четверг, 26 января 2017 г.

ПОЗБАВ НАС, БОЖЕ, ВІД ЦИХ РЕФОРМАТОРІВ І ЇХ РЕФОРМ! Частина І


Майже чотири роки тому я писав подібні слова про реформи уряду Януковича-Азарова. З того часу відносно реформ в Україні змінилося лише одне: реформатори стали діяти менш підступно, бо оголошують зміст реформ задовго до початку їх проведення. Все інше залишилося без змін: знов ми чуємо ту ж саму колискову про болючі реформи, яку співають, аби приспати та окрасти переважну більшість громадян України; знов проводитимуть не об’єктивно необхідні Україні реформи, в наслідок яких Україна вийде на шлях, який веде до свободи, заможності та впевненості у завтрашньому дні переважної більшості громадян України, а грабує ту більшість та посилює владу депутатів і чиновників над нею; знов перші кроки нових реформ викличуть здивування, наступні – гомінке обговорення, подальші – Майдан, … Аби хоч щось відбулося по іншому, в цій частині нагадаємо проблеми реформування України, а в другій (http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/blog-post_64.html) – розберемо доцільність пропонованих урядом Порошенка-Яценюка реформ.
     Не обов’язково бути високо посадовцем МВФ, аби не давати грошей тому, хто сидить на пороховій діжці. Такою пороховою діжкою для нашої країни були наміри уряду Януковича-Азарова, який вважає себе урядом професіоналів, проводити реформи. Але перша (судова) реформа цього уряду викликала здивування, друга (адміністративна) – гомінке обговорення, третя (податкова) – податковий майдан. Що далі?
  Далі, розумному слід спинитися і знайти відповідь на питання: "Чуму так відбувається? Що і хто у цьому винен"? Може здаватися дивним і навіть притягнутим за вуха, але витоки сьогоднішніх негараздів в Україні знаходяться в історії минулого століття. Саме тоді за безпосередньої участі і під особистим проводом Сталіна утворилася бюрократична система, яка була уособленням суспільних відносин в СРСР. Сутність тої системи полягає у наступному.
     Засоби виробництва знаходяться в колективній неподільній власності бюрократичної касти, яку очолює вище партійне (КПРС) і державне керівництво СРСР. Продукт праці усього суспільства привласнюється безпосередньо не суспільством, а бюрократією, яка після наділення трудящих необхідними, за її розумінням, засобами для життя, безконтрольно розпоряджається усім додатковим продуктом суспільства, виходячи з своїх власних забаганок, які від зародження бюрократичної системи всяк час все далі і далі відходять від інтересів суспільства. Зазначені негативні риси бюрократичної системи посилюються приватними егоїстичними інтересами окремих груп і осіб самої бюрократії. Характерними ознаками сталінської бюрократичної системи є захист її прихильниками, яких зазвичай називають сталіністами, необхідності зміцнення держави і принципів бюрократичного централізму в управлінні, а також культ "вождя" і посади, сектантство – недовіра до самостійної творчості мас і постійні намагання перетворитися в замкнуту, само поповнювану касту.
   Нажаль, перехід України від бюрократичної системи до буржуазних відносин зберіг сталінську бюрократичну систему правління, а відтак, і бюрократію, як бюрократію, та ще й надав їй друге обличчя: обличчя буржуазії. Таким чином, країною сьогодні керують дволикі Януси – сталіністи-капіталісти, яких ще іменують олігархами. Саме завдяки їх діям і бездіяльності відбуваються головні суспільні події в Україні. Наприклад, не бажають сталіністи-капіталісти розлучитися не з одним із витоків своїх статків (не з буржуазним прибутком, не з бюрократичними доходами від самим собі призначеним великим зарплатам, пільгам і привілеям, а також зі статками від корупційних надбань) і завдяки цьому їх небажанню уся країна, застрягши в перехідному від бюрократичної до буржуазної системи стані, змушена тупцювати на місті, не просуваючись до капіталізму і не повертаючись до бюрократичної системи.
    Але ж проміжний стан – саме нестійке, схильне до кризи положення. Рефлексією на відчуття цієї нестійкості є постійні розмови про необхідність проведення в Україні реформ. Одна біда, що ті реформи сьогодні в Україні проводити нікому, крім сталіністів-капіталістів. А оскільки вони – більш сталіністи, а ніж капіталісти, і тим відрізняються від олігархів, то все, щоб вони не реформували, призводить до посилення бюрократизму, тобто впливу на суспільні процеси призначених, а не обраних, чиновників. А це, в сою чергу, подовжує перебування суспільства в проміжному стані, а відтак, і в стані перманентної кризи.
  Добре відомо, що перебування в промежині нічого гарного не приносить тому, хто там знаходиться. Тому, ті, хто вірує в бога, моліться, щоб він позбавив нас від цих реформаторів і їх реформ, а ті що більше розраховують на себе, об'єднуємось і спільно вимагаємо негайно прийняти та ввести в дію демократичну Конституцію України.
   Відомо, що демократія – влада народу, отже, демократичною є та Конституція, в якій що найповніше втілено народовладдя. Як зразок такої Конституції, можливо розглядати проект, який розміщено за адресою: http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/04/blog-post.html
   Таким чином, щоб досягти щастя маємо все необхідне: знаємо витоки біди та як її позбутися. Отже, позбавимо Україну від них і їх реформ і буде нам щастя!
Вперше опубліковано: 12 января 2015,  http://ru.espreso.tv/blogs/2015/01/12/pozbav_nas__bozhe__vid_cykh_reformatoriv_i_yikh_reform

Комментариев нет:

Отправить комментарий