"Кандидат
на пост Президента України Ольга Богомолець вирушила до Одеси .,.
Вранці 4 травня Богомолець скликає екстрене засідання за участі
представників чинної влади та громадянського суспільства ... За
результатами заходу буде розроблено стратегію протидії саботажу влади" -
http://president.bogomolets.com/uk/content/100/olga-bogomolec-zbiraie-na-ekstrene-zasidannya-predstavnikiv-gromadyanskogo-suspilstva-v
А що тут ще треба розробляти? Живою творчістю народу винайдено найефективніший засіб боротьби з саботажем, корупцією, бездушним ставленням, ... влади: регулярні вибори депутатів і чиновників та їх відклик у будь-який час їх виборцями. А ми маємо тільки регулярне обрання депутатів, та й те недосконале, і від настільки обмеженої демократії маємо те, що маємо.
Отже, стратегія протидії саботажу, корупції, бездушному ставленню, ... влади скрізь полягає в запровадженні:
- гібридної виборчої системи регулярного обрання депутатів;
- відклику депутатів у будь-який час їх виборцями;
- регулярних виборів усіх суддів народом;
- відклику у будь-який час обраних суддів їх виборцями;
- регулярних виборів керівництва міліції, освіти, медицини, ... від райвідділу і до міністра;
- відклику обраних чиновників у будь-який час їх виборцями.
Запровадивши зазначене, тобто здійснивши суттєву демократизацію суспільства, будемо мати не те, що маємо! У будь-якому випадку не можливо навіть уявити собі сьогоднішні дії міліції, якщо б ми мали обрання та відклик народом її керівництва.
Але якщо все так просто в боротьбі з саботажем, корупцією, бездушним ставленням, ... влади, то чому ці запровадження і досі не виконанні. А хто повинен виконати ці запровадження? Депутати ВРУ. А воно їм потрібно ставити себе і залежних від них чиновників під контроль суспільства, перетворювати себе із начальників над народом, в його слуг? Відповідь дало саме життя: "Ні, не жодним чином не потрібно". Тож, маємо, що спасіння тих, хто потопає, є їх особистою справою.
Майдан вже вдруге йшов до вирішення питання демократизації суспільства, але це завдання не було ясно сформульовано і поставлено перед Майданом жодною політичною силою. Більш того, всі ці сили вже сьогодні проявляють намір якнайшвидше забути навіть ті куценькі натяки на демократизацію суспільства, які має Програмний Маніфест Майдану. Їх наміри виявляються в безкінечних розмовах і про люстрацію (http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3326493-luistratsiia-ta-inshi-zakhody), і про "створення місцевих громад".
Таким чином, висновок може бути лише один: "Майдан не розходиться до того часу, доки не буде здійснено демократизацію суспільства, тобто виконані всі зазначені запровадження"!
А що тут ще треба розробляти? Живою творчістю народу винайдено найефективніший засіб боротьби з саботажем, корупцією, бездушним ставленням, ... влади: регулярні вибори депутатів і чиновників та їх відклик у будь-який час їх виборцями. А ми маємо тільки регулярне обрання депутатів, та й те недосконале, і від настільки обмеженої демократії маємо те, що маємо.
Отже, стратегія протидії саботажу, корупції, бездушному ставленню, ... влади скрізь полягає в запровадженні:
- гібридної виборчої системи регулярного обрання депутатів;
- відклику депутатів у будь-який час їх виборцями;
- регулярних виборів усіх суддів народом;
- відклику у будь-який час обраних суддів їх виборцями;
- регулярних виборів керівництва міліції, освіти, медицини, ... від райвідділу і до міністра;
- відклику обраних чиновників у будь-який час їх виборцями.
Запровадивши зазначене, тобто здійснивши суттєву демократизацію суспільства, будемо мати не те, що маємо! У будь-якому випадку не можливо навіть уявити собі сьогоднішні дії міліції, якщо б ми мали обрання та відклик народом її керівництва.
Але якщо все так просто в боротьбі з саботажем, корупцією, бездушним ставленням, ... влади, то чому ці запровадження і досі не виконанні. А хто повинен виконати ці запровадження? Депутати ВРУ. А воно їм потрібно ставити себе і залежних від них чиновників під контроль суспільства, перетворювати себе із начальників над народом, в його слуг? Відповідь дало саме життя: "Ні, не жодним чином не потрібно". Тож, маємо, що спасіння тих, хто потопає, є їх особистою справою.
Майдан вже вдруге йшов до вирішення питання демократизації суспільства, але це завдання не було ясно сформульовано і поставлено перед Майданом жодною політичною силою. Більш того, всі ці сили вже сьогодні проявляють намір якнайшвидше забути навіть ті куценькі натяки на демократизацію суспільства, які має Програмний Маніфест Майдану. Їх наміри виявляються в безкінечних розмовах і про люстрацію (http://blogs.korrespondent.net/blog/users/3326493-luistratsiia-ta-inshi-zakhody), і про "створення місцевих громад".
Таким чином, висновок може бути лише один: "Майдан не розходиться до того часу, доки не буде здійснено демократизацію суспільства, тобто виконані всі зазначені запровадження"!
Вперше опубліковано, 4 мая 2014, http://blogs.korrespondent.net/blog/politics/3357912/
Комментариев нет:
Отправить комментарий