суббота, 28 января 2017 г.

ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО УКРАЇНСЬКИХ ВИБОРІВ (ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОДОЛАТИ ШАХРАЙСТВО ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ НА ВИБОРАХ, НЕОБХІДНО ГОЛОСУВАТИ ПРОТИ ВСІХ!)


Е. С. Бхакти Вигьяна Госвами Махарадж: «Мудрі люди вважають кращим те, що приносить їм благо, а дурні - те, що їм подобається». Мудрі люди обирають тих депутатами, виконання виборчої програми кого принесе їм найбільше благ, а дурні - тих, хто їм подобається.
Роки ідуть, літа минають, та незмінним залишається вибір громадян України: знов до максимального мерехтіння розкручуються політичні наперстки, знов політичні партії на всі лади розхвалюють власних кандидатів, гудять до нестями опозиційних і а ні пари з вуст про виборчі програми = програми розвитку країни, області, районну, … І виборці, звично ще від часів СРСР, включаються в це шахрайство політичних партій, залюбки безкінечно обговорюють подробиці біографій кандидатів і при цьому навіть не згадують, за невеличким виключенням, що, обираючи депутатів, громадяни вибирають шлях змін стану суспільства.
А чи буде змінюватись стан суспільства і, якщо буде, то з якого стану на який, яким чином цієї зміни має намір досягти кандидат і в які терміни, на всі ці питання відповідає не біографія кандидата, а його виборча програма. Але виборці ті, що захопленні у вихор, створений політичними наперсточниками, цікавляться виключно особистими якостями кандидатів в депутати і навіть не торкаються  змісту виборчих програм. А політичним пройдохам тільки того й треба, бо знають, що ці виборці голосуватимуть, не обравши кращу для себе виборчу програму, а як члени журі конкурсу «Краща людина». Після такого голосування з цими ж виборцями відбуваються дивні речі: вони, наче втративши пам'ять про те, як вони обирали депутатів, і на всіх перехрестях волають: «В країні нічого не міняється»! А з якого дива повинно щось мінятися, якщо ви власним голосуванням не сказали кандидатам, яких саме змін ви бажаєте.
Таким чином, маємо зачароване коло: об’єктивно суспільству, аби вийти на шлях до свободи, заможності і впевненості у завтрашньому дні переважної більшості громадян, потрібні певні зміни, які повинні здійснити депутати разом з урядовцями, але громадяни завзято голосують за слуг народу, не вимагаючи від них жодних зобов'язань відносно праці яку ті робитимуть, коли слугуватимуть народу, а потім дивуються, що в їх житті не відбувається ніяких змін на краще. Як відомо із зачарованого кола не виходять, а з болем і застосовуючи надзвичайні зусилля вириваються. Відносно обговорюваного зачарованого кола українських виборів, до таких зусиль кожного, хто бажає собі і власним дітям кращого життя, належать:
– викорінення власної звички голосувати за кращого, у власному розумінні кращого, кандидата;
– засвоєння нової звички обирати виключно за виборчою програмою;
– голосування проти всіх у випадку відсутності справжньої виборчої програми у всіх кандидатів.


Найчастіше недостатньо освічені громадяни і політичні пройдохи, передчуваючи біль від життя в умовах правління поганих людей, намагаються заперечити останній пункт зусиль, які необхідно зробити для виходу із зачарованого кола українських виборів. Але не існує ніякого іншого шляху, яким можна вирватись із зачарованого кола. Пропонований політичними пройдохами шлях обрання найменшого зла, то шлях обрання меншої купки лайна. Не можливо зрозуміти громадян, які, наче зомбовані, погоджуються, постійно жити у лайні, лише зі страху можливого коротко життя в умовах правління поганих людей і при цьому не враховують, що останнє є лише можливим, а не обов’язковим.
Дійсно не важко уявити собі вибори депутатів, які завершилися при 5 % прохідному бар’єрі тим, що проти всіх проголосувало більше 5 %. Не важко уявити собі ґвалт навколо питання легітимності виборів, що здіймуть ті політичні партії, які не здолали 5 % прохідний бар’єр?! Не менш легко збагнути, які події відбудуться у випадку 10 %, 20 % і більше % тих, тих хто проголосував проти всіх. Саме це і дозволяє стверджувати: «Життя в умовах правління поганих людей, як наслідок голосування проти всіх, є лише ймовірним, а не обов’язковим». Більш того, ймовірність такого життя зворотно пропорційна до кількості громадян, які голосують проти всіх: чим більша кількість громадян проголосує проти всіх, тим менша ймовірність життя в умовах правління поганих людей.
Але залишається питання: «Як розрізняти справжні виборчі програми і те, що політичні пройдохи намагаються за них видати»? По-перше, справжня виборча програма повинна містити наступні розділи: «аналіз стану країни і визначення чинників, що стримують розвиток країни; визначення необхідного нового стану країни і шляхів, які до нього ведуть; перелік принципів, виходячи з яких кандидат зобов'язується вирішувати питання під час його депутатської каденції; перелік дій, які зобов'язується кандидат виконати у визначений ним термін під час його депутатської каденції і прогноз наслідків виконання цих дій.» – http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3240448-pro-vyborchu-prohramu По-друге, виборча боротьба політичних партій сама спонукає їх до критики виборчих програм опонентів, яка дає можливість виборцям побачити фальшиві виборчі програми.
 Таким чином, або голосуємо за менше лайно і живемо в ньому, і не скиглимо, оскільки самі обрали таке життя, або голосуємо і закликаємо інших голосувати проти всіх, якщо жодна політична партія не вийшла на вибори зі справжньою виборчою програмою, і таким голосуванням торуємо собі і дітям шлях до свободи, заможності і впевненості у завтрашньому дні!

Вперше опубліковано: 24 сентября 2015, http://politiko.ua/blogpost129004

Комментариев нет:

Отправить комментарий