среда, 25 января 2017 г.

ДО ПІДСУМКІВ МІТИНГУ 18 ТРАВНЯ (АБО ДЕЩО ПРО МІТИНГОВУ ДЕМОКРАТІЮ)



 Аби не "анти" фашистський мітинг і бійки від ПР, то недолугість "опозиційного" мітингу була б більш очевидною. Підписання папірця про єдиного кандидата, який можна було підписати і без мітингу, о це і є сухий залишок від мітингу, а все інше водичка, яка випарується і сліду не залишиться.

А зараз лікнеп для тих, хто не знає, як це робиться у всьому світі. Очевидно, що з кожним днем нас буде все більше, якщо зміст підготовки і проведення мітингу змінимо: мітинг повинен приймати публічно підготовлену його організаторами резолюцію з вимогами до влади. А вже наступного дня організатори мітингу повинні прийняту ним резолюцію вручити голові ВРУ, президенту та голові уряду. Нічого цього не було зроблено. Саме тому, "Аби не "анти" фашистський мітинг і бійки від ПР, то ... о, це і є сухий залишок від мітингу, а все інше водичка, яка випарується і сліду не залишиться".

А в разі розумної організації підготовки і проведення мітингу можна було б і людей у Київ не звозити, а провести по всій Україні одночасно місцеві мітинги, але всі вони б прийняли резолюції з однаковими вимогами, а місцеві організатори доставили б у Київ резолюції зі всіх мітингів з зазначенням в них кількості учасників та вручили б їх голові ВРУ, президенту та голові уряду. І це було б набагато легше зробити, ніж звозити людей на один мітинг у Київ та й ефект від однакових резолюцій від мільйонів учасників мітингів більший ніж від одного 50 000 київського мітингу.
 Вперше опубліковано:  21 мая 2013, http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3221357-do-pidsumkiv-mitynhu-18-travnia

Комментариев нет:

Отправить комментарий