Аби вибори набули європейського обличчя, слід припинити ставити азіатське питання: "За кого голосувати"?
Е. С. Бхакті Вігьяна Госвамі Махарадж: "Мудрі люди вважають кращим те, що приносить їм благо, а дурні – те, що їм подобається". Мудрі голосують за те, що принесе благо, а дурні - за тих, хто подобається. Годі йти за тими, які ведуть нас на війну за чи проти когось! Доки ми воюватимемо проти чи за когось, а не боротимемося проти чи за щось таке, що визначає рівень нашого життя, той рівень залишатиметься непристойно низьким. А те, що визначає рівень життя громадян, європейські кандидати записують у своїх виборчих програмах. А наші кандидати намагаються за виборчу програму видати збірочку обіцянок, які вони невідомо як, коли і чи будуть виконувати.
Таким чином, було б більш адекватно європейському обличчю виборів, аби учасники різних громадських рухів ("Чесно", "Ми-європейці", "Спільна справа", …) представляли б виборцям перш за все не кандидатів, а аналіз їх виборчих програм або те, що кандидати за виборчі програми видають.
Можна заперечити, що наші громадяни не цікавляться програмами. Так , у своїй більшості наші громадяни не цікавляться програмами, бо не створена традиція цікавитись виборчими програмами. Колись і в Європі не було такої традиції, а сьогодні є. Тож, якщо маємо намір надати нашим виборам європейського обличчя, то слід позбавитись традиції змагання на виборах особистостей і започаткувати традицію змагання на виборах виборчих програм.
Е. С. Бхакті Вігьяна Госвамі Махарадж: "Мудрі люди вважають кращим те, що приносить їм благо, а дурні – те, що їм подобається". Мудрі голосують за те, що принесе благо, а дурні - за тих, хто подобається. Годі йти за тими, які ведуть нас на війну за чи проти когось! Доки ми воюватимемо проти чи за когось, а не боротимемося проти чи за щось таке, що визначає рівень нашого життя, той рівень залишатиметься непристойно низьким. А те, що визначає рівень життя громадян, європейські кандидати записують у своїх виборчих програмах. А наші кандидати намагаються за виборчу програму видати збірочку обіцянок, які вони невідомо як, коли і чи будуть виконувати.
Таким чином, було б більш адекватно європейському обличчю виборів, аби учасники різних громадських рухів ("Чесно", "Ми-європейці", "Спільна справа", …) представляли б виборцям перш за все не кандидатів, а аналіз їх виборчих програм або те, що кандидати за виборчі програми видають.
Можна заперечити, що наші громадяни не цікавляться програмами. Так , у своїй більшості наші громадяни не цікавляться програмами, бо не створена традиція цікавитись виборчими програмами. Колись і в Європі не було такої традиції, а сьогодні є. Тож, якщо маємо намір надати нашим виборам європейського обличчя, то слід позбавитись традиції змагання на виборах особистостей і започаткувати традицію змагання на виборах виборчих програм.
Комментариев нет:
Отправить комментарий