пятница, 27 января 2017 г.

НЕ ТРЕБА РОБИТИ ЙОПТАФОН!


Нещодавно в Інтернеті натрапив на цей малюнок. Мимоволі подумалось що саме так здійснюють в Україні реформи. І причина таж сама – місцеві деталі: незнання, що таке реформа (http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3488077/); обмеженість знань про владу і засоби її здійснення тим, що «влада - це ми, народ, а не обмежене коло осіб з "органів"»; пропозиції змінювати систему без зазначення, яку саме; ...
Так, народ –  це влада, її виток. Але ж це не вся правда про владу! Аби мати всю правду слід додати, що народ здійснює владу безпосередньо (через наділення можновладців певними, закріпленими в Конституції, владними повноваженнями, через референдум та обрання і відклик можновладців), а також опосередковано через можновладців, які діють від імені народу. Таким є стан з владою в сучасних країнах з демократичним державним правлінням. Співвідношення між обсягами владних повноважень, які народ здійснює безпосередньо і опосередковано називають ступенем демократизму державного правління. Протягом всієї історії людства ступінь демократизму зростав від дикого рабовласництва до сучасного народовладдя.
З огляду на ці попередні зауваження стає зрозумілим походження та сьогоднішній стан рабської залежності громадян України, їх "поклоніння існуючій владі рад (владі органів), як і в днр/лнр, як і в Московії та Білорусі". Всі перелічені є нащадками СРСР, в якому панувала бюрократична система державного правління імені Сталіна, за якої вкрай рідкий (раз на п’ять років) контроль наслідків діяльності депутатів перекреслював формальну наявність в чинному законодавстві демократичних норм і дозволяв можновладцям бути начальниками над народом, а не його слугами, яких народ наділив певними владними повноваженнями, але не мав права постійно контролювати = відкликати у будь-який час обраних можновладців, які за сутністю були сталінськими бюрократами = сталіністами.
На жаль, цей дійсний стан речей не змінився від сталінських часів і по цей день та не є загально відомим, що призводить до появи у тих, хто бажає позбутися тягаря тиранії сталіністів, до пропозицій оманливих шляхів, які на думку їх авторів  ведуть до зростання демократизму. Типовий приклад таких оманливих шляхів демонструють заклики, наступного змісту: "Повертаємо владу-власть, власність-володіння на рідну землю собі, батькові й матері, братові й сестрі, дітям, внукам і правнукам - українським громадам!". Повернути ж власність одночасно і собі ..., і українським громадам можна лише за певної демократичної організації державного правління.
Неодмінними складовими такої організації  правління повинні бути:
- чинність закону про відклик депутата його виборцями у будь-який час;
- чинність закону про референдум;
- робота депутатів всіх рівнів на постійній основі;
- безперервний контроль депутатами наслідків діяльності обраного ними виконавчого органу.
За цих умов власністю будь-якої громади від її імені, як і раніше, повсякденно управляє відповідний виконавчий орган, а відповідна рада визначає напрямки і пріоритети розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці та здійснює контроль наслідків діяльності підзвітного виконавчого органу. Але тепер все це здійснюється виключно тільки на користь територіальної громади і кожного її мешканця, бо громада контролює наслідки діяльності всіх депутатів і кожного з них, зокрема.
Необхідно зауважити, що інша організація державного правління в центрі і на місцях, яку сьогодні намагаються запровадити під гаслами децентралізації, самоврядування, об’єднання громад, «створення територіальних громад», ... не веде до свободи, заможності та впевненості у завтрашньому дні переважної більшості громадян України, бо ці організації не надають громадянам нових прав, а саме їх відсутність, як вже зазначалося тут, є витоком головних суспільних негараздів в Україні. Крім того, правомірним є питання: "Чи утворить запровадження зазначених складових державного правління його стійку систему"? Очевидно, що ні, бо ми сказали лише про суттєві = реформаторські зміни у відносинах суспільства і законодавчої гілки влади і нічого не говорили про відносини з іншими гілками влади, а вони теж потребують реформування не менше, ніж законодавча гілка.
До системних змін державного правління об’єктивно необхідних Україні і здатних утворити його нову стійку систему належить необхідність "надати чинності:
- закону про референдум;
- закону про форматування ЦВК шляхом обрання облрадами та радою АР Крим по два її члена (один від партій коаліції, а інший від опозиційних партій ВРУ) і формування інших комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних;
- закону про вибори, в якому втілена гібридна виборча система;
- закону про відкликання депутата в будь-який час його виборцями;
- закону про обрання кожні п'ять років всіх суддів народом;
- закону про відкликання судді в будь-який час його виборцями;
- законам про обрання народом кожні п'ять років керівництва прокуратури, міліції, освіти та охорони здоров'я від райвідділу до генпрокурора і міністрів;
- законам про відкликання у будь-який час обраних керівників прокуратури, міліції, освіти та охорони здоров'я їх виборцями;
- закону про скасування всіх існуючих та заборону введення нових посадових пільг і привілеїв;
- закону, який визначає для всіх податків наступний порядок: податки збираються за місцем створення виробу або надання послуги, але збирач податків може використати зібрані кошти тільки після перерахування фінансових коштів податковому органу більш наближеному до центральної податковій службі країни в обсязі Х % від зібраної суми, де Х - число, визначене законом;
…" - http://politiko.ua/blogpost127367
Таким чином, не тарабарщина про реформи і намагання здійснити їх неадекватними засобами, а надання чинності переліченим законам повинно бути у центрі роботи політичних партій, парламенту, президента, уряду, журналістів та активістів України, аби переважна більшість її громадян стали вільними, заможними і впевненими у завтрашньому дні! Тож, мета – ясна, шляхи до неї визначені, відтак, до роботи громадяни: припиняємо «реформування»  країни застарілими деталями і виконуємо реформування країни надсучасними засобами!

Вперше опубліковано: 
13 августа 2015, http://politiko.ua/blogpost127864

Комментариев нет:

Отправить комментарий