ДЕМОКРАТИ І КОНСЕРВАТОРИ УКРАЇНИ (МОЖЛИВЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ "ОПОЗИЦІЇ" В ОПОЗИЦІЮ)

Сьогодні закиди українській "опозиції" з приводу її недолугості лунають звідусіль. Хоча, заради справедливості, варто сказати, що недолугість діяльності "опозиції" має місце. Різні автори пропонують широкий спектр причин такого ганебного стану "опозиції": від суб’єктивної, про амбіції лідерів, до відверто дурнуватих: "немає і не може бути в умовах окупації жодної «легальної опозиції» крім колабораціоністської, тобто угодовської банди посібників загарбницького режиму". Шкода що серед цього розмаїття думок не було думки, яка, очевидно, є провідною і визначальною для змісту діяльності опозиції.

Найбільш впливовою причиною зазначеної недолугості діяльності опозиції не є вигадана окупація країни, а є реальний історичний спадок нашої країни: близько 70 років (майже два рази по 40 Мойсеєвих років) в країні не було ніякої опозиції. То звідки взятися професіоналізму в діяльності опозиціонерів? Потрібен час і набивання гуль, аби у підсумку політики набули  професіоналізму в опозиційній діяльності.

А починати варто з усвідомлення того, що опозиція народжується через єднання навколо альтернативної програми розвитку країни. Тільки усвідомивши це можна розпочинати становлення дійсно ефективної опозиційної політичної сили, бо тільки таке усвідомлення дозволить завершити цей процес появою на політичній арені країни справжньої, ефективно діючої опозиції.

При цьому не варто розуміти альтернативність, як обов'язково радикальну протилежність, наприклад, як капіталізм і соціалізм. Достатньо і альтернативності на рівні суттєвої різниці, як, наприклад, в США між консерваторами і демократами.

Тут варто зауважити, що у випадку України збіг з варіантом США має місце. ПР - консерватори, бо змістом своєї діяльності у вирішенні сучасних проблем розвитку країни мають консервування, збереження успадкованої Україною від СРСР бюрократичної системи правління імені Сталіна, що яскраво виявилося у змісті проведених ними реформ. А от учасники ОО та (або) інші політичні сили  могли б бути демократами, аби зміст своєї діяльності підпорядкували програмі  демократизації всіх сфер суспільного життя України. На жаль, рівень готовності до створення і виконання такої програми розвитку країни у членів ОО і інших достатньо далекий від необхідного. Але ця ніша в спектрі політичних сил України не буде залишатися довго порожньою.

З одного боку, Україна може вийти на шлях позитивного сталого розвитку лише через демократизацію всіх сфер життя суспільства. З другого боку, передові  країни світу сьогодні знаходяться в стані близькому до великої депресії, вихід з якої дали демократичні перетворення Ф. Д. Рузвельта. Не входячи в обговорення сьогоднішніх проблем, скажемо, що їх вирішення також йтиме шляхом демократизації, тобто шляхом передачі народу владних повноважень депутатів і чиновників. Це їх поставить під більший контроль народу і тим унеможливити їх свавілля, яке призвело до сучасної кризи. З третього боку, діяльність ОО, Радикальної партії, партії "Громадянська позиція", Ю. В. Луценка, ... дають підстави стверджувати, що демократична ніша в спектрі політичних сил України буде незабаром заповнена. А все це разом дає надію на те, що вже скоро Україна почне вихід з болота застою, в якому вона знаходиться вже близько двадцяти років. Час цього початку прискорить кількість наших зусиль. Тож, докладаймо їх!

Вперше опубліковано: 17 ноября 2013, http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3211130-demokraty-i-konservatory-ukrainy