суббота, 28 января 2017 г.

КОЛИ ВДУМЛИВИЙ АНАЛІЗ ЗАМІНЮЮТЬ ВИГАДКАМИ, ТОДІ ... (ПРО КОШКІН ЗРИВ ВИБОРІВ НА НЕБЕЗПЕЧНІЙ ТЕРИТОРІЇ https://www.facebook.com/sonya.koshkina/posts/1066188446736989)


Шановна, Ксенія Микитівна, мені не цікаві ваші здогадки про "договорняки", при яких ви не були присутні, але точно знаєте, хто, з ким і про що домовився. Важливіше інше: "Чому вас не зацікавив такий суспільний феномен, як підтримка ОБ більшістю тих виборців, хто йде голосувати у Харкові, Маріуполі, ..."? Та тому, що в цьому є і ваша вина, і усієї журналістської братії. Це ви і до цього дня не розібралися в тому, що відбулося та відбувається на півострові Крим і на Донбасі і не розповіли про це громадянам України (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3423487/), чим проклали шлях до сьогоднішнього стану виборців.
Якщо коротко, то вами та іншими журналістами не з'ясовано та не повідомлено громадянам те, що бузу на півдні та сході України затіяли ПееРівські та КаПеУшні бізнесмени-чиновники = олігархи півдня і сходу України з метою захистити власне майно і зайняття ними посад від посягань чинної більшості у ВРУ. Тут слід зазначити, що організатори бузи вже мали прикрий для них досвід таких посягань у 2005 році. Саме цим досвідом і були продиктовані їх попереджувальні дії в 2014 році.
Але затіявши бузу, олігархи півдня і сходу України не проявили не виправдано хвалену ними власну здатність керувати суспільними процесами. Коли путлеру заманулося скористатися їх бузою у власних інтересах, то буза швидко виходить з-під їх контролю і переростає в збройне протистояння, яке путлерівська пропаганда всіляко намагається видати за громадянську війну в Україні. А насправді, в нашому спільному домі – Україна незаконні збройні формування = бандити воюють проти урядових військ України за брудні корисливі інтереси керівництва РФ зброєю РФ, під керівництвом офіцерів ГРУ і ФСБ РФ, за участю кадирівців і козачків засланих з РФ, а з серпня 2014 року і за безпосередньої участі військових підрозділів РФ. Звичайно, все це не є масовим вторгненням військ РФ в Україну, а саме його наявність є головною юридичною ознакою війни РФ проти України. Але з іншого боку, чим же ще є всі перераховані дії РФ, як не війною РФ проти України шахрайськими засобами?! Це з одного боку. А з іншого боку, як бачимо, саме ПееРівські і КаПеУшні олігархи півдня і сходу України, продемонструвавши свою нездатність управляти суспільними процесами, принесли на своїх плечах в Україну війну.
На жаль, все це і досі не стало відомо масам. При цьому простенька ідеологема, - "Була при владі ПР і не було війни, а стали - "демократи" і розв'язали війну з власним народом", - не зустрічаючи ідеологічного спротиву, легко прижилася в масах. З чого очевидна відповідь на питання: "Кого в окремих регіонах України, найбільш стурбованих війною проти неї РФ може підтримувати більшість громадян, які мешкають у цих регіонах"? Не менш очевидним є і відповідь на питання про те, хто винен в наявності зазначеної більшості?
Крім сказаного, громадянам України також не роз'яснена журналістами альтернатива подальшого розвитку України, а вона полягає в наступному. Або Україна перетворитися в національну околицю РФ = Російської Імперії = тюрми народів, або перейде в стан, в якому безпеку України надійно захищено, а переважна більшість її громадян мають свободу, заможність та впевненість у завтрашньому дні.
Роз'яснення журналістів так само вимагає і зв'язок позиції громадян на виборах і шляху, яким піде розвиток України. А шлях цей визначають всі і кожен громадянин України. Вони визначають це і своєю участю у війні України і РФ, і своєю участю в протистояннях політичних сил країни, і своєю позицією на виборах, і наполегливістю вимог до можновладців негайно здійснить об'єктивно необхідні країні реформи. Одним словом, у журналістів України непочатий край суспільно корисної і суспільно вдячної роботи, а вони тонуть в болоті даремних вигадок, за які народ буває вдячний лише не довго. З цього є очевидним заклик до журналістів: "Не розмінюйтеся на дрібниці та пам'ятайте про вічне"!
Вперше опубліковано: 27 октября 2015, http://politiko.ua/blogpost129902

Комментариев нет:

Отправить комментарий