НОВОРІЧНЕ. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ УКРАЇНИ В 21-му СТОРІЧЧІ.

ХВАТИТ МЕЧТАТЬ!

Свято наближається! От, і експерти з питань життя суспільства почали підводити підсумки року, що завершується, та прогнозувати долю України. Маємо такий прогноз і від політолога В. С. Небоженко(https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1533911873585799&id=100009010040969). Він бачить аж 5 можливих моделей розвитку України.

Модель 1., якщо до її змісту застосовувати вимоги наукової точності, потребує багатьох уточнень, серед яких найважливішим є уточнення визначення головної перепони позитивному розвитку України і одночасно причини її більш як 20-річної стагнації. Цією перепоною є невирішеність протиріччя між капіталістичною економікою і, успадкованою Україною від СРСР та суттєво не зміненою і по цей день, системою бюрократичного державного правління імені Сталіна.

Тут варто зазначити принципову різницю між державним управлінням і державним правлінням. Якщо перша є системою формування і виконання управлінських рішень виконавчої влади, то друга є системою організації влади: системи розподілу, виконання і контролю виконання владних повноважень. Крім того, потребує уточнення і визначення олігарх, для більш однозначного визначення соціального стану. Олігарх - особа, яка є одночасно і можновладцем, і бізнесменом. Система державного правління, в якій домінують олігархи є олігархією. Очевидно, що ці визначення не заперечують і не спростовують відповідних визначень, які маємо в академічних словниках, а лише уточнюють їх.

Зроблені уточнення відносно моделі 1. дозволяють стверджувати, що модель "3. Свободная европейская страна с реальным Законом, рыночной экономикой и устойчивой демократией" стане реальністю, якщо спрацює "Основной фактор успеха этой модели исторического развития Украины", тобто буде подолано зазначену в моделі 1. головну перепону позитивному розвиткові України. А чи відбудеться те подолання в союзі з США чи без такого союзу не є визначальним, хоча в союзі більш бажано, бо він дасть додаткові переваги можливості подолання. Очевидно, що це подолання відбувається заміною бюрократичного державного правління демократичним державним правлінням, одним словом - демократизацією = передачею народу частини владних повноважень депутатів і чиновників. Не менш очевидно, що без цього подолання, доля України буде вирішуватися не її народом.

Отже, Україна має в принциповому плані не такий "большой исторический выбор в 21 веке", яким його бачить Віктор Сергійович, і той вибір зводиться до наступного. Або українське суспільство долає протиріччя між капіталістичною економікою і системою бюрократичного державного правління імені Сталіна і це подолання переводить Україну зі стану стагнації в стан сталого позитивного розвитку, або її доля буде вирішуватися не народом України. А через стан сталого позитивного розвитку в Україні буде досягнуто свободи, заможності та впевненість у завтрашньому дні переважної більшості її громадян.

Таким чином, годі товкти воду в ступі, створювати димову завісу, аби прикрити нею відсутність в Україні зазначених реформаторських змін! Знаємо: 
- головний виток наших бід;
- чим припинити його дію;

- як це зробити - http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/httpswwwfacebookcommustafanayyemposts10.html

Д О   Р О Б О Т И   Г Р О М АД Я Н И ! ! !

Вимагаємо від можновладців надання чинності реформаторським законам перелік, яких міститься за раніше наданим посиланням!

Вперше опубліковано: 16 декабря 2015, http://politiko.ua/blogpost130912