Згадати відому приказку підштовхнула стаття відомого журналіста К. ... Сазонова (https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1067152806705477&id=100002323047152), в якій він повідомив про те, що попросив депутата ВРУ "мене обурює, зміни формулювання. Замість держави кажи – Україна повинна.".
Часто між державою і країною ставлять знак рівності, хоча це створює тільки безлад в думках і більше нічого. Правильно під країною розуміти територію, на яку поширюється право суверена (джерела) влади.
А «Держава є продукт суспільства на певному ступені розвитку; держава є визнанням того, що це суспільство заплуталося в нерозв'язне протиріччя з самим собою, розкололося на непримиренні протилежності, позбутися яких воно безсиле. А щоб ці протилежності, класи з суперечливими економічними інтересами, не пожерли один одного і суспільства в безплідній боротьбі, для цього стала необхідною сила, що стоїть, певне, над суспільством, сила, яка б робила зіткнення помірними, тримала їх в межах «порядку». І ця сила, що походить із суспільства, але яка ставить себе над ним, все більш і більш відчужується від нього, і є держава» - Ф. Енгельс: «Походження сім'ї, приватної власності і держави».
Держава виникає з появою приватної власності на засоби виробництва і поділу суспільства на антагоністичні класи. Економічно панівний клас створює апарат політичної влади, насамперед армію, суд, тюрми, стаючи таким чином політично панівним класом. Крім перерахованих, органами сучасної держави так само є парламент, уряд, сучасна жандармерія (СБУ), поліція, і цілий сонм бюрократичного (призначеного, а не обираного) чиновництва.
З урахуванням сказаного, у ВРУ немає депутатів, які "за народ" насправді, а не на словах. І цим вичерпно пояснюється млявість боротьби парламентаріїв за інтереси народу, наприклад, за зниження ЖК тарифів.
Так само зі сказаного ясно, що виконавши прохання, – "зміни формулювання", – досягаємо лише плутанини в думках. Оскільки все від дитячої іграшки до космічних ракет створюється працею (манна небесна ще ніде не сиплеться), то і податки, з яких складається бюджет створені працею, а не правом власності на засоби виробництва Ахметова, Коломойського, Порошенко, ... Тому вимога до держави, як до керуючого бюджетом, про необхідність дати переселенцям, пенсіонерам, бюджетникам, малозабезпеченим, безробітним, ..., абсолютно нормальна і може здаватися ненормальною лише тим, кого одурено буржуазною пропагандою про те, що Ахметов, Коломойський, Порошенко, ... це чи не єдині платники податків в Україні.
Можна скільки завгодно вважати себе Україною, але не слід забувати, що народ України неоднорідний: є клас поневолених і клас пануючих, і це дві істотно різні України. Перша, близько 9/10 усіх громадян володіє 1/10 багатств України і при цьому віддає волонтерам останнє, а друга, обдираючи першу, багатіє, не зважаючи на війну! Вам би, Кирило …, не депутата просити, щоб пестив вам слух, а присоромити цю другу Україну було б дуже доречно! Також не зайвим було б вам закликати можновладців до проведення справжніх реформ: http://a-n-sokolov.blogspot.com/2016/06/blog-post.html
Вперше опубліковано: 26 липня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/07/blog-post_26.html
Комментариев нет:
Отправить комментарий