суббота, 28 января 2017 г.

В. М. ЛИТВИН ЗАКЛИКАЄ: "ВИЗНАЧИТИСЯ: ЩО МИ ХОЧЕМО"? https://www.facebook.com/vm.lytvyn/posts/965422060241031


Шановний, Володимир Михайлович, а чи не припускаєте ви, що аналіз стану українського суспільства, зроблений соціологами, політологами, політиками і вами, зокрема, шкутильгає на обидві ноги, бо в його підсумку не виявлено об'єктивних перепон позитивному розвитку України? Очевидно, що без такого виявлення не можливо усвідомлено запропонувати такі суспільні зміни, здійснення яких здатне перевести країну з сьогоднішнього її стану в стан сталого позитивного розвитку. А не маючи зазначених пропозицій будемо мати те, що маємо: бунт вулиці - безглуздий і кривавий, про який ви згадуєте.
Тож, у відсутності позитивних змін України в першу чергу винні не громадяни, які на вулиці шукають виходу із злиденного і майже безправного життя, а соціологи, політологи, політики, які виявилися спроможними здійснити аналіз стану країни лише з позицій дрібного палацового інтриганства і на підставі такого аналізу запропонувати альтернативу розвитку країни: "її (владу - О. М.) потрібно змінювати чи будувати ГУЛАГ".
А чом би нашим неспроможним не звернутися до наукових соціологів з проханням: "Виконайте, науковий аналіз стану Українського суспільства, в підсумку якого виявіть об'єктивні перепони його позитивному розвиткові, та запропонуйте заходи подолання виявлених перепон"? Єдине, що може стати на заваді виконанню цього прохання, це недоречна в цьому випадку гординя неспроможних політиків. Аби того не сталося, я б їм радив частіше дивитися на малюнок в цій публікації і пам'ятати, що тільки вони можуть вирішити дилему: продовжувати гордитися займаним в суспільстві положенням і дожити до того часу, коли громадяни на вилах понесуть їх на смітник історії, або відкинути недоречну гординю та звернутися до наукових соціологів із зазначеним проханням та здійснити пропоновані ними заходи.
Окремо варто зазначити, що згадуване раніше прохання вже частково виконано: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/21.html А, відтак, вже маємо достатньо підстав, аби стверджувати, що Україна, крім зазначених В. М. Літвином шляхів її розвитку, має ще один шлях: здійснення реформ, необхідність і зміст яких визначені методами наукової соціології: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/blog-post_92.html
 Таким чином, Україна має щонайменше три шляхи, якими може відбутися її розвиток: 
1. Проводити такі самі, як і раніше, безглузді перевибори можновладців, замість вибору програми розвитку країни; 
2. "будувати ГУЛАГ";
3. Науково визначити та здійснити реформи, які об'єктивно необхідно втілити в життя для переходу України із стану стагнації в стан сталого позитивного розвитку.
Очевидно, що лише третій шлях розвитку України веде до свободи, заможності та впевненості у завтрашньому дні переважної більшості її громадян, а, відтак, матиме найбільшу підтримку. Тому, завданням політиків України сьогодні є пропаганда (роз'яснення змісту та поширення знань) цього третього шляху розвитку України і агітація за негайний початок руху цим шляхом, а замовчування його існування є злочином проти народу України. Тож, шановні політики, ви маєте все необхідне й достатнє, аби обрати власний шлях: чи на смітник історії, чи у довгу і вдячну пам'ять народу України!

Комментариев нет:

Отправить комментарий