воскресенье, 29 января 2017 г.

ГАЛАСУЄМО, БРАТИКУ, ГАЛАСУЄМО … (ПРО ЖИТТЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРШОГО Е-ДЕКЛАРУВАННЯ СТАТКІВ ЇЇ МОЖНОВЛАДЦІВ)


"А. С. Грибоедов, "Горе от ума" (1824), д. 4, явл. 4, слова Репетилова. "Шумим, братец, шумим …" – таков лозунг многих революционно настроенных личностей, увлеченных вихрем событий и не имеющих ни теоретических, ни социальных устоев" - (В. И. Ленин. Революционный авантюризм. – Полное собрание сочинений, т. 6, с. 377).

Сьогодні збігає час подання можновладцями України декларацій про їх статки. Вперше декларація повинна бути подана в електронному вигляді. При цьому вся Інтернет спільнота набуває можливості легко в будь-який час переглянути ті декларації. Ще з часів запуску технічних можливостей е-декларування, дякуючи жуналюгам (малопрофесійним журналістам жовтої преси, типу Лещенка, Наєма, …), починає зростати гучність галасу навколо е-декларування, бо до тих, хто вже галасує постійно приєднуються все нові і нові верстви революційно налаштованих осіб, які захоплені вируванням подій, але не мають ні теоретичних, ні соціальних знань, аби розуміти те, що відбувається, і виробити правильну поведінку, тобто не поводити себе так, як слон в посудній лавці. З часом сила галасу стає достатньо потужною, аби винести на поверхню суспільної свідомості питання: "Як далі бути з олігархами = можновладцями-бізнесменами"? Але ті, які не мають ні теоретичних, ні соціальних знань виявилися спроможними народити, але без пояснень чому, наступні варіанти поведінки громадян по відношенню до олігархів в зв’язку з поданням ними е-декларацій:
– вважати, що все задеклароване до 31.10.2016 законно перебуває у власності декларантів і не потребує з боку державних органів дій, пов'язаних з цим статками;
– після сплати одноразового податку від 10 % до 1/3 від загальної ціни задекларованих статків, далі діяти згідно першого варіанту;
– відібрати на користь держави все, що було набуто за межами доходів декларанта, доведених чи розумно можливих.
Який же з цих варіантів поведінки є сьогодні для громадян України найбільш адекватним стану, в якому вона перебуває і тому, який бажано, щоб вона набула?
Ще в часи прийняття рішення про перехід до ринкової економіки громадян України було попереджено про те, що "итоги XXVIII съезда. Принятый съездом курс на переход к "рыночной экономике" вызвал резкое обострение борьбы на всех уровнях государственной власти за право делить государственную (государства бюрократии) собственность, что привело к … прекращению существования Союза ССР и падению партийно-государственной верхушки СССР – инициатора и руководителя набиравшего силу процесса возрождения капитализма.
Но, как уже отмечалось, этот процесс … может нести лишь разрушение производительных сил и, следовательно, снижение объёмов производства, лишения и страдания огромному большинству народа, усугубляемые фантастически быстрым обогащением ничтожной части общества и зарубежных капиталистов.
А всякие рассказки о равных стартовых условиях … употреблялись либо откровенными шарлатанами, либо безнадёжными невеждами, не знающими, что такого никогда и нигде не было и быть не может." - http://a-n-sokolov.blogspot.com/2016/03/blog-post_24.html. Весь цивілізований світ століттями демонструє співвідношення: 1/10 громадян володіє 90 % багатств країни в той час, як інші 9/10 громадян мають лише 10 % багатств країни. І інакше, доки маємо капіталістичні відносини, не буде. Відтак, поведінка за третім варіантом позбавлена здорового глузду, бо через деякий час суспільство повернеться до сьогоднішнього стану і буде вимушено вдатися знов до цього або до інших варіантів поведінки, наприклад, до здійснення соціалістичної революції.
Отже, оскільки в Україні не має політичної партії спроможної здійснити соціалістичну революцію, то маємо обирати серед першого і другого варіантів. З врахуванням того, що таємниця первісного накопичення капіталу, тобто грабунку народу на користь буржуазії, яка народжується, не є таємницею вже більше ніж 150 років, і країна додатково виснажена війною та об’єктивно потребує реформ та інших змін, аби із стану стагнації перейти до сталого позитивного розвитку, за якого зростають і доходи громадян, і капітали, то другий варіант поведінки є найоптимальнішим.
Таким чином, Україні, аби перейти від сьогоднішнього її стану в стан сталого позитивного розвитку, слід визначити обсяг одноразового податку на задекларовані можновладцями до 31.10.2016 статки, надати можливість олігархам сплатити цей податок в певний термін (скажімо, протягом першої половини 2017 року) та здійснити раніше визначені реформи: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/blog-post_21.html. Все це можна робити не зважаючи на наявність успіхів в просуванні України до миру, оскільки зазначені дії, на відміну від поведінки за першим або третім варіантами, не викликатимуть суспільної напруги, здатної зруйнувати країну. Тож, маємо все необхідне й достатнє, аби розпочати рух шляхом сталого позитивного зростання. Відтак,
ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ, КРОКОМ РУШ!
До можновладців з вимогами здійснити зазначені в цьому абзаці дії, бо для того ми їх і обираємо, аби вони виконували наші вимоги: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/09/blog-post.html.


Вперше опубліковано: 31 жовтня, http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/10/blog-post_31.html

Комментариев нет:

Отправить комментарий