. Поэтому он и диктует свои условия»,(Чому?);
- «Украинцы голосуют за одних и тех же по принципу "свой-чужой"», (Чому?);
- «Мы даже на выборы пойти нормально не можем"», (Чому?);
- «Мы тупеем перед телевизором», (Чому?).
Отже, бачимо, що сайтом не визначено жодного остаточного чинника з тих, які впливають на стан добробуту громадян. І визнавши це та підсумовуючи от такий «аналіз», сайт питає, – «В чем глубинная причина украинских проблем?», – і відповідає у вже добре освоєному ним стилі неостаточних відповідей, – «В нашей пассивности и глупости. Мы голосуем не за программы, а по принципу "свой-чужой". Сколько раз ты читал и анализировал программы партий? Сколько раз ты читал декларации о доходах кандидатов, их биографии? Большинство ответит: "ни разу". и удивляемся, почему ничего не меняется. Мы даже не ходим на выборы, а если ходим, то голосуем за гречку.
Если ты думаешь, что старые политики способны провести радикальные реформы — ты ошибаешься. У них было много возможностей, но они ими не воспользовались (мы не отрицаем, что сейчас в Украине происходят и положительные изменения, но их должно быть больше!).
Еще виноват наш патернализм — мы привыкли, что государство должно решать все наши проблемы. И политики с удовольствием пользуются этим.», – після чого сайт задоволено вигукує: «Так вот почему «Ми бідні»»!
З такої «повноцінної» відповіді випливає, що коли будемо голосувати за програми тих молодих політиків, біографією і декларацією кого ми прочитали, і при цьому припинимо сподіватися, що держава вирішитьвсі наші проблеми, тоді ми не будемо в подальшому бідними. Красива, але не життєздатна, пропозиція сайту, бо в її основу покладені помилкові положення:
- Обирати програму можна лише з тих які є, а сьогодні всі учасники виборів в якості виборчих програм пропонують збірочки обіцянок, які створюються для зваблювання виборців, а не для демонстрації власних шляхів вирішення проблем розвитку країни. Крім того, невідомо коли і як, а тому й чи будуть виконуватись ті збірочки обіцянок і коли нарешті в Україні з’являться справжні виборчі програми: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/per-aspera-ad-astra.html, с. 10;
- всі виборці України на думку сайту належать лише двом групам: ті, хто на вибори не ходить, і ті, хто голосує за гречку. Де поділася група тих, хто голосує проти всіх і складає до 10 % від тих, хто прийняв участь у виборах? А де група тих, що проголосували, не отримавши жодного гречаного зернятка;
- достатньо порівняти списки депутатів різних скликань, аби побачити зміни депутатського складу ВРУ і хибність твердження сайту: «Мы годами голосуем за одних и тех же людей»;
- не менше помиляються і ті, які вважають, що реформи здатні провести молоді політики, оскільки в Україні майже відсутні пропозиції змін, які за змістом є реформами, але вистачає висловлювань і молодих, і старих політиків, з яких видно, що вони не мають щонайменшої уяви про те, які зміни є реформами;
- звичка до того, «что государство должно решать всенаши проблемы» існує лише в уяві автора обговорюваної публікації, бо за найменшої біди ми йдемо не до державних органів, а до людей з простягнутою рукою.
Таким чином, в статті «Чому ми бідні?» сайту BusinessViews є тільки проміжні відповіді на це питання. Пошукаємо остаточної відповіді самостійно!
Очевидно, що та відповідь повинна вичерпно задовольнити всі «Чому?», які ми поставили до відповідей сайту. Легко перевірити, що до всіх тих «Чому?» є одна вичерпна відповідь: після переходу України до капіталістичної економіки не відбулася зміна системи державного правління. Україна успадкувала від СРСР і майже не змінила і по цей день систему бюрократичного державного правління імені Сталіна. Її збереження дозволило радянським бюрократам перетворитися на олігархів, тобто на осіб, які одночасно є можновладцями і капіталістами. Крім того, збереження зазначеної системи державного правління дозволяє ефективно зберігати панування олігархів в суспільстві.
Перед тим, як охарактеризувати ту систему, визначимося відносно того, що будемо розуміти під системою державного правління. На відміну від системи державного управління (системи вироблення, виконання та контролю виконання урядових рішень), система державного правління є системою розподілу владних повноважень, порядків їх здійснення та контролю за їх здійсненням.
Бюрократична система державного правління імені Сталіна почала складатися в СРСР в другій половині 20-х років минулого сторіччя під ідеологічним проводом та за безпосередньої участі самого Сталіна і вже в першій половині 30-х років набула майже остаточного вигляду. Розподіл владних повноважень здійснює верхівка ієрархічної бюрократичної замкненої само поповнюваної касти (схожої на мафію), яка складається з партійного (однієї партії – КПРС), державного та господарського керівництва СРСР. У відповідності з принципами бюрократично централізованої ієрархії витоком влади є ця верхівка, яка розподіляє владні повноваження, здійснює сама та наділяє контрольними повноваженнями себе і всіх з гори до низу.
Дуже подібна система державного правління виникає ще за рабовласництва і з розвитком суспільства стає все більш демократичною, тобто народ у зростаючому ступеню впливає на розподіл владних повноважень, на визначення порядку їх здійснення та контролює їх здійснення. Найвищого значення ступінь демократизму досяг при капіталізмі і подальше його зростання можливе лише при комунізмі. Але закон відповідності системи державного правління економічній системі, визначає, що у разі невідповідності країна буде знаходитися в стані стагнації до приведення зазначених систем у відповідність, що ми і спостерігаємо в Україні вже більше 30 років. Отже, можемо припустити, що остаточною відповіддю на всі раніше поставлені «Чому?» є наступне: «Тому що не знято протиріччя між капіталістичною економікою і бюрократичною системою державного правління імені Сталіна». Іншими словами, ми бідні тому, що в нас існує бюрократична система державного правління імені Сталіна. Саме вона народжує ті проміжні чинники до яких поставлено питання: «Чому»? В цьому не важко переконатися кожному самостійно, але ми для прикладу розглянемо відповідь на одне з тих «Чому?».
«Украина — страна, не приспособленная для бизнеса». Чому? Тому, що капіталістичній економіці для позитивного розвитку необхідна конкуренція незалежних товаровиробників, а яка конкуренція і незалежні товаровиробники можливі під бюрократичною пірамідою? Ніякі, що ми і бачимо. Припустимо товаровиробник незаконно обмежений в можливості конкурувати. Що йму робити? Йти до суду для відновлення своїх прав? В наших умовах піти він може, а от отримати навіть правове рішення в суді призначених з гори, а тому й корумпованих суддів він зможе лише, якщо сам буде діяти за правилами бюрократичної касти, стане одним з них, тобто роздаватиме хабарі чи прикличе на допомогу вищого ієрарха. І так, до чого б не доторкнутися, ми знов і знов будемо знаходити витоком біди саме систему бюрократичного державного правління імені Сталіна.
А як же позбутися тої системи державного правління? Очевидна відповідь – «Замінити на демократичну систему державного правління, тобто здійснити демократизацію державного правління = передачу народу частини владних повноважень депутатів і чиновників». Така зміна систем правління є справжньою реформою, тобто зміною в сфері суспільних відносин і здійснюється наданням чинності закону:
– про референдум;
– про форматування ЦВК шляхом обрання облрадами та радою АР Крим по два її члена (один від партій коаліції, а інший від опозиційних партій ВРУ) і формування інших комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних;
– про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;
– закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
– закон про обрання кожні п'ять років всіх суддів народом;
– закон про відкликання судді в будь-який час його виборцями;
– закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва прокуратури, міліції, освіти та охорони здоров'я від райвідділу до генпрокурора і відповідного міністра;
– закони про відкликання у будь-який час обраних керівників прокуратури, міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
– закон про скасування всіх існуючих та заборону введення нових посадових пільг і привілеїв;
– закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування фінансових коштів податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х – число, визначене законом;
…
Тепер можемо порівнювати мою відповідь на питання «Чому ми бідні?» та пов’язані з нею пропозиції з тим, що пише BusinessViews! Якщо вам здається більш переконливою відповідь та пропозиції BusinessViews, то ми ще довго будемо бідними. Якщо ж вас переконав мій текст, то вимагайте від можновладців (депутатів, президента і уряду): "Негайного надати чинності законам, які перелічені тут раніше"!
Вперше опубліковано: 5 серпня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/08/blog-post.html
Комментариев нет:
Отправить комментарий