четверг, 26 января 2017 г.

ПРО ДЕМОКРАТІЮ ЯК ПРО СТАН І ПРОЦЕС.


Головне чого бракує дослідженню П. Розанваллона (Контрдемократия, http://www.alter-idea.org.ua/kontrdemokratiya/) – це діалектичності: розгляду демократії як магістрального шляху розвитку людства від дикого рабства до повної свободи всіх. Віхами цього шляху є усталені ступені демократичності суспільства, а перехід від однієї віхи до іншої є процес демократизації вшир, коли до демократичних процедур долучаються нові верстви суспільства, і в глиб, коли нова частина владних повноважень передається від можновладців народу. Таке розуміння місця і ролі демократії в природно-історичному процесі повністю узгоджується з наявним історичним досвідом, але знаходиться в помітному протиріччі з тим, що пише П. Розанваллон.
Наприклад, він пише: "Если говорить о дословном понимании термина, то подлинно демократического режима история вообще никогда не знала. Реальные демократии нигде не сумели развиться в полной мере, а некоторые вообще были уничтожены ... Идея о том, что в основе политической легитимности должны лежать свободные выборы, практически всегда шла рука об руку с недоверием граждан к власть имущим. Знаменитое «Соглашение свободных людей Англии», обнародованное в Лондоне 1 мая 1649 года и ставшее первым демократическим манифестом современности, демонстрирует в своем тексте дуализм доверия и недоверия. Гарантии гражданских и религиозных свобод, суда присяжных, всеобщего избирательного права, ограничения срока властных полномочий, строгого подчинения военных гражданским властям и всеобщего доступа к государственной службе – все принципы, которые отстаивались в революциях XVII и XVIII веков, уже можно найти здесь".
Доповнивши ці принципи (досвідом Паризької Комуни, яка "применила два безошибочных средства. Во-первых, она назначала на все должности, по управлению, по суду, по народному просвещению, лиц выбранных всеобщим избирательным правом, и притом ввела право отзывать этих выборных в любое время по решению их избирателей. А во-вторых, она платила всем должностным лицам, как высшим, так и низшим, лишь такую плату, которую получали другие рабочие" – К. Маркс и Ф. Энгельс. Сочинения, т. 22, с. 199 – 200; досвідом реформ Д. Рузвельта і досвідом Ісландської демократичної революції 2008 – 2012), отримаємо дещо відмінну, від даної П. Розанваллоном,картину. Дійсно демократичний режим можливий у даній країні у даний час наступав після чергової демократичної революції, але з часом подальший розвиток суспільства призводив до того, що досягнута ступінь демократизму = рамки громадянських прав і свобод ставали вузькими і тісними, стримуючими подальший прогрес суспільства, що виявлялося в зростанні недовіри мас до можновладців, пошуку нових демократичних форм державного правління і, нарешті, знову б'є час нової демократичної революції.
Сьогодні цей час наполегливо б'є на сполох у всіх передових країнах, закликаючи, наприклад, в Україні "негайно втілити в життя:- закон про референдум;- закон про формування ЦВК шляхом обрання облрадами та радою АР Крим по два її члена (один від партій коаліції, а інший від опозиційних партій ВРУ) та формування інших комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних;- закон про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;- закон про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;- закон про обрання кожні п'ять років всіх суддів народом;- закон про відкликання судді в будь-який час його виборцями;- закони про обрання народом кожні п'ять років керівництва міліції, освіти та охорони здоров'я від райвідділу до міністра;- закони про відкликання у будь-який час обраних керівників міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;- закон про скасування всіх посадових пільг і привілеїв;- закон, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування фінансових коштів податковому органу більш наближеному до центральної податкової служби країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х - число, визначене законом;..." - http://espreso.tv/blogs/2014/10/04/pro_reformy_v_ukrayini_i_reformatoriv
і

Краще буде для всіх, якщо можновладці, чуючи цей набат, будуть всіляко сприяти демократизації суспільства своїх країн, а не намагатися суб'єктивною діяльністю зупинити природний хід історії!
Вперше опубліковано: 20 грудня 2014,  http://espreso.tv/blogs/2014/12/20/pro_demokratiyu_yak_pro_stan_i_proces

Комментариев нет:

Отправить комментарий